Бернардо Беллотто (1721-1780) був італійським художником-пейзажистом або ведутистом і гравюром, відомим своїми зображеннями європейських міст – Дрездена, Відня, Турина та Варшави. Він був учнем і племінником відомого Джованні Антоніо Каналя Каналетто і іноді використовував славетне ім’я останнього, підписуючись як Бернардо Каналетто. У Німеччині та Польщі Беллотто називав себе іменем свого дядька Каналетто. Це викликало деяку плутанину, однак роботи Беллотто більш похмурі за кольорами, ніж Каналетто, а його зображення хмар і тіней наближає його до голландського живопису.

Стиль Беллотто характеризувався продуманим зображенням архітектурних і природних краєвидів, а також специфічною якістю освітлення кожного місця. Цілком імовірно, що Беллотто та інші венеціанські майстри ведути використовували камеру-обскуру, щоб досягти надзвичайної точності міських краєвидів.