рф тестує «Мальвіну» з ракетами від ТОС-1А: одноразовий роботизований таран на полі бою

Окупанти випробовують наземний дрон «Мальвіна», оснащений двома 220-мм направляючими від ТОС-1А з термобаричними боєприпасами. Такий заряд створює потужну вибухову хвилю у закритих просторах — окопах, будівлях чи входах у сховища.

Підповзання дрона на кількасот метрів під прикриттям рельєфу може дозволити точкове ураження опорників без ризику підводити повноцінний ТОС-1А до лінії фронту.

Втім, система має очевидні мінуси: важкі ракети роблять дрон помітною та слабкозахищеною ціллю, боєкомплект мізерний, а точність наведення сумнівна. Це радше ситуативний інструмент, а не повноцінне рішення — логістика 220-мм снарядів і їхня вартість нікуди не зникають.

«Мальвіна» з ТОС-1А демонструє спроби російського ВПК утилізувати радянські запаси важких реактивних боєприпасів через роботизацію, але поки що це радше ознака відчаю, ніж реальна інновація.

😀 FIRST LINE

📸Instagram 👤Facebook 🎵Tiktok
💬Threads 📧Анкета 🏦Підтримати підрозділ

Україна — у топ-20 найсильніших армій світу за версією Global Firepower

У свіжому рейтингу військової потужності Україна піднялася на 20-ту позицію. На другому місці опинилася росія, а першу й третю сходинки зайняли США та Китай.

Індекс враховує понад 60 параметрів — від чисельності та техніки до економіки, логістики й демографії — і оцінює загальний потенціал армій без урахування ядерної зброї.

😀 FIRST LINE

📸Instagram 👤Facebook 🎵Tiktok
💬Threads 📧Анкета 🏦Підтримати підрозділ

29 січня — річниця бою під Крутами: подвиг, що став символом української стійкості

Бій під Крутами 1918 року давно перестав бути звичайною подією війни. Він став моральним орієнтиром української державності. Щоб зрозуміти його значення, треба повернутись у час, коли УНР тільки формувалася і водночас боролася за міжнародне визнання та виживання перед наступом більшовицької росії.

Після проголошення незалежності УНР опинилася під тиском російських військ, що рухались на Київ, не визнаючи української державності. Армія лише створювалася: бракувало зброї, досвіду, підготовлених бійців. У цей момент саме молодь — студенти й гімназисти — стали добровольцями, розуміючи, що ворог наближається, а часу майже не лишилося. Так виник Студентський курінь.

Під Крутами стали курсанти, студенти та гімназисти шістнадцяти–дев’ятнадцяти років. Вони вірили в Україну, але вже не в романтику війни — лише в необхідність зупинити ворога. Падіння оборони означало б провал у Бресті, де українська делегація виборювала міжнародне визнання. Тому бій під Крутами був не просто боєм, а частиною боротьби за право України існувати.

29 січня 1918 року біля станції Крути зійшлися нерівні сили. Українські студенти зайняли позиції біля залізниці та годинами стримували атаки значно численніших більшовицьких частин. Їхня організованість і стійкість виграли те, що було найважливішим — час. Саме він дозволив делегації УНР закріпити позиції у Бресті й зберегти шанс на підтримку союзників.

Коли боєприпаси закінчились, почався відхід. Більшість змогла відійти, але один підрозділ заблукав і потрапив у полон, де юнаків стратили. Ця трагедія стала одним із символів Крут — вони залишались на позиції до останнього, бо вважали це своїм обов’язком.

Більшовики все ж увійшли до Києва, але затримка під Крутами дала УНР політичну перевагу. У Бресті було закріплено міжнародне визнання України, а невдовзі столицю повернули. Похорон полеглих студентів на Аскольдовій могилі перетворився на потужну патріотичну подію.

Пам’ять про Крути тримається не на цифрах, а на рішенні молодих людей стати на оборону держави. Вони могли залишитися вдома, але обрали відповідальність. Саме тому ця історія сьогодні звучить особливо сильно — у час нової російської агресії.

Бій під Крутами став уроком, що свобода не існує без тих, хто її захищає. І попередженням, що росія не відмовиться від спроб знищити Україну, якщо їй не протидіяти. Хоча оборона Крут не принесла військової перемоги, саме їхній подвиг допоміг Україні вистояти і зберегти місце на політичній карті світу.

Імена героїв Крут — це не про минуле. Це про живу націю, яка продовжує виборювати своє майбутнє.

😀 FIRST LINE

📸Instagram 👤Facebook 🎵Tiktok
💬Threads 📧Анкета 🏦Підтримати підрозділ

❗️ росія облаштувала дев’ять пускових майданчиків для «Іскандер-М/К» біля кордону з Україною

Супутникові знімки та аналіз оборонних аналітиків показують, що рф створила щонайменше дев’ять повноцінних позицій для розгортання оперативно-тактичних комплексів «Іскандер» уздовж українського кордону.

На цих майданчиках помітні:

- укріплені зони для пускових установок;
- позиції для транспортно-заряджальних машин;
- складські ділянки для ракет;
- під’їзні шляхи для швидкої зміни позицій.

Розташування таких точок дозволяє росії запускати як балістичні, так і крилаті ракети по більшості регіонів України, майже не висуваючи комплекси далеко від укриття.

Аналітики відзначають, що активність на цих майданчиках зросла, що може свідчити про підготовку до ескалації ракетних ударів.

😀 FIRST LINE

📸Instagram 👤Facebook 🎵Tiktok
💬Threads 📧Анкета 🏦Підтримати підрозділ

Велика Британія не передасть Україні дрони Watchkeeper — їх утилізують замість передачі

Британські безпілотники Thales Watchkeeper WK450, призначені для розвідки та спостереження, будуть списані та відправлені на утилізацію, а не передані Україні для підтримки оборони.

Це рішення стало частиною ширшої політики модернізації та зняття з експлуатації застарілих систем у Збройних силах Великобританії. Раніше уряд також вирішив не передавати Україні інші списані БПЛА, зокрема MQ-9 Reaper — їх також планують утилізувати.

😀 FIRST LINE

📸Instagram 👤Facebook 🎵Tiktok
💬Threads 📧Анкета 🏦Підтримати підрозділ