«Записки про Галльську війну» Юлія Цезаря. Видання «Записок…» 1783 року.

Цезар згадує друїдів, роздумуючи над релігією галлів та стверджуючи, що ті жили за рахунок приватних і суспільних пожертвувань, а також інших релігійних благ. У розповідях про принесення людських жертв він стверджує, що друїди виготовляли великі опудала із лози, нутрощі яких наповнювали живими людьми (злочинцями), а потім їх спалювали. Якщо злочинців бракувало, то порожнє місце заповнювали невинними людьми.

Цезар також приписує друїдам британське походження, стверджуючи, що деякі учні друїдів вирушали удосконалювати своє мистецтво на Британські острови. Навчання новачків могло тривати до 20 років і включало заучування великої кількості поетичних творів. Щодо релігійних вірувань, то Цезар пише, що друїди були впевнені в безсмертності душі, і що душа після смерті переходить в інше тіло (реінкарнація). Також автор «Записок» згадує, що друїди володіли знаннями про рух зірок, розмір Землі, були знайомі з філософією.

#Кельтика #Романістика

Ілюстрація ХVIII століття із зображенням спалення друїдами "плетеної людини".

Друїди підбурюють кельтів (британців) проти висадки римлян в Британії – з «Історії Англії» Касселла.

#Кельтика

"Друїдка" — французький художник Александр Кабанель (1823–1890)

Римські солдати вбивають друїдів і спалюють їхні гаї на Англсі, за описом Тацита.

#Кельтика #Романістика

Добраніч!
#Mima