Але цікавіше, звісно, саме це.

Гуляв сьогодні.

Чаша Гвіона

Згідно з «Історією Талієсіна», Керідвен жила в будинку посеред озера Тегід у Пенліні зі своїм чоловіком Тегід Воелом «Лисий (тобто друїд) з озера Тегід» або «Тацит Лисий». Це були часи початку правління Артура. У Керідвен і Тегід Воела були донька Крейрі, найпрекрасніша діва у світі, і син Авагдду «Крім'ясна темрява», найпотворніша і найзліша людина на світі. В одній версії розповідається, що у них був ще один син Морвран «Морський крук», в іншій стверджується, що син був один — Морвран на прізвисько Авагдду. Він був воїном, який бився на боці Артура в його останній битві при Камлані.

Керідвен вирішила зробити Авагдду мудрим, зваривши в чаші напій, що надає мудрість та поетичне натхнення. Суміш мала варитися протягом року і дня. Слідкувати за чашою Керідвен доручила Гвіону Баху, сину Гореана. Коли гном Гвіон охороняв священну чашу, де зберігалася безцінна «Вода Відродження», три краплі, гарячі, як вогонь, впали йому на руку. Як тільки він підніс руку до рота, йому відкрилися всі таємниці та майбутнє світу. Керідвен спробувала вбити його. Але гном чарівною силою води перетворився на зайця, рибу та птаха. Тоді, щоб переслідувати його, богині довелося прийняти вигляд собаки, видри та яструба. Нарешті Гвіон став зерном пшениці та сховався у великому будинку. Відьма, перетворившись на чорну курку, всепроникним поглядом знайшла зернятко і проковтнула його. Тут же вона понесла яйце і через дев'ять місяців вилупився бард Талієсін, його матір кинула в океан, але він врятувався на Уельському березі, і з того часу він став найкращим Валлійським Бардом усіх часів!

#Кельтика