Мерлін, зображений в оригінальному виданні «Нюрнберзьких хронік» Гартмана Шеделя, 1493 рік.

Едвард Берн-Джонс «Мерлін та Німує».

1/7 «Легенда про короля Артура» — Чотири королі.

Отже, легенда розгортається в період правління "чотирьох королів Британії" — Констана, Вортіґерна, Утера Пендраґона (або "Кутера") та Артура.

Початок легенди пов'язаний з королем Констаном, який воював із саксами. Померши, його старшого сина обрали на престол, але той виявився невдалим воїном і був убитий заколотниками з британської шляхти, які поставили на престол Вортіґерна, колишнього сенешаля у короля Констана. Два інших сина Констана, Пендраґон та Утер, утекли за море.

Виявивши, що Вортіґерн занадто жорстокий правитель, все королівство піднялося проти нього. Тоді Вортіґерн уклав союз із саксами й одружився з донькою лідера саксів Ґанґуса. Однак проти нього виникло повстання бритів, якими очолили Пендраґон та Утер. Для боротьби з ними Вортіґерн знайшов хлопчика Мерліна, пророцтвами якого користувався як таємною зброєю. Мерлін передбачив Вортіґерну, що його влада впаде, використовуючи приклад "височенної вежі, що падала, бо під нею лежали білий та червоний дракони".

Остаточно Мерлін пішов від Вортіґерна до Пендраґона та Утера, які перемогли Вортіґерна та Ґанґуса. Однак в останній битві з саксами загинув Пендраґон, тоді Утер взяв собі ім'я "Утер Пендраґон" і став королем.

#Артуріана #Кельтика

Пізніша британська традиція пов'язувала Костянтина III і Константа з легендою про народження короля Артура. За легендою, викладеною у Гальфріда Монмутського, Констант і Утер Пендраґон, батько Артура, були братами. Вортіґерн умовив Константа залишити монастир, привів його на трон, а потім взяв владу у свої руки і організував вбивство короля. У Лайамона втеча Константа з монастиря розказана як авантюрна новела з перевдяганням і погонею. Гальфрід малює Константа з симпатією як невинну жертву Вортіґерна, у той час як Лайамон засуджує його за вихід з монастиря.

Вортіґерн був королем Британії у V столітті. Він запросив англосаксів для боротьби з піктами і став правителем більшої частини території сучасної Англії.

Мерлін пояснює Вортігерну відео біту двох драконів. Мініатюра XV століття.

Утер Пендраґон. Говард Пайл, ілюстрація до книги «Історія короля Артура і його лицарів», 1903.

Утер Пендраґон — легендарний король бритів, батько короля Артура.

2/7 «Легенда про короля Артура» — Утер та «Круглий стіл».

Утер був відомий як "добрий король" та заснував "Круглий стіл лицарів" за порадою Мерліна. Проте Утер закохався у одружену герцогиню Іґрейну й розпочав несправедливу війну проти її чоловіка, герцога Тінтагеля, якого вбив в бою. На ніч перед боєм Утер (під впливом чар Мерліна) перетворився на герцога Тінтагеля, щоб проникнути до замку й зустрітися з Іґрейною, внаслідок чого народився Артур. Після смерті "герцога Тінтагеля" Іґрейна вийшла заміж за Утера. Новонародженого Артура він передав Мерліну на виховання згідно з обіцянкою.

У Іґрейни були дві доньки від "герцога Тінтагеля" — Моргана та Моргауза. Пізніше вони завдали Артуру багато шкоди, прагнучи помститися за свого батька.

#Артуріана #Кельтика

Іґрейна — Мати короля Артура від свого другого чоловіка — короля Утера Пендраґона. У першому шлюбі була дружиною Ґорлуа, герцога Корнуолла, від якого народила єдиноутробних сестер Артура: Морґаузу, Елейн і Фею Морґану.

«Моргана Ле Фей» — Ентоні Фредерік Сендіс.

3/7 «Легенда про короля Артура» — Артур, меч Екскалібур, Ґвіневера, Камелот.

Після смерті Утера, Мерлін вказав Артура як "спадкоємця королівської влади", але шляхта повірила лише тоді, коли Артур витяг "зачарований меч" з каменю. Незабаром "Фея Озера" подарувала Артуру "меч Екскалібур".

Вже в зрілий вік, Артур одружився з Ґвіневерою, дочкою престарілого короля Лодегранса, власника величезного королівства, через яке пролягали "караванні шляхи" усієї Британії. У Лодегранса зберігався "Круглий стіл Утера". Артур переїхав до королівства Ґвіневери, столиці Камелоту.

#Артуріана #Кельтика

"Король Артур" — Чарльз Ернест Батлер, 1903 рік.

"Леді Озера вручає Екскалібур", Альфред Каппес, 1880 рік.