Легенда про прокляття де Моле.

Згідно з розповідями Жоффруа Паризького, Жак де Моле, вступивши на вогнище, викликав на суд Божий французького короля Філіпа IV, його радника Гійома де Ногаре та папу Климента V. Оповитий клубами диму, тамплієр пообіцяв королю, раднику та Папі, що вони переживуть його не більше ніж на рік.

"Папо Клименте! Королю Філіпе! Гійоме де Ногаре! Не мине й року, як я покличу вас на Суд Божий! Проклинаю вас! Прокляття на ваш рід до тринадцятого коліна!.."

Климент V раптово помер вже через місяць, 20 квітня, де Ногаре помер через місяць після Папи, Філіп IV — 29 листопада. Щодо причин їхніх смертей існують різні версії — від звичайних фізичних до окультних.

(На малюнку зображена страта Жака Де Моле)

#Хрестоносці #Романістика

Страта Жака де Моле і Жоффруа де Шарне, французька мініатюра, XV ст.

Змієві вали: фантастичні споруди з прагматичною ціллю

Сьогодні нам складно уявити державу без фіксованих кордонів. Однак у середньовіччі все було інакше. Київська Русь не мала надійних природних перешкод для захисту від ворогів(окрім річок, але багато з них влітку можна було перейти бродом). Широкі поля і лани відкривали безкрайні простори для нападів степовиків.

Київські князі усвідомили це й звели укріплення довжиною в тисячу кілометрів. Зараз вони виглядають як порослі травою земляні насипи, але колись були нездоланною перешкодою для ворогів. Заважали кочовикам грабувати населення, спалювати міста й села та безкарно йти геть. Як і тисячоліття тому, питання оборонних ліній для України зараз стоїть так само гостро. Пора згадати, що історія має не лише цікаві оповіді, а й повчальні уроки.
Як руські князі обороняли столицю? До чого тут Змій? Що захищає краще за стіни? Відповіді на ці й інші запитання в сьогоднішньому дописі.

На добраніч, завтра все буде.
#Wriggle_Nightbug

Іван Марчук, «Золота ніч», 1981.

Іван Марчук, "Пейзаж".

оніме нє ти бачу в раю світового.
випливають тигра води.

— вольфрам фон

Nue de Hoiujuu

Нуе де Хойджу, маркіза храму Морена.
#Houjuu_Nue

Список лицарів Круглого Столу

Лицарі круглого столу були героями різних творів, їх кількість у текстах відрізнялася від 150 до 1600. У пізніших творах було обмежено кількість лицарів до 12 або 16. Немає єдиних правил, за якими формувалося членство у клубі Круглого столу, але вони вважались найкращими або найважливішими лицарями.
Серед постійних героїв, що з'являються в багатьох книгах, можна назвати наступних лицарів:


* Ґавейн — племінник Артура, його «права рука», герой багатьох романів.

* Ланселот — непереможний лицар, який здійснив безліч подвигів, але в підсумку закохався в дружину Артура Ґвіневеру і послужив причиною загибелі королівства.

* Трістан (Трістрам) — найсильніший, найсміливіший і найкращий (за валлійськими легендами) лицар, що поступався лише Ланселоту, відомий через романтичну історію кохання до Ізольди, яка стала дружиною короля Марка.

* Галахад (Ґалахад) — син Ланселота, святий лицар, вихований ченцями. Шукач Святого Ґрааля.

* Парцифаль (Персіваль) — ще один шукач Ґрааля.

* Борс — соратник Парцифаля, шукач Ґрааля.

* Кей — молочний брат Артура і його сенешаль. У легендах зазвичай комічний персонаж, хвалько і боягуз.

* Мордред — племінник чи син Артура, що видав короля і спробував захопити владу. У фіналі вони з Артуром вбивають один одного.

* Ґарет, "Лицар Кухні", якому Кей дав прізвисько "Білоручка" — син Лота та молодший брат відомих Ґавейна, Аґравейна і Ґахеріса, зі скромності працював при дворі слугою, перш ніж стати лицарем.

* Івейн (Увейн) — син злої чаклунки Феї Моргани, що всупереч матері став благородним лицарем.

#Артуріана #Кельтика #Ґрааль