Арморика, що існувала за античності й була складовою Галлії, розташовувалася на узбережжі Атлантики між гирлами річок Сени і Луари, охоплюючи всю сучасну Бретань, і простягалася на невизначену відстань углиб материка. Часто назву "Арморика" вживають як синонім назви "Бретань". Ці землі відомі слідами неолітичних цивілізацій, мегалітичними спорудами - кромлехи, дольмени, менгіри, кургани. Деякі з них створені близько 5000 років до нашої ери.

Ланселот бореться з двома драконами, що охороняють вхід до безповоротної долини Моргана.

Любов до Ґвіневери

Королева періодично гнівалась на свого вірного лицаря і проганяла його геть від свого двору. Ланселот був ідеальним закоханим, fin amant, тобто лицарем, який повинен любити тільки одну даму, жертвувати заради неї всім, навіть своїм життям і честю.

«Бо ви — чемність з усіх лицарів на світі і всім дамам і дівчатам покірний слуга. Але є одне, сер лицар, чого, здається мені, вам не вистачає: ви лицар неодружений, а не хочете полюбити якусь дівчину або благородну даму. Розповідають, що ви любите королеву Ґвіневеру і що вона зуміла чарами і чаклунством зробити так, щоб ви ніколи нікого, крім неї, не полюбили і щоб жодна інша жінка не радувала красою вашого погляду. І про те багато хто в цій країні і високого роду і низького вельми горюють.»

— Томас Мелорі.

На ілюстрації "Сер Ланселот і королева Ґвіневера" Джеймса Арчера (1864).

#Артуріана #Кельтика

На ілюстрації "Земний рай" (Сер Ланселот у каплиці Святого Ґрааля), Едвард Берн-Джонс (1890-ті).

Ілюстрація до "Tales of the Round Table", скорочена з "Le Morte d'Arthur" Ендрю Ленга (1908):

«Сер Ланселот не зупинився перед лучниками, й вони застрелили його коня багатьма стрілами, але лицар зіскочив із спини й пробіг повз них. Глибше в ліс».

"Ланселот приводить Ґвіневеру до короля Артура", ілюстрація до «Книги романів» Ендрю Ленга (1902).

Потрапивши у Камелот, Ланселот закохався у королеву Ґвіневеру, і її серце також відкрилося перед ним. У ім'я своєї Прекрасної Дами він вчинив безліч подвигів, серед яких особливо виділяється порятунок викраденої королеви від злочинного сера Мелеаганта. Цей подвиг ліг в основу легенди про "Лицаря у візку" Кретьєна де Труа: де Ланселот поступився своєю благородністю і скористався візком, який вважався ганебним серед лицарів, але це було єдиним засобом дістатися до замку Мелеаганта та порятунку коханої.

"Кривавий порятунок Ланселотом Ґвіневери" в ілюстрації Генрі Джастіса Форда до «Оповідань за круглим столом» Ендрю Ленга (1908).

#Артуріана #Кельтика

Народження Ґалахада

Народився Ґалахад, син Ланселота і Елейни. Елейна, донька короля Пелеса з Корбеніка, була жінкою, яка намагалася спокусити серце чесного лицаря. Ланселот відмовився від цієї "честі", але несправедливість і хитрість призвели до того, що Елейна змінила образ на той, що нагадував королеву Ґвіневеру. Коли правда стала відома, було вже пізно.

Пізніше Елейна прибула до двору, спровокувавши ревнощі королеви Ґвіневери. Ланселот знову підбився під чари Бруз і провів ніч з Елейною. Ґвіневера розгнівалася на свого лицаря і прогнала його. Ланселот знівечився від скорботи і блукав як «дурень» два роки, ніхто не впізнав його та не прийняв за лицаря. Його товариші по Круглому столу шукали його, але марно.

Якось Ланселот забрів у Корбенік. Попри те, що він був у блазнівському вбранні, Елейна впізнала коханого і зцілила його силою Ґрааля. Ланселот оселився з нею і своїм сином в замку Бліант на острові щастя. Коли сину Ґалахаду виповнилося 14 років, Ланселот на прохання своїх друзів повернувся до Камелоту, і його любовний зв'язок з королевою відродився.

Згідно з іншою версією легенди, Ланселот залишився вірним Ґвіневері, і їхня любов пережила всі випробування.

#Артуріана #Кельтика #Ґрааль

Нехай насняться вам сни про лицарів відважних!

#Rumia