Чи оновили ви вчасно свої дані в ТЦК?
Anonymous Poll
61%
Так
7%
Ні, але планую скоро це зробити
18%
Ні, і не планую
13%
Ні, бо закон не зобовʼязує мене це робити
🤡5🐳2🤣2
Forwarded from Телебачення Торонто
Ним виявився 18-річний житель Дніпра В’ячеслав Федорович Зінченко.
🔻З відкритих джерел відомо, що В’ячеслав народився 3 квітня 2006 року. Проходив навчання в Дніпровській гімназії №62. Також грав у футбольній команді МДЮСШ U-19. В сезоні 2023/2024 у складі команди провів 3 матча.
🔻Ми також ідентифікували акаунт підозрюваного В’ячеслава Зінченка в телеграмі. Він підписаний на численні ультраправі пабліки, зокрема і російські. Там В’ячеслав залишав антисемітські та расистські коментарі.
🔻А в січні цього року згадував про російське неонацистське угрупування NS/WP (National-Socialism / White Power), яке взяло на себе відповідальність за вбивство Ірини Фаріон.
🔻Варто зауважити, що у відео під назвою «Маніфєст украінского автономного революціонного расіста» є близькі по змісту фрази, якщо порівнювати із коментарями, які залишав В’ячеслав.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤯9👍4🤬2🔥1😁1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В Туреччині до берегів прибило гідроцикл набитий вибухівкою.
Українська розробка. Втратив звʼязок і додрейфував на інший бік моря.
Українська розробка. Втратив звʼязок і додрейфував на інший бік моря.
🫡27😢8👌1
Їду в Умань. Хочу встигнути на прощання з справжнім українським героєм Олександром Цебрієм. Командир кулеметного взводу, командир штурмової групи, молодший сержант 58-і бригади, цілий рік безперервних бойових дій на нулі в піхоті, мер Умані понад шість років, видатний зразковий громадянин, воїн, видатний українець…
Він надав мені честь - запросив мене та залучив 24 липня до штурмової операції під Новодонецьким, яку він очолив. Спочатку Саша визначив мені місце у своїй групі, але за дві години до штурму, коли ми були вже на рубежі висування в атаку, сказав, що я піду у групі закріплення та евакуації.
Я був поруч, дивився за боєм, побачив мінометні розриви та почув доповідь: «Мер - 300».
Евакуювати довелось Олександра…
Я провів останню добу життя Олександра Цебрія разом з ним. Спілкувався з ним, знімав, він хотів, щоб його думки та його рішучість та впевненість у своїх вчинках були закарбовані.
Справа в тому, що нещодавно політичний ворог Цебрія - народний депутат Антон Яценко, влаштував інформаційну кампанію в інтернеті, знайшов якихось невігласів, які брехали, ніби Цебрій не воює та не ризикує собою, що він знайшов тепле місце на війні.
Я можу відповідально донести думку більшості бійців 2-го стрілецького батальйону та усієї 58-і мотопіхотної бригади - дуже мало людей ризикували собою на війні так само як Олександр Цебрій, позивний «Мер».
Найнебезпечніша робота на війні - це воювати у групах закріплення, тримати позиції на нулі, коли за тобою постійно полює ворог, небезпека з усіх боків, скиди дронів, міномети, артилерія. Позицію треба непомітно розбудовувати, укріпляти, але тоді тебе побачить ворог. Якщо не укріпляти, то позицію знищать і захоплять. І в умовах небезпеки далеко не всі бійці намагаються рити, дуже багато просто ховається. Але коли на позицію заходив «Мер», він працював та був прикладом для усіх. Одного разу міна вдарила у метрі від бліндажа, який будував на нулі Саша - його завалило, але він відкопався та продовжив роботу.
Саме таке закріплення на позиціях дозволяє знижувати втрати та планувати подальші наступальні дії.
Солдат, а потім молодший сержант Цебрій був постійно на передовій, мотивував людей своїм прикладом, завозив великі партії допомоги у бригаду, будівельні матеріали на позиції, його внесок величезний у тому, що ці дві посадки, які тримає батальйон, залишаються нашими. Навіть дрони, на яких літає аеророзвідка батальйону купив Саша - він зібрав гроші на свій день народження, і саме він забезпечив дронами нашу наступальну операцію.
Олександр Цебрій нагороджений при житті орденом За Мужність за те, що він особисто взяв у полон російського штурмовика. Він кілька разів рятував поранених товаришів, особисто під обстрілом надавав медичну допомогу та витягував на точку евакуації.
Але Цебрію було мало боїв в обороні. Він хотів робити усе можливе, щоб пришвидчити нашу перемогу, і він сам сформував штурмову групу у кулеметному взводі, підготував та повів на штурм.
Перед атакою Саша казав: «Я стільки провоював та прожив, стільки побудував у цій посадці, що після війни хочу її купити, зробити музей памʼяті усіх побратимів, яких ми тут втратили». Тепер це і твій музей.. .
Посадка наша. І завдяки штурмовій операції, в якій загинув Олександр Цебрій, воїни 58-і мотопіхотної бригади відбили ще одну посадку, ще один кілометр української землі.
Ця земля - найдорожча у світі, земля українських патріотів.
Зараз ми робимо відео останнього дня та останнього бою, памʼять має бути збережена.
27-го липня Умань прощається з Олександром Цебрієм. Я їду також, їде і боєць із Сашиного взводу, щоб останній раз попрощатись на центральній площі з другом «Мером»…
🫡26❤8😢4👍2🙏1
На фото: 24 липня, на рубежі зосередження у посадці, за яку Саша та 2-й стрілецький батальйон бились 10 місяців, до ворога пара кілометрів, час - кілька годин до штурму.
Джерело
❤35😢8🙏4