#Модний_Журнал_Некраїна

Та й варто згадати інший концептуальний альбом під крилом бентежного і "трібьютного" Ситуаційного Фронту - "Урок Літератури" Анімегулянки.

Про Фанфіла взагалі можна окрему статтю, а то й відео робити - персона наробила достатньо, аби бути впізнаванною на вулицях (краще за Маріча!). Як не як, а соучастнік культурної альтернативи українського Інстаграмму. На зараз Фанфіл відомий ще як гарний звукарь, знавця електронщіни та вміючого цю електронщіну робити. Йти класичним шляхом "український_аналог_*зірковийнейм*" не хотілося, й дебют стався експериментальним...як альбом, а не по композиціям окремо.

Кожна пісня - інший жанр, інший настрій, інша тема. Альбом демонструє як і вміння Фанфіла, так і його культурне варево. Видно, що тут щирість та "мода оточення" - це різне. Автор робить оммажі, привертає народ звичною "зстдвщиною" але не забуває про себе - "Вічна Весна" та "Неофіційна позиція" щирі пісні, де видно, що Фанфіл - звичний хлопак, що пішов в цю двіжуху через відсутність альтернатив (та гарних людей). Незважаючи на це, альбом не "чужий" ц/а СФ - просто простіший. Вокал чутно ідеально, як для СФ, музика звучить не як DIY-crew, кожен знайде своє.

В будь-якому разі, альбом не нудний, вартий бути послуханий. На жаль, замалий як для LP, та можна списати на першу спробу. Мало хто хоче починати творчість з 40-хвилинного дебютника. І поки Анімегулянка не скатилася у кріптобайрактарщину через антибайрактарщину, послухайте дебютник, аби потім вийобуватися за трушність.