останні кілька днів моя основна діяльність на каналі — видалення порноботів, просто якась навала 🥲

а між іншим я прочитала другу книжку зі свого списку забутих книг! на початку року я виписала десять назв книг, які купила от прямо давно, перемішала їх і витягаю по черзі. зрештою якщо до кінця 2025 року якісь з них залишаться нечитаними, то віднесу в бібліотеку. книги заслуговують, аби їх читали 😌

поки що рахунок 2/10:

🌸 збірка есеїв "Момент ведмедя" Ольги Токарчук для мене видалася захопливим зразком гейт-рідінґу;

🌸 "Кравчиня з Парижа" Джорджії Кауфманн стала вельми прохідною мелодрамою, але доволі легко і приємно написаною, тож загалом не шкодую.

наступний папірець я вже витягла, але книгу ще не починала. сподіваюсь, десь за місяць похвалюся і нею теж 🤭 загалом поки що процес нагадує гру, це прикольно, раджу.

чи накопичуються у вас книги, придбані давно і забуті? робите з цим щось?

мені теж хочеться 🥲

про ютуб розказувала трохи вище, на жаль, проблема з камерою нікуди не зникла, але загалом усе впирається у банальний брак часу.

маю багато роботи, водіння, наступного тижня починаються навчальні курси, а ще ж хочеться втиснути й сякий-такий спорт у цей графік. потрібен часоворот! і разом із цим здається, що у житті, в тому числі й читацькому, не відбувається нічого супер екстра, аби регулярно про це писати.

ще читаю книжки (очікувано, погодьтеся). почала (за)багато, тому тут підчитаю, там підчитаю, а здається наче особливо і не просунулася ніде. от прямо зараз найбільше часу вділяю "Дім на краю світу" Майкла Каннінґема, бо треба встигнути на клуб 😌

насправді дуже хотілося б реанімувати ютуб, я страшенно скучила за цим, треба щось зрештою придумати.

форма для питань: https://ngl.link/dariiach

дослухала "The Seven Year Slip" Ешлі Постон (в українському перекладі "З різницею у сім років"), дуже симпатичний роменс про час і вчасність, авторка приємно вирізняється на тлі більшості своїх колег по жанру.

але говорячи про цю книгу відразу згадується той самий момент з фільму "Люксембург-Люксембург" 🤭

— Коля, синок, клєткі нашого організма обновляються каждих 7 лєт.

Коль, це уже не той папка, який жив з нами, того уже давно нема. Він розтворився і іщез вмєсте з клєтками.

поки хворію, вирішила нарешті прочитати продовження серії Крістен Сіккареллі "Rebel Witch", перша частина якої зараз на передзамовленні в Артбукс.

і якщо "Безсердечний мисливець" мені дуже навіть до смаку, то друга книжка дещо розчаровує. я найбільше хотіла дізнатися як авторка викрутиться з ситуації, в яку загнала героїв наприкінці першої книги. здавалося б, такі речі не пробачаються, а виявилося, що авторка і не планує якось особливо викручуватися (просто між ними такий сильний фізіологічний потяг, що решта питань другорядні. заради справедливості додам, що авторка не така вже й дурна і поставила перепону на шляху до реалізації цього потягу 🤭).

попереду більше половини книги, її все легко і доволі цікаво читати, але я вже упереджена. а коли я упереджена, то дратуюся від речей, на які в інших випадках не стала б загострювати увагу 😔

цікаво, чи вийде в авторки зупинитися на дилогії? мені здається, що якщо друга частина повторить комерційний успіх першої, то цілком ймовірні продовження продовжень, спіноффи, приквели тощо. сліпий казав побачимо.

додала відразу кілька обкладинок, з якими вийшов (або вийде) другий том. яка вам найбільше подобається?

хворіючи, нарешті дісталася до третього і четвертого томів своєї улюбленої (єдиної, котрій вдалося мене зацікавити) манґи "Відьомський рай" 😌 з температурою сприймається навіть краще, ніж без!

боюсь зурочити, але ніби вдалося відігнати дурну хворобу, що наламала мені стільки планів, на пристойну відстань. у якості винагороди за страждання взяла з собою у садок "Те, що тривожить мерців" Т.Кінгфішер ❤️

по-перше, я люблю і обожнюю авторку!

по-друге, мені поталанило, що "Жорж" почав видавати творчий доробок Т.Кінгфішер саме з тої серії, що я ще не читала 🙏🏻

по-третє, я навіть зробила вольове зусилля і перечитала "Падіння дому Ашерів". це немало, рахуючи, що фанаткою По я б себе не назвала.

що можу сказати, добре читати книжку, коли вона добре зроблена, коли вона тобі відгукується 😌

крім уже згаданого "Падіння дому Ашерів" (ну, це зовсім очевидно) книга певним чином перегукується з "Мексиканською готикою" Сільвії Морено-Ґарсії та "Last of us". знайдете спільний знаменник? 🤭