друзі, приємна новина, нарешті можу похвалитися своєю загадковою роботою номер два 🥹 😌

мені пощастило працювати над перекладом спортивного роменсу "She drives me crazy" Kelly Quindlen, котрий сьогодні анонсувало видавництво Артбукс. це мій перший подібний досвід, тому я розчулена і схвильована, але дуже радісна 💖 сподіваюсь, коли він вийде друком, то звеселить і вас 🤭

⬇️ ⬇️ ⬇️

💖 Більше сапфічних історій!

Ми придбали права на сапфічну історію She Drives Me Crazy авторки Kelly Quindlen!

🏆 Номінація «Улюблений читацький художній янґедалт» Goodreads Choice Awards (2021)
🏀 Спортивний роман
❤️‍🔥 Троп «від ворогів до коханців»

Книжка для шанувальників Кейсі Макквістон та Беккі Альберталлі! У цій чудернацькій молодіжній романтичній комедії шкільні супротивниці закохуються!

Після приголомшливого програшу своїй колишній дівчині в першій грі після розставання Скотті потрапляє в аварію з найгіршою людиною з усіх можливих: її заклятою супротивницею, неймовірно красивою та неймовірно злою Айрін. Усе стає ще гірше, коли втручаються їхні допитливі мами-доброчинниці. Відтепер дівчата змушені їздити до школи разом, доки машину Айрін не заберуть з автомайстерні...

❗️ Зверніть увагу: переклад власних назв не є остаточним!

Чекатимете українською?

#дайджест

І я до вас в ранковий час.
Підозділу безпілотної авіації Pentagon 225-го ОШБ, що зараз працює на Курщині потрібні антени Авенжер. Ми вже дуже давно допомагаємо цьому підрозділу, і, сподіваюся, зможемо помагати і надалі. Ціль велика і амбітна, але початок вже покладений - ми почали були збирати їм на ремонт медеваку - але наразі ця потреба нагаьніша. Сподіваюсь, зможемо.

https://send.monobank.ua/jar/3799ySkY7w

потішила себе вишуканою книжкою на цьогорічній «книжковій країні». не люблю купувати забагато на фестивалях, зрештою мені і так є що читати, а ось узяти щось на добру згадку завжди хочеться 😌

а як ви, придбали собі щось хороше? чи може тільки плануєте?

книга Олівії Ленґ починається з листа народові України. загалом лист хороший, але у ньому відразу видно розбіжності у сприйняття деяких речей народом України (як мінімум в особі однієї його представниці, мене) та Олівією Ленґ.

у першій цитаті йдеться про філософію саду:

Сад - місце утопічне, бо його існування не продиктоване потребою. Це не ферма. Сад живить радше душу, ніж тіло.

а цитата друга присвячена безпосередньо українцям:

У моїй уяві Україна постає величезним садом соняхів - золотавих, достиглих.

мені здається, що у нас різниться як мінімум сприйняття саду. для мене (і, гадаю, для багатьох із вас) сад - місце, де ростимуть переважно плодово-ягідні дерева й кущі: яблуні, груші, сливи, вишні, горіхи, абрикоси, смородина, порічки, малина, ожина, аґрус тощо. усі ці дари природи збирають і споживають, тобто існування саду має свій практичний сенс. звісно, таке ставлення спирається на соціально-культурні причини, але нині не про це.

сад мрії Олівії Ленґ - це лабіринт з живоплотів і троянд, буків і тисів, де ховається ставок у формі чотирилисника, а десь вдалині височіють платани. побіжно авторка згадує трухляві плодові дерева, але вони явно не в центрі уваги.

я гадаю, що утопічним місцем, існування якого зумовлене естетичними потребами, так зване "для душі" для українок і українців є квітники. ось там уже буятиме краса до кольору до вибору, куди тим англійцям 🤭

а щодо другої цитати, то теж хочу звести усе до практичності: українці - не з тих соняхів, що ростимуть у саду, ми радше утворюємо поле 🌻

сама книжка дуже цікава і красива, з задоволенням продовжу читати її, тим паче, авторка підкорила мене згадкою про "Таємний сад" Френсис Бернет, далі мусить бути тільки краще 😌

плюси: читання на природі

мінуси: ніде повісити гамака

проманіфестуйте, аби обійшлося без кліщів, а також діліться, що ви сьогодні читаєте 😌

сьогодні задумалася чому ніхто з українських авторок чи авторів не робить емейл-розсилку. знаю, звучить дещо старомодно, але я підписана на розсилки кількох письменниць і - шок! - справді їх читаю 😌

по-перше, ці листи приходять не часто, у когось раз на місяць, а в когось лише за наявності новини, вартої розсилки.

по-друге, це чудовий спосіб тримати мене у курсі оновлень, бо перевантажені й нехронологічні стрічки соцмереж унеможливлюють адекватне інформування про справді важливі штуки (вихід нової книжки, перевидання старої, кіт авторки нюшить магнолії), я вічно все пропускаю.

і зрештою це просто мило, здається, що улюблена авторка звертається особисто до тебе ❤️

друзі, буду дуже рада вас побачити 24 травня о 16й у книгарні Віват 😌

ця присвята увійде в топ моїх найулюбленіших, факт 🥹

UPD: як мені люб'язно пояснили, тут ідеться не буквально про крисок (шкода), а про фанатів і фанаток Рейло, що називають себе rats (тобто, щурики)


знаю, ви спитаєте, "Ураганні війни" Теї Ґуанзон