нарешті прийшла черга книжки з бантиком, це мені на вихідні 🩰💅🏻🌸🎀

хваліться, що читаєте ви? 🤗

гудрідз вирішив, що час для змін настав, тому оновив логотип!

перший скрін: зараз

другий скрін: як було

третій скрін: опис змін 🤭

мала невеличку гарненьку відпусточку на вихідних, то вдалося і полежати в гамаку, і зустріти світанок, і почитати 😌 зараз розкажу вам результати!

1) дочитала "Небо пофарбоване золотом" Лаури Вуд! дуже приємна янґедалтова історія про юну англійку з амбіціями, більшими за її село. події відбуваються наприкінці 1920-х і, як авторка натякає приблизно десять тисяч разів, надихалася вона історією Гетсбі. я читала в Лаури Вуд іншу книжку раніше, читатиму й наступні ✨

2) повість Бекі Чемберс "Псалом для дикостворених" не сподобалася, на жаль. загалом мені не дуже таланить на історії з роботами (крім "Щоденників вбивцебота", це приємне виключення). ця була пріснувата і сповнена so deep філософії. ого, життя кожного цінне, свіжа і цікава думка. це не було прямо жахливо, повезло, що книжка маленька, але написана вона точно не для мене 🤷🏻‍♀️

3) ще одна спроба дочитати "Зайчика" Мони Авад — і знову невдала. загалом мені подобається книга, але читати виходить її якимись мікродозами. як кажуть "no plot just vibes", оце воно 🐇

4) почала другу книгу Санґу Манданни "A Witch's Guide to Magical Innkeeping". я давно її чекала, бо про відьом мені вельми зайшло, але в цій абсолютно милій і смішній книжечці я не можу позбутися відчуття, що авторка занадто сильно все пояснює. там, де вистачило б елегантного натяку, Санґу явно не надто високої думки про читача — і розжовує максимально до дрібниць. утім, свої переваги у книжці теж є: зачарований готельчик, балакуча лисиця (без великих пальців), втрачені чари, сексі історик магії, дощ з яблучного чаю у неділю та багато іншого 🌸

читали якусь з цих книжок? що думаєте про них?

о, хтось вас зберіг собі форму для питань 🤭

чесно, не знаю коли будуть відео, просто в мене нема сил і часу, хоча є дуже велике бажання. дякую, що не забуваєте про мій канал, особливо враховуючи різноманіття нових і активних!

до речі, нещодавно ютуб почав мене шантажувати, що якщо знову не почну викладати відео, то він відключить монетизацію 🥲 треба з цим щось робити, причому вже найближчим часом

у знак вибачення за відсутність відео прийміть довгу Муху, що краде водичку 🫶🏻

форма для питань: https://ngl.link/dariiach

якщо художня проза Олівії Ленґ мене не дуже вразила, то есеїстика про сади в неї цікавезна. я вже трохи писала про вступне слово до українського народу та про різницю у сприйнятті саду, тепер хочеться розповісти щось хороше, аби привернути увагу до цієї книжки 😌

по-перше, тут дуже багато згадок літературних творів. в Олівії виходить водночас вести нас крізь свій власний сад, крізь художню прозу інших та крізь англійську історію. тут і "Таємний сад" Френсіс Бернетт (я вже хочу перечитати, це буквально одна з моїх улюблених книжок евер), і "Гамлет" Шекспіра, і "Утрачений рай" Мілтона, і "Кільця Сатурна" Зебальда, і "Менсфілд-парк" Остін etc. дуже цікаво зустрічати всі ці книги й дивитися на них поглядом Ленґ.

по-друге, книга сама по собі дуже гарна, барвиста, квітуча! Ленґ так захопливо й переконливо описує свою роботу у саду, що водночас стає і ескапізмом, і битвою, і життєвим уроком, і шляхом до вічного буття, що цим просто неможливо не замилуватися ❤️

нині я дійшла до розділу, де Ленґ розмірковує про справжню ціну величних і прекрасних садів. що було з цими землями до того, як їх освятили вибагливі садівники за останньою модою? хто справді сплатив за витончені пейзажі для багатих і родовитих?

попереду в мене ще половина цієї садової мандрівки, а вже прикро, що вона колись завершиться!