​​"Спитайте Мієчку"

Прочитала цю книгу кілька тижнів тому і не стала питати ніяких Мієчок, бо мої враження мали якось улягтися, надто вже смикані були. Під час читання цього твору я добряче проїхалася на американських гірках від "ого, я теж туди хочу" до "перепрошую, що?". Нарешті я видихнула достатньо, аби спокійно розказати про враження від твору.

Почнемо з того, що "Спитайте Мієчку" - це справді отой довгоочікуваний чикліт, про який я так відчайдушно питалася. Авторка книги Євгенія Кузнєцова у своєму інтерв'ю казала, мовляв, боїться, що "Спитайте Мієчку" будуть сприймати як чикліт, "жіноче чтиво" (наче в цьому є щось сороміцьке; дуже дивно чути таку зневагу від блоґерки, яка розказує за фемінізм), але насправді чикліт - це повноцінний і потрібний нам жанр, так що хоч тут пощастило.

У творі розказується про сільський будинок, де проводять літо кілька поколінь жінок однієї родини: від старезної баби до зовсім маленької дівчинки. І атмосфера літнього села - найкраще, що є у цьому творі. Авторка вміло зіграла на скрипочці ностальгії, змушуючи читачів, в яких був хоч якийсь досвід життя в селі чи гостин у баби, пережити найкраще з тих часів. Село тут виступає таким собі райським острівцем, де ніхто не свариться, немає потреби важко працювати, всі рослини плодоносять водночас і при цьому не буває нудно. Це наче хороший літній вечір з близькими людьми, який розтягується на всеньке літо. Як на мене, то ця надмірна ідеалізація дивовижним чином не псує роман. Що цікаво, мій мозок додумував деякі деталі поза текстом, привносячи в історію власні спогади.

У цій жіночій утопічній комуні мені подобалася гармонія, але трохи заважало надто буквальне сприйняття ідеалів сестринства. Було б чудово, якби хтось з героїнь не належав до родини Мієчки і при цьому був би хорошою цікавою людиною. Неймовірне відкриття, але подруги можуть мати стосунки не гірші за сестринські. З іншого боку трохи втомлювало, що майже всі проблеми героїнь були зав'язані виключно на чоловіках. Також у творі є багато ситуацій, які видаються нереалістичними (вивіз за кордон чужої за документами дитини, стартап з гарбузами тощо), незрозуміло навіщо додані сюжетні лінії (батько Мієчки та Лілічки, зустріч з "просвітленою" подругою). На ці деталі можна і варто заплющити очі, але тут їх забагато.

Власне, за вайб літнього села я готова пробачити цій книзі геть усе крім надто нав'язливої ідеї материнства. Вона лежить не на поверхні, аби можна було серйозно до цього прискіпуватися, але зрештою читачок підводять до того, що "ну ти все одно будеш заводити дітей". Хочеш ти їх чи не хочеш, плануєш чи ні, все одно кожна жінка приходить до материнства за версією "Спитайте Мієчку". Геть усі героїні тут народжують і, здавалося б, нічого не вартувало б додати персонажку, яка, наприклад, просто не планує ставати матір'ю в найближчому майбутньому, навіть не кажу про чайлдфрі.

Хочеться відмітити, що авторка не ігнорує навколишній світ, а саме російську агресію проти України. Її героїні мають однозначну думку на рахунок війни та добрих/поганих росіян, це дуже позитивний момент для ненав'язливої "літньої" книжки, усім би так.

І насамкінець поділюсь, що я не відчувала надто позитивних емоцій до Мієчки, бо її історія - це в тому числі історія зради. Ми не бачимо емоцій та стану її нареченого, який - о, великий гріх, ретельно складає шкарпетки! - але я співчуваю йому, а не героїні, яка обирає обман. Так, я розумію, що вона заплуталася, що їй треба прийняти важке рішення, але пробач, Мієчко, на цьому етапі твого життя ти мені не дуже симпатична.

Це перший художній твір Євгенії Кузнєцової - і я справді хочу, аби вона писала далі, але трохи більше зважала на деталі. За великим рахунком я отримала певний шматочок задоволення з цією книгою, саме була тоді в селі, тож ці кілька годин - роман дуже швидко читається! - були приємними. Ні про що не шкодую.


Інтерв'ю з авторкою: https://www.youtube.com/watch?v=lVeIL6D0Hvs

Пам'ятаєте, я раніше розказувала про суперкласні "Ікла" Сари Андерсон, які будуть виходити українською? Майже діждали. Відкрилося передзамовлення ^^

https://t.co/uj9JXx9mP6?amp=1

​​"Все золото твоїх снів": яблуні, павуки та лисичка

Давайте зізнаюсь, все почалося з лисички. Я звернула увагу на цю обкладинку саме через дещо хижу лисичку ще на етапі передзамовлення, прочитала анотацію і вирішила, що мені дуже треба. Та і хто б вирішив інакше: нам обіцяли зниклу Марту, Край Снів, загиблих друзів та Золоті простори!

Для Кшисі Федорович "Все золото твоїх снів" - друга книга. Першу вона написала у співавторстві з Євгеном Ліром, це був трікстерський довідник "Книга вигаданих неістот", який певним чином сполучений зі сутностями нової історії. "Все золото твоїх снів" також містить прекрасні ілюстрації Нати Фріден.

Роман починається з того, що юнак на ім'я Фауст дізнається сумну новину: його подруга Марта зникла. Потрапивши до її квартири, він знаходить записник і мапу, з яких стає відомо, що дівчина провалювалася у свої сновидіння, наче Аліса в нору кролика. Я недаремно вводжу порівняння з Алісою та Дивокраєм, бо ці мотиви тут присутні, але у викривленому, надтріснутому та завитому павутинням дзеркалі.

Мова буде йти про Край Снів: там росте золота трава, яка вимагає спогадів у сплату; тут будь-що може розсипатися павуками; тут яблуневий сад формує захисне коло. Сюди потрапляють сновиди, але дивовижним чином потрапляє і Фауст. У його рюкзачку з життєвим досвідом лежить сумна і болісна історія про втрату друзів, і Фауст готовий загадати Краю Снів бажання... Можливо, його там навіть почують.

"Не свій вірить нам з такою силою, з такою відданістю. Не вимагає, не просить. Такі чисті його сподівання, що все повинно мати сенс. Це так дивовижно, тож ми йдемо за ним назирці, приходимо на його невисловлений поклик. Це так зворушливо, так захоплююче, так цікаво, що нехай стане за його словом.

Ми мовчимо. Ми дослухаємось."

Текст дуже наповнений, його важко швидко читати, але в цьому випадку я не назву це недоліком. Мені приносило велике задоволення повільно рухатися світом, де найнеможливіші сновидіння стають реальністю; мені було страшно разом з Мартою на сторінках її щоденника; у мене смикалося всередині від згадки про сорок; я захоплено пищала від таїнства записування імен. Тут приховано стільки відсилок, стільки деталей, що я знову вимушена повернутися до образу дзеркала, тільки цього раз додам, що кожен побачить у дзеркалі себе, бо відгукнеться тільки знайоме. Певна, я пропустила якусь частину повз себе, але це абсолютно нормально.

Спитайте мене, що має ця книга крім неймовірного сеттінгу? Міцний кістяк історії про страх, про бажання бути живим, про самотність, про пошук себе. Мені трохи бракувало діалогів, взагалі персонажі рідко говорили один з одним тут і зараз, але це дуже суб'єктивне.

"Все золото снів" - хороша химерна проза, майже поезія, наповнена яскравими образами неіснуючого міста, димними псами, зернятками гранату бідної Персефони, туманами і, звісно, лисичками. Куди ж без лисички!

Прочитала і розказую про три книги: прекрасне літнє село проти диявола в деталях у "Спитайте Мієчку", дивакувато-дивовижна книга Кшисі Федорович та перекладіть вже хтось українською "The Seven Husbands of Evelyn Hugo"

https://www.youtube.com/watch?v=_LTVsBHvbTE

Сьогодні о 19:30 на каналі Книжкова Дилерка буде стрім з обговоренням книги Тамари Горіха Зерна "Принцип втручання". Як маєте час і натхнення, то приходьте, спілкуйтеся з нами в коментарях, а як не маєте, то приходьте дивитися пізніше.

Лінку на стрім докину трошечки пізніше, лінка на канал от https://www.youtube.com/channel/UCx2u4dyEuWfmoBGOUfd5org


ЗАПИС СТРІМУ: https://www.youtube.com/watch?v=GVlIvVxmuug&t

На каналі Любов до книг вийшло кумедне і миле інтерв'ю з Іриною Грабовською у двох частинах, де говорять про читання, писання і взагалі. А ще чутно церковні дзвони, які насправді годинник. Регулярно хіхікала над розмовою, вийшло дуже симпатично, як на мене.

https://www.youtube.com/watch?v=UJ0X-qaLD2Y

https://www.youtube.com/watch?v=929Uxp8qnaI&t

Почала читати перший том "Оповістки з Меекханського прикордоння" і взнала скільки їх всього:

Розказую про сестринство у "Принципі втручання", розчарувальну "Лагідну війну" та трошечки бурчу на "Летіла в небі чорна птаха".

https://www.youtube.com/watch?v=SD8GIkD7iBM

Трошки пляжного контенту або історія про те як я планувала НЕ заходити в книгарні.

Раптом ви ще не бачили, то тут навибирали 30 знакових українських книжок для 30 років (є й альтернативні варіанти). Розказуйте, скільки з них прочитали?

https://espreso.tv/30-nayznakovishikh-ukrainskikh-knizhok-za-30-rokiv-nezalezhnosti

(вибачте)

​​Сьогодні відкрили передзамовлення на збірку оповідань "Агенція Незалежність", так сталося, що я теж трошки взяла у ній участь. Повний перелік авторів можна подивитися на сайті за посиланнням. Варто розраховувати на фантастичні оповідання про людей, що стоять за важливими подіями в історії України, на динамічні пригоди і яскраві образи :)

Буду говорити про цю збірку пізніше і у відео, а поки лишу лінк. Замовляйте ^^

https://bohdan-books.com/catalog/book/138829/

​​Дрібничка для інших - важливий момент для мене. Дякую всім, я дуже тішуся.

Q&A бути! Пишіть питання у коментарі, постараюся на всі відповісти в окремому відео ❤️

після невеличкої перерви повертаюсь на буктюб (ні, все ще не з подкастами), зате з книжковою вежею за серпень ❤️

https://www.youtube.com/watch?v=YJ-A2PwE-VQ&t

ну все, книжок у цьому році можна вже не читати 😅

Давно ніхто не вибирав 30 книжок до 30 років незалежності, тепер це робить ще й УІК!

http://30.book-institute.org.ua/?fbclid=IwAR0hfIYK_kSf77cVLoDoiJ44dk1CiHkRLJvQTqCTZ6kK-NA7ExMsoGqS3lE

скористалася можливістю поговорити з Дарією Піскозуб про книжки і світ загалом + ми вирішили розіграти її "Машину", ходіть!

https://youtu.be/vYYGU3ky3RQ

Приїхав конструктор з мініатюрою бібліотеки, я дуже іксайтед. Якщо стримаюсь зараз і зніму розпаковку, то буде супер контент (сподіваюсь) 😱🥰

Розпакувала бібліотеку і розказала, де була і що робила, поки не знімалися відео.

https://youtu.be/3vSRAL_s8XE

Сьогодні на каналі Книжкової дилерки о 19:30 будемо говорити нарешті про книгу "Вивітрювання" Артема Чапая. Ходіть ^^

апдт: https://www.youtube.com/watch?v=NaiJAfzfy9M