прочитала вже 2 книжки зі своїх річних планів, про які розповідала у відео 24 у 2024. про одну з них немає особливого сенсу говорити, бо це тільки перша частина з чотирьох, а от про "Під скляним ковпаком" Сильвії Плат напишу зараз.

я вже її читала у 2017 році, у мене тоді лишилися не дуже добрі враження. більше того, я лишила її виключно через неймовірне оформлення. на мою думку, це одна з найкрасивіших книг, що взагалі виходили українською. Анастасія Стефурак задала дуже високу планку.

не буду переповідати сюжет чи намагатися виснувати глибокі теорії, на щастя, ця книга настільки культова й відома, що про неї писали справжні критики. натомість поділюся своїми клаптиковими враженнями:

💅🏻 мене дуже розсмішив епізод, в якому Естер поїхала з перекладачем ООН до нього додому, де вони ГОДИНУ слухали записи балалайки. тобто, все таке вишукане, злегка декадентське, а тут бренькіт трьох струн! можливо, хворобу героїні спровокувало саме це

💅🏻 у книзі багато згадок російської культури, що не дивно, Плат писала наукову роботу про Достоєвського, але все одно дратує. з іншого боку після електрошоку згадки про російське припинилися, схоже, це лікується

💅🏻 треба тримати у голові, що це твір середини минулого століття, що в свою чергу пояснює расистські висловлювання про китайців, ацтеків, індіанців тощо

💅🏻 не можу позбутися неприязні до головної героїні через її вчинки щодо Дорін, а також загальну зневагу до інших жінок. так, я розумію чому вона так поводиться, я знаю, що персонажі книжок не мають бути суцільно позитивними, більше того, поведінка Естер багато що пояснює нам про суспільство, але все одно неприємно

💅🏻 розізлилася на матір героїні у той момент, коли вона говорить "я знала, що ти вирішиш знову бути здоровою"

💅🏻 зрештою, очевидний висновок, але Плат йшлося про те, що джерелом депресії героїні є патріархат, що дуже накладається на зображення Естер у вигляді ляльки (ст.188), популярність кіно про Барбі та скандал з Оскаром

розкажіть про свої стосунки з цією книжкою? як вам оформлення?

#24у2024

мене відверто засмучує, що в анонсах класики Лабораторії серед кількох десятків авторів знайшлося місце всього ОДНІЙ авторці. при цьому книгу Сельми Лаґерльоф "Сага про Єсту Берлінґа" і так можна купити у видавництва Жупанського 😒

січень завершується, можна вже озирнутися на прочитане 🙃 тим паче, місяць був вдалий

❄️ дочитала роман "Дзвінка" Ніни Кур'яти, важко він мені дався, детально писала на гудрідз

❄️ текст "Чотири скарби неба" Дженні Тінхвей Чжан лишив по собі доволі нейтральне враження хорошої історії, можу зробити з нього висновок, що діти азійських емігрантів упевнено лупають скалу американської літератури

❄️ "The Christmas Orphans Club" Becca Freeman - чудовий крістмас роменс, один з найкращих у жанрі для мене, більше говорю на відео

❄️ "Морбакка" Сельми Лаґерльоф мені надзвичайно сподобалася, люблю цю авторку, вона квін

❄️ "Кім Джійон..." Чо Намджу - моє перше знайомство з корейською літературою, хороша книга, але 🚬

❄️ "Шоколад" Джоан Гаррис - навіть кращі враження за перше прочитання, прекрасно, не псують настрій навіть французькі локації

❄️ "Зимар" Террі Пратчетта з серії про Тіфані, а, значить, в саме серденько, дуже раджу

❄️ про "Під скляним ковпаком" Сильвії Плат писала вище

❄️ "Під подушку чи під ялинку" Дар'ї Анцибор сподобалася, дала простір для роздумів, писатиму пізніше ще, бо це ж річні плани ✍🏻

як ваш січень? чи трапилося щось цікаве? 🥰

забрала з пошти посилку, а тут така стильна коробка 🔥

ну нарешті мала сьогодні настрій, помила голову і зняла відео про нові книги за січень ✨

у наступному випуску планую провести ревізію кіндла (спеціально зараз не дивлюсь, які книги там є), аби знайти щось дуже бажане, куплене у далекому 2018 році, а потім надійно забуте 🤭

усього на кіндлі непрочитаних 59 книг 🥲 але прочитаних більше, тож ні про що не шкодую, тим паче електронки полиць не займають!

дочитала "Світанок Малібу" - і лишилася збентеженою + засмученою 😒 наскільки мені сподобалося "The Seven Husbands of Evelyn Hugo" цієї ж авторки (я читала ще до українського перекладу), настільки ж відверто слабкою мені видається друга книга. я навіть засумнівалася у своїх же враженнях щодо тої попередньої частини.

чи не виникало у вас таких же думок, якщо читали обидві книги? і чи стане в подальших романах краще?

з неочевидних плюсів: поки я лежала під пледом з книжкою, на мені заснула Муха, це трапляється дуже рідко, вона супер індепендент кішка 🤭

UPD: подумала ще і постаралася виділити що найбільше мене роздратувало:

☹️ авторка вважає читачів дурачками, і в кожному епізоді пояснює що достеменно відчули герої чи героїні

☹️ постійні короткі перекази життів другорядних героїв, я під кінець вже навіть не старалася запам'ятовувати їхні імена, взагалі байдуже

☹️ у кожній сцені опис усіх предметів одягу героїв, фіолетова сукня як найяскравіша риса персоналіті

☹️ багато тем порушено, але майже всі вони розкриті на дуже примітивному рівні

☹️ в сцені з еротичною фотосесією склалося враження, що авторка не розуміє, що можливості плівкових фотокамер обмежені, власне, кількістю кадрів на плівці

передзамовила книжку, стало добре на серці 🥰 сподіваюсь, до моменту отримання я про неї забуду, і це буде наче подарунок!

у вас таке трапляється?

цікаво, скільки з цих 134 посилок були з книжками 🤭

якщо пам'ятаєте, то раз на місяць ми з Олею Штець збираємося на клуб "Довго і щасливо", де обговорюємо любовні романи. щоразу ми намагаємося підібрати щось цікаве, подекуди тематичне: була і книжка про привидів на Гелловін, і крістмас романс на Різдво тощо.

але цього разу ми вирішили відчайдушно проекспериментувати! уже у п'ятницю 16 лютого ми будемо говорити про роман Ніка Горнбі "Фанат", що вперший був виданий аж у 1995 році, тобто, десь вічність тому. ризики очевидні, але певною мірою це має розширити нашу (мою точно) зони читацького комфорту 🤭

учора я нарешті почала читати цю книжку і була трохи збентежена, мої враження навряд будуть суцільно позитивними, якщо пом'якшити формулювання. десь на 18 сторінці я майже зненавиділа головного героя 🥲 далі стало трохи краще, принаймні вийшло зарілейтитися до Роба в тому, що коли йому сумно, то він іде перебирати свої любі платівки, це допомагає повернути відчуття контролю. утім, ще кілька сотень сторінок попереду.

якщо вам теж цікаво, що буде далі, то приходьте на етер у п'ятницю, будемо говорити і про любовні романи, написані чоловіками, і про те чи встигає текст морально застаріти за 30 років, і про усіх дівчат Роба. також планую подивитися екранізацію (існують і фільм, і серіал), можливо, ви бачили щось з цього 🤗

друзі, нарешті змогла змонтувати і викласти відео про нові книги за січень 💅🏻

https://youtu.be/0hXC_m8lxfk

учора ввечері вдалося гарно провести час, бо зустрілися з київськими буктюберками у book.ua 🥰 ще з минулого року ми намагаємося щомісяця зібратися разом: випити кави, поспілкуватися, попліткувати, обговорити книжку. десь років десять тому я лише мріяла про книжкові клуби, а тепер щоразу йду на цю чи іншу зустріч - і серце радіє!

я в захваті від людей, які охоплюють своєю увагою десятки офлайн книжкових клубів, я так не стягну, тому ходжу сюди і ще на один (розповім про нього колись потім).

цього разу говорили про "Паперовий палац" Міранди Ковлі Геллер, враження були різними, але загалом погодилися, що книга варта уваги. кінцівку гуглити довелося ледь не всім (я теж питала в інтернету чи правильно все зрозуміла) 🤭

тішуся, що прочитала "Паперовий палац", бо це був подарунок з буктюб-сюрприза, а мені завжди приємно, коли подаровані книги є прочитаними. натомість придбала собі там нову книгу ("Червону кімнату" Авґуста Стріндберґа), баланс відновлено 🤗 а ще ж потрібно замовити твір, який обрали на наступну зустріч!

друзі, друга богемна подія в моєму житті за один тиждень! сьогодні їздила на презентацію книги "Закон третьої крові" до Андрія Новіка у найулюбленішу книгарню, тобто, в "Сенс" 💖

першу книгу я слухаю в аудіо, лишилося всього дванадцять з половиною годин (це менше половини), якщо регулярно ходитиму на stupid walks для свого stupid mental health, то навесні десь дослухаю. може до того часу і другу запишуть 🤞🏻але мене дуже збентежили слова іншої дівчини з презентації, що подекуди чтець пропускає слова і речення, я тепер переживаю, що могла щось пропустити!

на події пригощали вином, показували буктрейлер, у пана письменника була лазерна указка - повний люкс! але якщо серйозно, то у мене вийшло розслабитися і насолодитися атмосферою, послухати жарти й історії про вигадування світів, персонажів, а також три цікаві факти про Уппсалу. незлим тихим словом згадали і тест Бекдел 🤭

якщо подія буде у вашому місті, то я б радила сходити, це хороший досвід, урізноманітнення буднів і спосіб трошечки втекти від реальності 🥲 утім, аби ми втекли не дуже далеко, на події проводився благодійний збір на FPV

дуже приємно було зустріти свою глядачку на ютубі, я завжди розчулююся від таких зустрічей. тож додому я принесла підписану листівку і гарний настрій, це багато вартує!

уже сьогодні о 19:00 будемо говорити про книгу "Фанат" Ніка Горнбі, розказувала вам про неї трішечки раніше. схоже, це буде перший випуск, де у нас настільки різні враження, бо я цю книгу ледь дочитала і плювалася, а Оля говорить, що їй загалом подобається 🤭 приходьте дивитися і діліться своїми враженнями, якщо читали!

https://www.youtube.com/watch?v=zB8FnPG3CKk

є настрій розповісти про книжку, що читаю зараз 🥰 це "Матінка" Лорен Ґрофф, ви можете пам'ятати авторку за романом "Долі і фурії", що був виходив років 5 тому, принаймні ту розкішну обкладинку ви мусили кілька разів бачити!

у новій книжці йдеться про жіночий монастир у 1158 році, до якого настоятелькою призначають сімнадцятирічну королівську байстрючку Марі де Франс. монастир екстремально бідний, черниці там буквально вмирають з голоду, абатиса трохи делулу, орендарі й дворянство знахабніли, тож юній Марі доводиться брати на свої плечі тягар відповідальності і за сестер, і за служниць, і за селян на землях абатства.

я прочитала вже майже сто сторінок, дуже цікаво знайомитися з тогочасним побутом, проблемами і радощами у такій закритій замкнутій спільноті. мені навіть дивно, що я ніде на цю книгу - новинку, фактично! - не бачила відгуків 🥲

якщо вам хочеться чогось ✨такого✨, то раджу придивитися!

я в січні: вдалося не надбати багато книг, я людина з силою волі 💅🏻

я в лютому: 🌚🌝

планувала сьогодні попрацювати, помити голову і записати відео, вийшло 2/3, знову в програші контент. ну але завтра вже точно (ніби я не кажу це собі ледь не щодня) 🥲

натомість хочу поділитися з вами своїм захопленням від творчості Ірини Вільде, прочитала першу з трьох повістей, а саме "Метелики на шпильках", і почала другу. визнаю, я в абсолютному захваті від драма квін Дарки. в авторки вийшло вловити і передати на письмо саму суть дівочого підліткового віку з усіма його катастрофічними проблемами, відкриттями, невизначеністю і рішучістю водночас. дуже добре написане, якщо ви ще не читали, то варто!

мені прям серце гріє думка, що попереду ще дві повісті, а потім "Сестри Річинські", а потім може найдуться якісь оповідання ще 🥰

цю книгу читаю разом із подругою, buddy reading - дуже топ практика, всі враження від книжки примножуються!

чи була я сьогодні у новому сенсі? так!

чи сподобалось мені? та я в абсолютному захваті!

чи купила я там незаплановану книжку? 🌚🌝

подумала, що у мене часто виникає проблема з циклами на багато частин: я забуваю деталі сюжету, якщо повертаюсь до продовження через великі проміжки часу. зараз стараюся читати цикли поспіль, але ж не завжди так складається як гадається. добре, якщо це дуже популярна історія і без проблем можна знайти в інтернеті переказ того, що сталося у другій частині, перш ніж читати третю, але переважно так не є 😒

було б так зручно, аби на початку книг розміщувався короткий синопсис (або, наприклад, куар з посиланням на короткий синопсис, щоб не друкувати намарно) з нагадуванням "у попередніх серіях", чому цього досі не роблять 🥺

зверху книжка, яку я дочитала англійською, знизу - та, яку я взяла натомість на цю вакансію, бо скільки можна відкладати ту другу частину 👀🤭