друзі, ну мене хтось зурочив, підхопила собі дуже неприємну грипу з височенною температурою і дошкульним кашлем, вчора взагалі не могла читати, все перед очима пливло, сьогодні таблетки ніби трохи подіяли, тож вирішила відкласти все велемудре читання і спробувати легесеньку книжку, де все точно буде добре. вибір пав на "Гру в бажання" Меґ Шаффер, сподіваюсь не помиляюсь у своїх очікуваннях щодо історії 🤞🏻

добре, що я встигла записати відео до хвороби, дуже мудро з мого боку! показую свої (і позичені) нові книжки, тішуся прекрасним історіям попереду ✨

https://youtu.be/w2_7_D5J77E

друзі, сьогодні відбудеться шосте засідання клубу "Довго і щасливо", будемо говорити про "Bride" Алі Гейзелвуд. книжка вийшла лише кілька місяців тому і, зізнаюсь, я дуже-дуже її чекала. кілька разів уже згадувала про неї на каналі тут і тут, тож ласкаво прошу доєднуватися до нас. будемо говорити чи варто було авторці експериментувати з роментезі, про смішні і дивні моменти, про інтриги й політичні шлюби, про перевикористання популярних міфів. зрештою з'ясуємо хто крутіший: вампіри чи перевертні 🫦

також, якщо не дуже зашаріємося, обговоримо непристойні подробиці інтимного життя вервульфів, які, можливо, воліли б і не знати 🤭

чекаємо вас сьогодні о 19:00 🦇🐺

https://www.youtube.com/watch?v=J3XcxJVO49k

ого, ну ви наголосували вже, отже, буду знімати про популярних авторів, з якими не вийшло.

чи є у вас такі автори, пишіть у коментарях 💅🏻

(Муха з нарцисами - це знак моєї вдячності за вашу активність у голосуванні 💛)

сьогодні останній день лікарняного, завтра знову на айтізавод, то дочитала нарешті французьку книжку ("Щоденники покоївки" Октава Мірбо) і почала канадійську ("Море спокою" Емілі Сент-Джон Мандел) 💅🏻

про "Щоденники покоївки" я вже найкраще розповіла в твітері, більше не маю чого додати:

героїня: блін я упевнена він зґвалтував і вбив дитину, насолоджується стражданням тварин, хоче вбити всіх євреїв, пропонує продаватися у його закладі

теж героїня: ну інтересний мужчина, інтригує

про "Море спокою" ще мало чого можу сказати, але вже здивувало слово "нарис" (квітки, вази, залізничної станції) у контексті малювання (в оригіналі sketching), я була певна, що так тільки про текстові твори можна 🤔

привіт, друзі. хочу познайомити вас зі ще одним каналом про книги, який був створений лише цьогоріч взимку. його авторка, пані Ксю завжди підтримувала мої починання, тож хочеться тепер звернути вашу увагу і на її контент!

на каналі Ксю читає вже чимало цікавих дописів:

💅🏻 про досвід авторки у користування Рорком

💅🏻 відгуки на книги від Стейнбека до Четвертого крила

💅🏻 різноманітні книжкові клуби, до яких вона долучена

я сама підписана на цей канал - і вам раджу 🥰

мене наздогнала блага вість, тобто я сінкнула кіндл і побачила, що туди завантажилося передзамовлення, нова книжка моєї улюбленої Кей Джей Чарльз. цього разу вона написала детектив (вперше!) - і їй я готова пробачити навіть таке 🤭

події відбуваються у двох часових проміжках: 189.. і 1905. ми зустрічаємо головного героя, який живе дуже скучне і сумне життя, а все тому, що під час навчання в Оксфорді було вбито одного з його друзів. більше того, зробити це міг тільки хтось інший з їхньої дружньої і блискучої компанії (‘Seven Wonders’ як їх називали). ця трагедія перекреслила життя Джема і не дає спокою вже багато років, тож після анонімки на роботу він приймає рішення: досить вдавати наче все нормально, треба розбиратися!

найбільше люблю як Чарльз створює героїв, здавалося б, я прочитала лише третину, а вже прониклася ними і насправді мені дуже не хочеться, аби вбивцею виявився хтось з цих друзів 💔

ще з цікавого хочеться згадати протиставлення аристократичних нероб і середнього класу (ну а яка порядна британська книга обійдеться без цього), нескінченні вечірки, клуб ✨естетів✨ і дрібка Шекспіра. насправді більше за дрібку: цитата з п'єси винесена в епіграф + саме цю п'єсу ставлять наші герої того останнього лихого вечора. називається вона "Cymbeline" (Цимбелін), я її не читала і, зізнаюсь чесно, навіть не чула про таку раніше, тепер є нагода дізнатися більше 💅🏻

припущу, що "Death In The Spires" - та сама модна "темна академія", це точно полестило б цьому жанру! насправді легко і цікаво читається, тож якщо володієте англійською і любите таке, то зверніть увагу 🤗

Кіндле, і ти туди ж? 🤭

first: "мамі не було й п'ятдесяти і старість лише несміливо проблискувала нитками сивини в її волоссі" (ст. 128)

but then: "мама сідала на моріжку та співала, заплітаючи косу, таку ж срібну, як ті пісні" (ст. 144)

ці цитати розділяє часовий проміжок у тижні, максимум місяць 🤭

винагородила себе розкішним недільним читанням за цей відверто неприємний тиждень 💅🏻

хваліться тим, що читаєте ви к коментарях 🥰

#сестри_річинські

буду тримати вас у курсі щодо "Сестер Річинських" 🌚

анотація починається реченням "У центрі сюжету п’ять сестер, які після смерті батька опиняються один на один з реальним життям", але я вже прочитала більше сотні сторінок, а Аркадій Річинський все ще живий і здоровий, неприємно 👀 тобто, я чула, що його вмирання займе деякий час, але я вже жду-жду, коли панотець представиться на той світ, а він і далі провертає свої аморальні й підлі оборудки, не даючи своїм донькам вийти на перший план. Аркадію, ви нас розчаровуєте!

#сестри_річинські

друзі, забула сповістити, вчора Аркадій Річинський (див. попередній допис) НАРЕШТІ вмер!

а ще сьогодні записала те саме відео про популярних авторів і авторок, які мені не зайшли, лишилося змонтувати - і буде контент 💅🏻

#сестри_річинські

ганебні ші-обкладинки завжди нагадують мені якийсь ребус: відразу відчуваєш, що щось не так, але треба уважніше придивитися, аби зрозуміти, що саме не так 🫠

(рахуйте пальці)

продовжуємо наш щоденник читання "Сестер Річинських":

💅🏻 батька досі не закопали, а позаду вже 200 сторінок

💅🏻 старша дочка Катруся дуже неприємна людина, от просто сука+криса

💅🏻 бізнес з літографіями святих вигідний і прибутковий

💅🏻 двадцять сторінок комуністичної пропаганди поспіль про Бронка Завадку відчуваються як пісок на зубах, але доведеться перетерпіти

💅🏻 книгу дуже зручно розгортати і взагалі супер комфортне видання

#сестри_річинські

сьогодні мені пощастило записатися у звичайну районну бібліотеку. ця думка прийшла до мене після тієї обурливої історії з хлопчиком-переселенцем і директоркою бібліотеки з Тернопільщини. крім того, раніше я й сама мала негативний досвід спілкування з біблотекарками, де мені відмовляли в обслуговуванні через прописку в іншому місті, але сьогодні все інакше ✨

приємно було побачити, що біля цієї бібліотеки (яка відкрилася зовсім нещодавно) є підйомник для людей у кріслах колісних, мені хочеться, аби якомога більше просторів були доступні для всіх. також там доволі симпатичний ремонт і вдале для такого маленького простору рішення у вигляді пересувних шаф.

книги є і російською, і українською, але других помітно більше. є відносні новинки, є старші видання, кілька полиць Кокотюхи, звісно! нічого з цього я для вас не сфотографувала, бо забула, але, як досвідчені читачі, ви можете скористатися уявою, раджу 🤭 собі до читання я взяла збірку комедій і трагікомедій Шекспіра. по-перше, як влучно зауважили в Твітері, цим я відсвяткую його ювілей, а, по-друге, там є п'єса "Буря", яку я хотіла прочитати років з 13.

в одній з моїх улюблених книжок "Roller Skates" героїня, вперше прочитавши "Бурю", вирішує ставити цю п'єсу у своєму ляльковому театрі. за цим дуже цікаво спостерігати: зміни в сценарії, створення декорацій, заробіток грошей на матеріали, озвучка, музика, самі вистави, похабна пісенька моряка, якою Люсінда шокує своїх глядачів 🤭 самій мені "Буря" в українському перекладі ніколи не траплялася, але ось нарешті, я зможу закрити цю прогалину 🥰

чи користуєтеся бібліотеками ви? що там має бути, аби заохотити вас прийти?