Державна новинна агенція Азербайджана (офіційне ЗМІ Респубілкі Азербайджан) Азертадж в російськомовному сегменті сьогодні випустило репортаж під назвою "Страдающие от войны с Россией простые одесситы", де зокрема зазначено: "Внаслідок війни, розв'язаної Росією проти України, тисячі мирних жителів зазнали геноциду."

Також Азертадж опублікував витримку з інтерв'ю з головою Об'єднаного україно-азербайджанського конгресу Ровшаном Тагієвим, де Тагієв заявив: "Світова спільнота повинна перейти від висловлення занепокоєння, нерішучості та недостатньої допомоги Україні до ефективних заходів, спрямованих на притягнення до відповідальності всіх, хто причетний до скоєння військових, гуманітарних та екологічних злочинів. Дії Росії загрожують стабільності Європи та всього людства". Ровшан Тагієв також провів історичні паралелі між подіями в Україні та злочинними діями російських військових в Азербайджані, Молдові, Грузії, Сирії та інших частинах світу, а також геноцидом, скоєним проти чеченського народу.

Ще раз наголошу, що Азертадж це офіційний мовник Азербайджана: те, що там публікується, то не випадково і є офіційною позицією Баку.

Схоже, що загострення між рф та Азербайджаном виглядає серьйозно, адже в Азербайджані у ЗМІ руки доволі зв'язані, щоб просто пускатись в самодіяльність.

В цілому Азербайджан завжди м'яко підтримував Україну, проте без різких випадів в бік рф і мова офіційних ЗМІ (мова саме про офіційні, не офіційні завжди були більш нестримані) була стриманою. Тому статті про геноцид українців росіянами виглядає зміною парадигми.

​​Режим припинення вогню між Трампом та Маском закінчився 😂

В Азербайджані розглядають зближення Росії і Грузії як загрозу, тому в Баку хочуть нормалізації з Вірменією, а також почалися розмови про розміщення в країні турецької та навіть пакистанської військових баз.

«Інший дипломат зазначив, що зростаючі зв'язки Росії з Грузією викликають занепокоєння як у Азербайджану, так і в Туреччині, тоді як Вірменія все більше прагне тісніших відносин із Заходом.

Дехто в Азербайджані закликає до посилення співпраці з Туреччиною у сфері безпеки.

Ельдар Намазов, колишній голова президентської адміністрації Гейдара Алієва, заявив азербайджанським ЗМІ в середу, що Баку перебуває під тиском як Ірану, так і Росії, що він вважає загрозою безпеці Азербайджану.

Він нагадав, що Туреччина та Азербайджан підписали Шушинську декларацію в червні 2021 року, яка зобов'язує обидві країни захищати одна одну у разі агресії.

«Слід прийняти рішення про розгортання найбільшої турецької військової бази в регіоні, в Азербайджані, найближчим часом», – сказав він.

«Для сусідів, які не зрозуміли, я поясню, що і частини цієї бази буде достатньо для обслуговування населення в 250 мільйонів.

«іншу частину навіть можна було б здати в оренду нашому іншому союзнику, ВПС Пакистану, які володіють ядерною зброєю».

І щоб ви відповіли тому, хто б вам років 5 тому сказав, що вірменсько-азербайджанське зближення і пакистанська ядерка будуть відповіддю на російсько-грузинське зближення? 🤷‍♂️

Саудівська Аравія таємно брала участь у збитті іранських дронів, які були запущені у бік Ізраїля.

Саудівські гелікоптери збивали іранські дрони над територією Йорданії та Іраку.

Йорданія робила те саме, проте Йорданія офіційно підтвердила операції по збиттю іранських дронів, в той час як Саудівська Аравія не оголошувала публічно про свою участь у відбитті іранських атак на Ізраїль.

Історія на азербайджансько-російському треку насправді дуже мутна, а тому я дозволю собі декілька притягнутих за вуха тез, але все ж думаю, що заслуговують "на подумати".

По-перше ось перша нестиковка. Браві російські слабовіки рапортували про затримання азербайджанських кримінальних авторитетів - братів Сафарових - увага за вбивство 2001 року (!!!).

Судячи з усього, я зараз спираюсь не на федеральні ЗМІ, а маловідомі місцеві, усі в Єкатеринбургу знали, хто такі брати Сафарови. Їм належало кафе "Каспій", про яке усі знали, що там призначають "стрєлки". Наприклад там ще у 2023 році затримали "авторитета" Марселя Гасанова, а в 2022 році "на стрєлке" там відбулося побоїще.

Більш того, як пишуть ті ж місцеві ЗМІ, вбитий у 2001 році Юніс Пашаєв ще тоді назвав Сафарових як своїх вбивць перед смертю.

Тобто слабовікі знали хто вбив Пашаєва, увага, з 2001 року. І їм було на це плювати 24 роки. Але у 2025 році раптом стало необхідно затримати Сафарових.

Ще один нюанс. Якщо вірити такому журналісту Олександру Лапшину (росіянин, що живе в Ізраїлі), то ці Сафарови племінник Раміля Сафарова, того хто у 2012 році за замовленням азербайджанських спецслужб вбив вірменського офіцера Гургена Маргаряна в Угорщині. За словами того ж Лапшина, проти якого в Азербайджані заведені кримінальні справи (і навіть в свій час його затримував в Білорусі Лукашенко на запит Алієва), азербайджанські спецслужби замовляли і його братам Сафаровим, тобто він стверджує, що Сафарови мали зв'язки з азербайджанськими спецслужбами. Втім Лапшин ворог Азербайджану, тому 100%-ої довіри до нього немає. Але візьмемо це до уваги.

А тепер дивимось в інший бік. Декілька днів тому влада Вірменії пересікла спробу перевороту у Вірменії, за якою стояла Москва. В той же час, для Азербайджану зараз вигідна нормалізація відносин з Єреваном та турецькі та азербайджанські ЗМІ пишуть, що близька угода з ключового питання - Зангезурського коридору. Якщо зібрати це до купи, то спроба перевороту у Вірменії, це явний крок і проти Азербайджану, не тільки Вірменії.

При чому тут брати Сафарови? Робоча версія - Сафарови щось готували на замовлення азербайджанських спецслужб. А "готувати" в Єкатеринбурзі є що. Окрім впливової азербайджанської діаспори, там є впливова вірменська діаспора, яка працює через організацію "АНИ-Армения", головою якої є Масіс Назарян. І організація Масіса була вже помічена в тому, що відмиває гроші через вірменську церкву, зокрема в 2018 році вспливала історія про відмив коштів через Єпархію Вірменьскої апостольскої церкви. Згідно з повідомлень уряду та правоохоронних органів Вірменії церква була частиною плану по перевороту у Вірменії. Зв'язки переворот-гроші-церква-Єкатеринбург може існувати.

Тоді історія з вбивством братів Сафарових під час затримання за злочин 24-річної давнини набуває сенсу. Наприклад, Сафарови отримують завдання від азербайджанських спецслужб на проведення певної операції (у відповідь на дії Кремля у Вірменії). ФСБ про це дізнається, але щоб не псувати сильно відносини з Баку, проводить "поліцейську операцію" і вбиває братів. Типу публічно це "звичайні кримінальні справи", а не публічно це сигнал Баку.

Однак в Баку сигнал "не хочуть" зрозуміти. По-перше вони переймаються спробами росії провести переворот у Вірменії, а по-друге зближенням з Грузією. Тому в Кремлі сподіваються, що Баку "проковтне", але Баку вирішило грати у ескалацію. І заарештовують "журналістів", а по-суті фсбешників під прикриттям зі "Спутнік Азербайджан".

Нагадаю, що аккредитації "Спутнік Азербайджан" позбавили у лютому 2025 року. Тобто ще півроку тому можна було його "прикрити". Однак як поліція Єкатеринбургу знала хто такі брати Сафарови і закривала очі на вбивство Пашаєва 24 роки, так і в Азербайджані дивились крізь пальці на функціонування "Спутніка". В Азербайджані півроку працює ЗМІ без дозволу влади? Та ну! Тому арешт "журналістів-фсбешників" явна отвєтка. Так само як і затримання якихось там наркоділків і айтішніків.

"Один американський чиновник заявив, що рішення Пентагону було неузгодженим і застало Державний департамент зненацька. Американському чиновнику, як і іншим, було надано анонімність для обговорення делікатних розмов.

Двоє інших американських чиновників заявили, що керівництво Пентагону не зверталося за будь-якою інформацією до Державного департаменту, посольства США в Києві чи команди посланця з питань України Кіта Келлога, перш ніж відкликати партію критично важливої ​​зброї, яка вже перебувала в Польщі. Деякі члени Об'єднаного штабу також виступили проти зупинки, повідомили як чиновники, так і особа, знайома з обговореннями".

Як завжди в адміністрації Трампа панує хаос і безладдя. Елбрідж Колбі, якого викинули з процесу прийняття рішень по Ірану, вирішив показати свою значущість на іншому треку. Тим паче в цьому питанні Трампу легко навішати локшини на вуха про те, що Україна обдерла Штати.

​​Перед цим Пашинян був в Анкарі і зустрічався з Ердоганом.

Інтенсифікація перемовин по лінії Вірменія-АЗ-Туреччина співпадає по таймінгу зі спробою перевороту у Вірменії та погіршенням стосунків між РФ та Азербайджаном.

"У середу міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив головному дипломату Європейського Союзу, що Пекін не хоче бачити поразки Росії в Україні, оскільки боїться, що Сполучені Штати в такому разі переключать усю свою увагу на Пекін, за словами кількох джерел, знайомих з цим діалогом.

Цей коментар, адресований представнику ЄС Каї Каллас, підтверджує те, що багато хто в Брюсселі вважає позицією Пекіна, але це суперечить публічним заявам Китаю. Міністерство закордонних справ регулярно заявляє, що Китай «не є стороною» у війні. Деякі присутні посадовці ЄС були здивовані відвертістю зауважень Вана".

Найвпливовіший клани міста Хеврон, найбільшого на Півдні Західного берегу, на чолі з шейхом Ваді аль-Джаабарі планують вийти зі складу Палестинської автономії, оголосити створення незалежного Хевронського емірату та визнати Ізраїль, приєднавшись до Авраамових угод.

Відповідного листа шейхи направили уряду Ізраїлю і зараз уряд працює над вивченням можливості реалізації плану шейхів.

«ОВП (прим. Організація визволення Палестини - терористична організація, яка зараз керує частинами Західного берегу на чолі з Махмудом Аббасом) називала себе визвольним рухом. Але як тільки вони отримали контроль, вони діють лише для того, щоб красти гроші народу», — каже один з є шейхів. «Вони не мають права представляти нас — ні вони, ні ХАМАС, тільки ми самі».

​​Не кажіть йому хто створив Ліберію 😂

“Одним із факторів, що переконав Трампа піти цим шляхом, була телефонна розмова 3 липня, під час якої Путін чітко дав зрозуміти, що планує ескалувати війну.

Путін зазначив, що протягом наступних 60 днів він знову зробить спроби окупувати територію до адміністративних меж українських регіонів, де Росія має значний плацдарм.

«Він хоче захопити все», – сказав Трамп президенту Франції Еммануелю Макрону невдовзі після розмови з Путіним, повідомляє джерело, безпосередньо обізнане з ситуацією.

У наступні дні план щодо озброєння перетворився з ідеї на щось більш конкретне”.

З прозрінням 🥂

​​Так ми дізналися, що Меланія єдина людина в Білому домі, яка розуміє, що відбувається 😂

​​Так відбувається геополітика 😂

«Однак не всі європейські країни підтримують цей підхід. В Овальному кабінеті Рютте перерахував чотири скандинавські країни, окрім Великої Британії та Нідерландів, як такі, що підтримують план постачання американської зброї Україні. Франція, президент якої Еммануель Макрон давно наполягає на тому, щоб європейці розбудовували власну оборонну промислову базу, купуючи озброєння на місцевому рівні, була помітно відсутня у цьому списку.

За словами двох французьких чиновників, обізнаних з цим питанням, Париж не приєднається до ініціативи щодо купівлі американської зброї з цієї причини. Французький уряд також намагається збільшити власні витрати на оборону, намагаючись скоротити бюджет і стримати свій колосальний дефіцит.

Але враховуючи обмежені виробничі потужності Європи, уряд Мерца вважає, що купівля американської зброї — єдиний спосіб швидко постачати Україні необхідну зброю. Деталі щодо конкретних закупівель зброї залишаються невідомими, але оскільки українські міста зазнають посилених бомбардувань, німецький уряд особливо наполегливо наполягає на угоді про купівлю систем ППО Patriot американського виробництва».

Тож який реальний план у Макрона (окрім потужних заяв)? Почекати поки Франція у 2035 (не факт) вийде на нормальні обсяги виробництва? Добре хоч Мерц при здоровому глузді, бо Франція як завжди - наполеонівські плани, відірвані від реальності наявних ресурсів 🤷‍♂️

Схоже Сирія таки скочується в черговий виток етнічного конфлікту, в який підключаться зовнішні гравці.

Як розгорталася ситуація в Сувейді коротко.

Нещодавно бедуїни викрали друзького торговця з Сувейди. У відповідь друзьке ополчення напало на бедуїнські угруповування і почалися сутички. Президент Сирії аль-Шараа направив війська в Сувейду, які увійшли туди, але замість наведення порядку, переважно араби-суніти, вони почали просто вбивати та знущатись над друзами.

У відповідь Ізраїль зараз наносить удари по сирійський армії та цілям в Дамаску, а також відкрив кордон, щоб друзи, які живуть в Ізраїлі, зі зброєю пішли в Сувейду чинити збройний спротив сирійській армії.

Треба розуміти, що друзи це хоч поверхово і релігійна група, де-факто це пов'язані між собою клани. В той же час друзи по-перше мають великий вплив в самому Ізраїлі (друзи служать в ізраїльскій армії, займають там високі пости, а також в керівництві держави та в інших впливових структурах), а також мають кланові зв'язки з друзами в інших країнах, таких як Сирія чи Ліван. По-друге сам Ізраїль, який не довіряє нинішній сирійській владі, розглядає друзів, які проживають переважно на Півдні коло ізраїльських кордонів, як буфер від сунітської частини Сирії. Спроба сирійської армії роззброїти друзьке ополчення, викликало занепокоєння, що на кордонах будуть не лояльні друзи, а вороже налаштована сирійська армія.

Дамаск і президент аль-Шараа зі свого боку, розглядає наявність неконтрольованих ополчень як відгомін війни, який може знову втягнути країну в розкол та сектанські війни. Тому центральним пунктом його діяльності є роззброєння усіх ополчень, як лояльних до колишньої влади Асада (алавітів), так і тих, хто боролися з Асадом (ті ж друзи підтримали падіння Асада).

Але зважаючи на минуле тих, хто зараз керує Сирією (а це переважно колишні бойовики аль-Каїди) друзи не дуже довіряють центральному уряду, не дивлячись на те, що той декламує релігійну терпимість. Той факт, що друзи майже не представлені в центральному уряді, а також поведінку бійців сирійської армії в Сувейді (де вони вбивали, катували і знущались, насильно бриючи бороди та вуса друзам) тільки підсилює цю недовіру та небажання розброюватись.

З іншої сторони є зовнішній чинник. З однієї сторони Туреччина тисне на Дамаск з вимогою "інтеграції армії", тобто роззрбоєння усіх формувань (безумовно головний інтерес нівелювати курдів), а з іншої кланова верхівка друзів має тісні зв'язки з Ізраїлем, який тисне на них, щоб вони виступили проти інтеграційних проектів Дамаска і відмовлялись скласти зброю, адже хоче, щоб на південних кордонах Сирії залишались озброєнні друзи.

На жаль, як засвідчила поведінка сирійської армії, надягнути форму мало, щоб бути армією. Насправді це досі в більшості своїй ісламістські бойовики, а не солдати. І інтеграцію армії напевно слід починати з цього питання, а не роззброєння друзів чи курдів, які ніколи не складуть зброю, знаючи, що їх будуть бити і над ними будуть знущатись "сирійські військові".

З іншої сторони, Ізраїль може думати, що відкрити ще один фронт це вдала ідея, але від кількості фронтів можна надірватись. Спроби усе вирішувати силою можуть відштовхнути країни, які залучені у «процес Авраама» і точно не залучить туди нові країни.

Тому єдиний варіант тут вести перемовини, а не починати чергову війну. Звісно при цьому друзів необхідно захищати. Оскільки усі побачили, що буде, якщо залишити дії Дамаска без уваги. Те, що Асад різав сунітів, не дає права різати тепер сунітам. Сирія може існувати лише як багатокультурна і релігійно плюралістична держава, зважаючи на кількість народностей, релігійних груп та кланів, які там живуть. Ніхто не має дозволити будувати там ісламістській халіфат і починати чергову різанину, навіть якщо тепер різати будуть "ображені". Але і Ізраїлю треба нагадати, що не можна вести справи, бомбардуючи усіх, хто тобі не подобається, бо це вже схоже на «запаморочення від успіхів».

“Однак, за лаштунками, республіканські «яструби» місяцями працювали над тим, щоб схилити Трампа зайняти жорсткішу позицію щодо Москви, повідомили The Telegraph три джерела в Конгресі.

Центральну роль у цих зусиллях відіграв генерал Кіт Келлог, посланець пана Трампа в Україні та Росії, якого, схоже, виключили з переговорів на користь Стіва Віткоффа, магната з нерухомості, який не мав попереднього дипломатичного досвіду.

Незважаючи на те, що генерал Келлог продовжував виконувати роль посередника у відносинах з Україною, у лютому його було усунено від прямих переговорів між американськими чиновниками та Москвою.

Тим часом Віткофф чотири рази зустрічався віч-на-віч з Путіним, попри те, що не міг згадати назви українських територій, щодо яких він вів переговори в інтерв'ю з Такером Карлсоном.

В останні тижні ситуація почала змінюватися, і значна увага громадськості щодо підтримки України була зосереджена на сенаторі-республіканці Ліндсі Гремі, "яструбі" в питаннях Росії, який у травні відвідав Київ і запропонував законопроект про санкції, який назвав «кувалдою» проти Путіна.

Але оскільки переговори зазнають невдачі, а Путін нарощує свою військову машину, завдаючи одні із найруйнівніших ударів по українських містах з часів повномасштабного вторгнення Росії, кажуть, що тонка робота генерала Келлога спонукала Трампа зайняти жорсткішу позицію щодо Москви.

Генерал Келлог «останнім часом перебуває на підйомі», – сказав помічник конгресмена виданню The Telegraph. «Він і Марко Рубіо просувають новий підхід».

Джерело в дипломатичних колах додало, що генерал Келлог «за останні кілька тижнів взяв на себе більшу роль», тоді як пан Віткофф загруз у ядерних переговорах з Іраном...

Кажуть, що іншим головним рушієм рішення пана Трампа скинути оксамитову рукавичку був Марко Рубіо, його державний секретар і колишній кандидат на посаду президента від Республіканської партії, якого президент називав «Маленьким Марко»...

За даними одного джерела в Конгресі, тісні стосунки пана Рубіо з президентом дозволили йому втрутитися, коли Путін посилив свої атаки в останні тижні, здійснюючи до 1000 ракетних ударів і ударів безпілотниками на день.

«Багато хто з нас вважавє, що росіяни завжди помилятимуться», — сказав помічник конгресмена. «Наша тактика полягала в тому, щоб відійти з дороги і дозволити росіянам наробити помилок. Вони завжди заходять надто далеко»...

І є ще "шалена карта": Меланія або агент Меланія Трампенко, як її тепер називають дехто в Україні...

Меланія, яка виросла за «залізною завісою» в колишній Югославії,здається є більшою прихильницею України, ніж президент США, і їй також приписують вплив на нього щодо жорсткої міграційної політики".