Одного разу я так працював, з 9 ранку до 11 вечора на галері, дуже схожій на серв, після того лиш маленькі компанії, ну нафіг.

Тут чорним по білому написано, що якщо девелопер продається в штати за 100 доларів в годину, то серв платить йому 7, а решта йде на якусь йому не потрібну дічь, типу прикольних офісів, ієрархії менеджерів, піар відділ і т.д.

Алло, Кияни тут є?

https://www.facebook.com/events/713801652142643/

Дивіться, в вас на Арсенальній буде проходити презентація магістерської програми, де я вчусь. Це дуже годна програма, навіть така геніальна людина як я занадто тупа для неї, тож можете приходити і вам розкажуться про кухню УКУ в плані ML/DS.

Сьогодні нашій скромній агенції 5 місяців!

Я не міг подумати, що моє життя зміниться настільки сильно протягом цього часу.
(наприклад, я знову навчився мутитися на 50 баксів в місяць)

Дивіться, це лол

"во 1) хуле ты мне сделаешь вовторых пошел нахуй втетьих 3)что ты мне сделаешь, я в другом городе за мат извени"

Що робити, коли роботи завершені, а оплата не здійснюється, бо клієнт тестує/чекає фідбеку від керівництва? Як ставити рахунок за час, витрачений на комунікації?

Fixed-price це дічь. Ніби й виграти хотів на цьому, заробити щось, а в результаті все одно вийдеш в мінус.

Щоб заробити зараз грошей, я працюю на італійців.

Я заздрю своїм колегам. Я зрозумів, що ми їм дали одну просту штуку, якої мені ніхто ніколи не давав - спокій.
В них немає стендапів з клієнтом. В них немає взагалі будь-якої комунікації і можливого негативу. На кожному проекті продукт овнером є, по-суті, я або Сергій - і все гімно ми теж беремо на себе. Можете, звісно, сказати, що це неправильно, але тільки подумайте, як це круто - 4 години на день ти пишеш код - і все. Абсолютний хаос і абсолютний дзен водночас. Це прекрасно.

З італійцями я - єдиний працівник з нашої команди, і я ж - єдиний відповідальний за це чувак. Тому я маю постійний страх, постійну потребу з ними комунікувати, мушу постійно бути онлайн. Це ідіотизм.

Я не розумію, як може існувати аутсорсинг. Там буває спокійно тільки якщо проекту вже 20 років, або ж якщо клієнту на нього срати.

Я сподіваюся, що у нас все вийде і ми в березні запустимо свій продукт. Тоді ми станемо трохи вільнішими.

Нагадую! Писати додатки/сайти з рецептами (або типу "склади собі вечерю з майонезу і дохлої миші в холодильнику") в уже майже 2018 році - це моветон.

Дякую!

Я: запускаю агенцію з боргами за душею, без копійки на руках, навчаючись в універі і маючи зйомну хату, сподіваючись тупо на те, що вигорить

Люди: нє, ну норм



Якась тян викладає в інcтаграм небриті пахви

Люди: wow dats brave

не те, щоб мені не вистачає уваги
прост я люблю всяку хуйню писати

чудово

Пару слів напишу, щоб відволіктись.

Це дуже стресова робота.
Суть в тому, що щасливим є тільки той програміст, який на проекті вже давно, знає проект і клієнта від А до Я. Всі решта - в стресі.

Моя задача - це максимально захистити своїх хлопців від стресу. Він все отруює.

Бо як зазвичай стається - тебе продали і далі всім срати. В‘їжджай в проект, не забувай зразу ж закривати таски, через місяць ми тебе заберемо і перекинемо на інший.

Скоріш за все на великих галерах все спокійніше, але на маленьких все саме так. Кожного дня.

Не хочу, щоб мої пацани панікували чи перепрацьовували. Це мучить, насідає і гризе.

За останній місяць я в‘їжджаю вже в другий масштабний проект, який зносить голову тим, що я там фул тайм і ненадовго. Це потрібно, щоб заробити гроші, але це так важко.

Треба скласти якусь суму, щоб у випадку супер-стресу можна було спокійно сказати собі «бля, та пішли вони всі нахуй».

Колись наш Сергій запісюрить свій канал і буде туди лити годноту, яку малює (дуже мало в це вірю, йому влом). А поки можете глянути на цей канал годного тіпа: https://news.1rj.ru/str/digiogenes

До речі, вчора пів твітера горіло через оце: