​​«Цукор — Біла Смерть», «Ivanov Down», «Коллежский Асессор» та Ігор Цимбровський — ось лише кілька виконавців, чиї альбоми виходили на лейблі «Koka records» з кінця 80-х. Також вони організовували концерти у Польщі таким молодим маловідомим гуртам, як «ВВ» і «Брати Гадюкіни». А ще видавали хуліганський зін «Відрижка».

Ми поспілкувалися з засновником лейблу Володимиром Наконечним про експериментальну музику та культурну експансію.

Читайте новий мега-лонгрід: Як український андеграунд захоплював Польщу. Володимир Наконечний про історію лейблу «Koka»

Легенда нефігуративного графіті Meteor2000 (Coconut Clan) в гіпертелічному журналі «Вологі фантазії» (2017). Нагадуємо, що до кінця нашого нефігуративного оупен-колла ще два тижні: hyperthelia.com.ua/open-call/

Повертаємо ненависть у фрік-фолк! Вчора у Вагабонді відбувся концерт людини з псевдонімом Oi Fusk: високий хлопець у золотистому кімоно нестримно завивав і рвав гітару. Слухали його чоловік 20 максимум, але саме так і народжуються великі артисти.

Грає він по суті бардівську пісню, але ця пісня покрита тріщинами і переломами, а вокал розчиняється в гавканні і кривлянні; ще трошки і його пост-КСП провалиться в чистий шаманізм. На саундклауді є міні-альбом, датований позаминулим роком. Запис дає певне уявлення про його стиль, але шаманські ритуали варто слухати вживу. Тим більше, що з тих пір Oi Fusk уже створив щойнайменше два нових потенційних хіта: один про аскета, інший про розпіздяя. Здається, десь між цими двома образами і будується його міфологія.

Рекомендуємо підписуватися і уважно слідкувати.

soundcloud.com/user-498005339/sets/troobagubami

Телеграм: @oi_fusk

Артист «ААААА», він же (колишній) чемпіон світу з медитації, він же (нерегулярний) Олексій Подать, випустив новий міні-альбом. Зовні багато капслока, всередині — електронний шурхіт, крики, стогони і загробний спів. Музика для небуття.

podat.bandcamp.com/album/mip

Сім років тому відбулася історична подія: перший Берроуз-фест в ангарі на Подолі. Дикий холод, снігові замети, розйобана апаратура, джем-сейшн на кастрюлях, дрім-машина по оригінальних кресленнях Берроуза і Гайсина, сальвійні бед-тріпи, танці бомжів. Також там чомусь бігав кролик. Сподіваюся, у нього була щаслива старість.

На відео: куратор фестивалю танцює під московський гурт «Пост-Матеріалісти».

https://youtu.be/WgubJrmFjCc

Марія Туча називає свій стиль «психобасом», мені більше подобається термін «клауд-поп», але ясно, що будь-які терміни поки що не можуть повністю вловити це підземне гудіння. Скоро в усіх підвалах країни.

youtube.com/watch?v=zQ5kQGAC3oU

Дружбан/соратник Фріпульї і Сергія Лєтова. Восени в його честь робили фестиваль в Кощєї, також недавно він фонтанував у рамках нойз-опери «Шпунс» разом з братами Радзецькими. Сподіваюсь, дідусь продовжить активну діяльність і в цьому році. Це уже навіть не хтонь, а цілком навпаки: фаворське світло, музика сфер, upperground.

​​Першовідкривач українського нойзу і фрі-джазу, автор парадоксальних віршів і абстрактних скульптур, цінитель саморобних музичних інструментів та іржавого металу.

Легендарний підпільний артист Юрій Зморович (він же Зморро, він же Мінімаліссімус) вже понад 50 років з легкістю жонглює стихіями творчості, тим самим себе уподібнивши стихії.

Читайте нову статтю: Минималиссимус Зморович. Алхимик украинского авангарда

Відчуваєте, як ваш рот наповнюється слиною, язик прилипає до піднебіння, а слова розмокають в шлунку? Це наближається МММММ. Приходьте і мямліть разом з нами в цю неділю: bit.do/hypermmmmm

До речі, якщо хтось хоче купити на реалізацію в який-небудь регіональний магаз/клубас - домовимось про знижки. Слава децентралізації!

Живопис Мирослава Ягоди.

Одружувати українські етнічні мотиви з електронними біточками і всіляко «осучаснювати» фолк — сумнівний прийом. Зазвичай виходить вимучений безпонт і колоніальна кічуха. «СТАСІК» — виняток; Настя Шевченко звучить суворо і цілком автентично. Бо схрещувати рептилій і гризунів уміють всі, але для поп-музики цього недостатньо; має бути обличчя, харизма і темрява в очах 🔪

Актриса театра «Дах», телеведущая и участница боевых действий на Востоке Анастасия Шевченко говорит, что начала петь, потому что ей было что сказать. Похоже на универсальное абстрактное объяснение любого артиста. Но, кажется, это именно тот случай, когда стоит услышать.

https://katacult.com/proiekt-stasik-vypustil-diebiutnyi-klip-nozh-o-boli-i-ieie-priniatii/

Андрій Страхов прямо зараз.