Гетманцев пропонує об'єднати для фізосіб ЄСВ, податок на доходи та військовий збір і зменшити ставку до 25%

Голова податкового комітету, у відповідь на “реформу 10-10-10” заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми, пропонує об'єднати для фізичних осіб єдиний соціальний внесок, податок на доходи та військовий збір з поступовим зниженням ставки до 25%.
   
“Що я б зробив, так це реформу оподаткування доходів, об’єднання трьох податків – ЄСВ (22%), військового збору (1,5%) і ПДФО (18%) – в єдиний податок з поступовим зменшенням ставки до 25%, і з розширенням переліку вирахувань для фізичної особи, яка подає декларацію”, - заявив Гетманцев. - “Ми б простимулювали людей, щоб вони подавали декларацію... Я вважаю, що це можна буде і треба буде робити”. 

При цьому він вчергове проїхався по Шурмі: “Є Ростислав Шурма, там є купа людей, які здатні подати законопроект. Де він? Це ідея, яку ти хочеш запровадити? Подай законопроект. Ти хочеш займатися просто своїм піаром, з огляду на якусь політичну кар’єру? До законопроекту повинна додаватись пояснювальна записка. В документі повинні бути визначені всі ці податки, які вони хочуть ввести: податок на зняття готівки, заборона "зарплатних" ФОПів, податок на експорт якихось товарів (продаж акцизних товарів за безготівку)...Ці люди не блогери, вони повинні це зрозуміти. Вони – державні діячі. Вони не повинні дискредитувати владу якимись ідеями на рівні чергового псевдоексперта з Фейсбуку”. 

Розмитнення авто в “Дії” зробить менш вигідним завезення “битків”

На початку лютого законопроєкт про розмитнення авто в "Дії" було відправлено у Парламент на розгляд.

Як буде відбуватися розмитнення можна прочитати тут.

А також скористатися калькулятором для розрахунку вартості розмитнення конкретного авто.

У цьому законопроєкті (про розмитнення авто в Дії) є один нюанс, а саме те, що формула для розмитнення автомобілів не бере до уваги стан автомобіля.

Тобто вартість розмитнення битого автомобіля та неушкодженого буде однаковою.

Це було зроблено навмисно. Як пише Ліга, цією нормою Мінцифри робить бізнес із ввезення в Україну так званих "битків" невигідним. У Мінцифри кажуть, що так держава хоче стимулювати громадян купувати непошкоджені авто.

Проте, під час розгляду ЗП, цю норму можуть знести

13 українських ІТ-компаній увійшли в рейтинг найкращих аутсорсерів світу

Список Global Outsourcing-100 2023 складається Міжнародною асоціацією професіоналів аутсорсингу.

Зокрема до нього увійшли українські компанії:

- NIX United (2600 працівників)
- Intellias (2240)
- Infopulse (1860)
- Sigma Software (1650)
- Eleks (1600)
- N-iX (1555)
- Miratech (до 1500 фахівців)
- Innovecs (750)
- Svitla Systems (570)
- Intetics (200-800)
- Computools (200-800)
- CHI Software (200-800)
- Lucid Reality Labs (до 100 фахівців).

​​В Україні запустили фабрику дронів-камікадзе. Як допомогти проекту? 

Благодійна організація “Хвиля’91” та Нацгвардія запустили фабрику з виробництва дронів-камікадзе для українського війська. 

За словами засновника організації Олександра Яковенка, війна переходить з конвенційної у високотехнологічну, а тому в армії зростає потреба в інноваціях.

«Саме тому ми запустили фабрику, де разом з військовими розробляємо й виготовляємо дрони-камікадзе. Наші моделі пройшли тестування, ба більше – вони вже використовуються на фронті. Окрім виробництва дронів, ми ще навчаємо управляти ними у школі БПЛА. Пройшовши двотижневий курс, військові успішно застосовують їх у боротьбі з ворогом», – пояснює Яковенко.

Вартість одного дрону-камікадзе – 9 тисяч гривень.

Допомогти проекту можна, задонативши на банку, або на картки проекту: Монобанк (5375411423288633⁣⁣), ПриватБанк (5169335101119473⁣⁣).

Проєкт уже підтримала ІТ-компанія Netpeak Group, передавши 2 млн грн. За ці кошти Хвиля’91 та Нацгвардія створюють FPV-дрони, які мають кращу вантажопідйомність, аніж цивільні аналоги.

👨‍💻За рік Україну покинуло 17-20% IT-фахівців

Згідно з дослідженням IT Research Resilience, з 24 лютого 2022 року з України виїхало 50-57 тисяч працівників ІТ-індустрії. З них 64% - жінки.

Таким чином за рік з України виїхав кожен п'ятий фахівець галузі.

Виїзд розробників та інших фахівців з ІТ підштовхнув українські компанії відкривати офіси за кордоном.

При цьому 26% СЕО IT-компаній зазначили, що і надалі відкриватимуть нові офіси в інших країнах. В першу чергу - у Польщі. На неї припадає 20% охочих. 4% заявили, що оберуть Іспанію або США, 3% висловилися за Естонію та Португалію.

Через масовані удари Росії по Україні та її критичній інфраструктурі, іноземні клієнти почали обережніше наймати на проєкти розробників в Україні. За даними профільного сайту вакансій Djinni, темпи найму уповільнилися на 13%, і в січні на 14 000 вакансій претендувало 69 000 айтівців.

За 2022 рік експортна виручка IT-послуг зросла на 5,8% і принесла рекордні $7,3 млрд. Це на $406 мільйонів більше, ніж у 2021 році. Водночас, цей ріст міг бути набагато більшим.

В Україні завершилася "податкова амністія". Вона так і не стала популярною

Першого березня в Україні завершився процес добровільного декларування активів, з яких не сплачено податки.

"Податкова амністія" стартувала у вересні 2021 року і мала тривати рік - до вересня 2022 року. Згодом цей період продовжили до 1 березня 2023 року.

Протягом цього періоду можна було добровільно задекларувати майно, активи та гроші, з яких не було сплачено податки.

Загалом було подано 845 декларація на загальну суму задекларованих активів 8,8 млрд грн. Як пише автор "податкової амністії" і голова податкового комітету Данило Гетманцев, 30% активів було задекларовано протягом останніх двох тижнів.

До бюджету надійшло 547 млн грн збору із задекларованих активів.

Що можна було задекларувати: валюту (за винятком готівки), цінні папери, рухоме і нерухоме майно, частки в юрособах.

І з них сплатити: 5% - з грошей на рахунках в банках, а також з інших активів, які перебувають в Україні; 9% - з валюти, яка знаходиться в іноземних фінустановах, а також з інших активів за кордоном.

Що буде з тими, хто не подав добровільну декларацію? Поки нічого.

Раніше передбачалося, що Податкова за замовчуванням вважатиме, що в такої людини є: 400 тис. грн, квартири загальною площею до 120 кв. м, або будинки - до 240 кв. м, земельна ділянка в межах безоплатної приватизації, а також один автомобіль. З них податок сплачувати не потрібно.

Проте навряд чи це буде реалізовано під час війни.

​​Українці відкрили компанію Elpaso у Великобританії та надають послуги з відкриття рахунку для бізнесу, зареєстрованого в Європі

Доступний такий функціонал: 

🔻 Отримання платежів та оплата у 180 країнах світу.
🔻 Один аккаунт на 24+ валюти з вигідною конвертацією.
🔻 Переказ грошей в Україну, навіть фізичним особам на IBAN.

Серед бізнесів, які користуються сервісом такі компанії як MEGOGO, zakazUA, AGRO MEKS та інші.

Elpaso підходить для стартапів, експортерів та імпортерів продукції. 👉🏻 Відкриття рахунку за 48 годин.

Детальніше за посиланням: http://bit.ly/3ZcTBUa

​​Чому долар в Україні впав до рівня середини 2022 року

За два місяці 2023 року курс долара США на готівковому ринку України втратив 1,7 гривні і знизився до рівня середини 2022 року.

Вибрали два найважливіші фактори, які до цього призвели:

1.Стабільна фінансова підтримка партнерами
Від початку 2023 року міжнародні партнери вже надали Україні $4,2 млрд.

В січні Єврокомісія виплатила перший транш Україні у розмірі в 3 млрд євро із пакета макрофінансової допомоги на 18 млрд євро.

Напередодні Україна отримала $1,25 млрд із нещодавно оголошеного США пакету допомоги на $2,5 млрд, які планується виділити у лютому та березні цього року.

За підрахунками Мінфіну, дефіцит держбюджету цього року очікується на рівні $38 млрд, який планується покрити за рахунок міжнародних партнерів. Вже існують домовленості про виділення $10 млрд грантів від США та 18 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС.

Внаслідок значних обсягів допомоги міжнародні валютні резерви НБУ зросли майже на $2 млрд - до $29,9 млрд на початку лютого 2023 року.

Вперше з початку повномасштабної війни НБУ не здійснював емісію гривні для фінансування дефіциту бюджету через викуп ОВДП.

Минулого року Нацбанк щомісяця в середньому фінансував бюджет на 40 млрд грн. Ці кошти, через бюджетні витрати, опинялися на валютному ринку і НБУ був змушений продавати валюту з міжнародних резервів для "стерилізації" емітованої гривні.

2. Зростання привабливості інвестицій у гривні
Другим фактором для зміцнення курсу гривні стали вимоги НБУ до банків збільшити обов'язкові резерви під вклади до запитання та поточні рахунки.

За даними НБУ, на 1 лютого 2023 року фізичні особи тримали на банківських рахунках у гривні та іноземній валюті 923 млрд грн.

Щоб зменшити цей навіс ліквідності, яка неконтрольовано може хлинути на валютний ринок, з початку року НБУ втретє збільшив для банків норми обов’язкових резервів за вкладами на вимогу і коштами на поточних рахунках.

Зокрема, з 11 березня цей норматив зростає вдвічі і банки зобов'язані резервувати під кошти фізосіб до запитання та на поточних рахунках 20% від обсягів. А під валютні кошти, розміщені на поточних рахунках, необхідно буде резервувати 30% від загальної суми. До 11 березня норматив - на рівні 20%.

Обов’язкові резерви – це частка грошей, яку банк зобов'язаний "заморозити" з вкладів або поточних рахунків на рахунках НБУ. Ці гроші не приносять дохід, адже банки не можуть їх вкладати в депозитні сертифікати НБУ, чи видати як кредити.

Відповідно банк зацікавлений зменшувати залишки на поточних рахунках клієнтів шляхом спрямування цих грошей на строкові вклади, збільшуючи відсотки за ними. Під строкові депозити банки не повинні формувати обов'язкові резерви. Деякі банки уже пропонують своїм клієнтам перемістити гривню та валюту з поточних рахунків на короткі строкові депозити.

Перехід грошей з поточних рахунків на строкові депозити відповідно зменшує тиск на валютний ринок.

Одночасно зі збільшенням норм обов'язкових резервів, НБУ дозволив банкам формувати половину цих резервів за рахунок випусків бенчмарк-ОВДП. Таким чином НБУ стимулював банки зменшити вклади у депозитні сертифікати і збільшити інвестиції в ОВДП, гроші від яких йдуть на фінансування дефіциту бюджету.

В свою чергу Міністерство фінансів з початку року піднімає ставки дохідності на первинних аукціонах з продажу облігацій (на аукціоні 28 лютого ставки сягнули 19,7% річних). Це дозволяє залучати гроші з банків, які поспішають сформувати частину резервів за рахунок випусків бенчмарк ОВДП.

Таким чином, координація з НБУ дозволила Мінфіну залучити з початку року на ринку більше, ніж потрібно погасити за попередніми випусками. За січень-лютий через розміщення ОВДП залучено до бюджету 101,1 млрд грн, а погашено ОВДП - на 41,1 млрд грн. Таким чином чисте залучення на фінансування дефіциту бюджету становило 60 млрд грн.

3. Посівна кампанія
У березні тенденція зі зміцнення гривні збережеться в тому числі за рахунок збільшення обсягів продажу валюти аграріями для фінансування посівної кампанії.

Обсяги грошових переказів в Україну від трудових мігрантів продовжують скорочуватися

- У січні 2023 року (порівняно з аналогічним періодом 2022 року) обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону скоротився на 4,7% - до $967 млн.

- У 2022 в Україну надійшло $12,97 млрд - на 7,5% менше, ніж у 2021 році.

- У 2021 році трудові мігранти переказали в Україну $15 млрд, або на 25,4% більше, ніж роком раніше.

💵“Мінус $223 мільйони за місяць”: Виручка від експорту ІТ-послуг впала на 30%

У січні 2023 року експортна виручка IT-послуг впала на 29,7% і принесла $528 мільйонів, це на $223 мільйони менше у порівнянні з груднем 2022 року, повідомляє Львівський ІТ-кластер.

Якщо порівнювати з січнем 2022 року, то обсяги експорту першого місяця цього менші на 17,4%, або на $111 млн.

Падіння виручки спостерігається по всій категорії експорту послуг (комп’ютерні послуги складають 41,4% в структурі експорту послуг). За даними НБУ, загальний експорт усіх послуг України у січні скоротився на 20,3%, економіка недоотримала $324 млн, порівнюючи з груднем 2022.

Падіння обсягів експорту послуг - це наслідки “блекаутів” в результаті масованих ракетних ударів РФ по Україні. Зокрема в ІТ-галузі частина замовників прийняла рішення вийти з українського ринку в четвертому кварталі 2022 року, що і є наслідком падіння виручки в січні 2023 року.

Українські криптобіржі зупинили вивід грошей на банківські картки. Що відбувається?

2 березня криптовалютні біржі в Україні зупинили виведення грошей на картки банків.

В Binance мені підтвердили, що заведення та виведення гривні через українські банківські картки тимчасово недоступне для всіх криптовалютних бірж в Україні.

Під обмеження також потрапили користувачі Kuna та Whitebit.

Ситуація, що виникла, пов’язана з обмеженням Національного банку.

“Українські банки перестали здійснювати high-risk транзакції, до яких вони відносять операції, пов'язані з гемблінгом, беттингом та криптовалютами. Це пов'язано з посиленою боротьбою з нелегальним гемблінгом. Для фіатних операцій - це був єдиний метод прямого поповнення-зняття, тому що у зв'язку з відсутністю регулювання банки не відкривають рахунки безпосередньо криптовалютним компаніям і, відповідно, біржі не мають можливості користуватися банківськими еквайрингом на даний момент”, - пояснили в Binance.

Поки ситуація не вирішилася на Binance можна користуватися сервісом P2P – платформа, де обмін криптовалют відбувається безпосередньо між користувачами з 0% комісією.

“На даний момент це єдиний метод введення та виведення гривні на банківські картки з криптовалютних бірж в Україні”, - кажуть в Binance.

В чому суть проблеми?

В кінці січня НБУ повідомив банкам інформацію правоохоронних органів, які розслідують справу з ухиленням від сплати податків ігорним бізнесом, в тому числі і за допомогою криптовалют.

За інформацією нардепа “Слуги народу”, члена Комітету з питань антикорупційної політики Олексія Жмеринецького, який є членом ТСК з розслідування відмивання доходів ігорним бізнесом, сукупний оборот легальної та нелегальної "ігорки" в Україні 12-15 млрд грн на місяць, або до 180 млрд грн - на рік.

З них, за оцінками СБУ, відмивається 54 млрд грн на рік. 25% від цієї суми йде на витрати для організації злочинної схеми - хабарі та заробіток всіх посередників. Ще 5% йде на нелегальну рекламу гральних інструментів.

Таким чином чистий прибуток гральних компаній складає 36 млрд гривень на рік, який вони намагаються вивести за кордон. А державний бюджет щорічно втрачає 10 млрд гривень податків.

Криптовалюти є одним з основних каналів виводу цих грошей на закордонні рахунки. Як пише Forbes, гравець заводить гроші на рахунок оператора (гемблінг або бетинг), який використовує схему міскодингу - платежі маркуються кодом іншої галузі, наприклад оплата за відеоконтент. Далі гривня заводиться на криптобіржі, обмінюється на криптовалюту і виводиться на іноземні рахунки геблінгової компанії.

Щоб прикрити цей канал, 2 березня Нацбанк повідомив банки, фінкомпанії та платіжні системи про зміни нормативної бази у частині роботи з платежами, після яких було зупинено введення та виведення грошей з криптобірж на карткові рахунки банків.

Українські ІТ-компанії продовжують розширюватися, але вже не в Україні

За пів року кількість працівників у 50 найбільших ІТ-компаніях України скоротилася на 5 200 людей або на 5,3%. Головна причина зменшення кількості фахівців – переїзд за кордон і релокація в закордонні офіси цих компаній, свідчать результати дослідження DOU.

Наразі у 50 найбільших IT-компаніях України працює 92,4 тисячі людей проти 100 тисяч у січні 2022 року.

Попри це фактично українські IT-компанії продовжують активно зростати, але здебільшого вже не в Україні.

Айтівці переїхали за кордон працювати в інших офісах своїх компаній, легалізуються там і припиняють сплачувати податки в Україну. Наразі у більшості компаній до 25% команди перебувають за кордоном.

Водночас лише 14 компаній із 50 найбільших зберегли позитивну динаміку приросту в другому півріччі.

​​ІТ-галузь увійшла в трійку лідерів за обсягами експорту в 2022 році

Минулого року експорт товарів з України скоротився на 35% і становив $44,2 млрд. Натомість експорт ІТ-послуг виріс на 6% і становив рекордні $7,3 млрд. 

За цим показником ІТ посіла третє місце за обсягами експорту, після ГМК та АПК.

Ось як виглядає рейтинг галузей-експортерів за версією Forbes:
  
▫️Агропромисловий комплекс: експорт у 2022 році – $20,9 млрд;
▫️Гірничо-металургійний комплекс – $9,1 млрд
▫️ІТ – $7,3 млрд
▫️Машинобудування – $4,2 млрд
▫️FMCG – $1,5 млрд
▫️Енергетика – $1 млрд

На інфографіці: Найбільші експортери ІТ-послуг у 2022 році

​​Нацбанк ліквідує "Айбокс Банк" через участь в схемі відмивання грошей ігрової індустрії

Ухвалено рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Айбокс Банк".

Через відкликання ліцензії також не працює мережа терміналів iBox і сайт сервісу. Однак термінали оформлені на окрему компанію і можуть відновити роботу, коли укладуть угоду з іншим банком. 

Раніше через це НБУ заборонив банкам здійснювати введення та виведення грошей з карток фізосіб на криптобіржі.

Термінали IBOX можуть запрацювати через два-три дні. Але monobank пішов до конкурентів

Вчора платіжні термінали IBOX припинили роботу через відкликання ліцензії та ліквідацію Айбокс Банку.

Банк ліквідують через системні порушення, зокрема він не перевіряв клієнтів, які організовували покерні турніри онлайн.

Наразі оператор терміналів шукає новий банк-партнер і прогнозує відновлення роботи через 2-3 дні.

Мережа IBOX була ключовим партнером monobank для поповнення карткових рахунків без комісії. За даними співзасновника проекту Олега Гороховського, IBOX переводила 12-15 млрд грн на місяць на карти monobank.

Після відкликання ліцензії та зупинки роботи терміналів monobank знайшов інших партнерів через які можна поповняти картки з нульовою комісією - термінали EasyPay та City24.

​​В Україні високі податки? Рівень оподаткування в сусідніх країнах

Податок на прибуток в Україні становить 18%. Для прикладу у Польщі ставка цього податку 19%, а для малого бізнесу (наш аналог ФОП) - 9%; в Словаччині - 21% і 15% для мікробізнесу; в Угорщині -9%; в Румунії - 16%, а для мікробізнесу - 1%-3%; в Молдові - 12%; а в Туреччині - 20%.

Податок на репатріацію прибутків (або податок на дивіденди) в Україні - 15%; в Польщі - 19%; в Словаччині - 35%, але 0%-7% для дивідендів юросіб та фізосіб із країн, з якими підписано податкові угоди; Угорщина - 0% для дивідендів іноземних компаній, 15% для фізосіб нерезидентів; Румунія - 8%; Молдова - 6%; Туреччина - 10%.

Ставка ПДВ в Україні, Словаччині та Молдові - 20%; в Польщі - 23%; Угорщині - 27%; Румунії - 19%; Туреччині - 18%.

Як бачимо в Україні не найвищі податки порівняно з сусідами, але є куди працювати в сторону зменшення податку на прибуток наприклад. 

Рейтинг складено Forbes

"Слуги народу" хочуть запровадити новий податок – обкласти акцизом солодку воду

Депутати від правлячої партії "Слуга народу" зареєстрували у Верховній Раді проєкт закону щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин.

Авторами законопроєкту є низка депутатів від "Слуги народу", у тому числі: голова партії Олена Шуляк та керівники комітетів з питань здоров'я нації та податкового комітету Михайло Радуцький та Данило Гетманцев.

Вони пропонують віднести солодку воду до підакцизних товарів та встановити з 1 січня 2024 року специфічну ставку податку у розмірі 0,1 євро (близько 4 гривень) за 1 літр напою. Аналогічні ставки оподаткування застосовуються у Польщі.

Це дозволить додатково зібрати до державного бюджету від 5,1 млрд до 7,8 млрд грн на рік.

Половину цих коштів планують спрямувати на фінансування програм профілактики та лікування захворювань, які виникають від регулярного вживання солодких газованих напоїв. Ще 50% пропонують спрямували на програму дитячого харчування в школах.

В Parimatch заблоковано 250 мільйонів гривень. Це гроші кількох десятків тисяч клієнтів

Операційна діяльність найбільшої букмекерської компанії Parimatch повністю зупинена. Ще вночі банки почали відключати веб-сервіси від можливості як поповнити так і вивести кошти.

На рахунках заблоковано 250 млн грн коштів клієнтів. Коли вони зможуть отримати доступ не відомо. Йдеться про кошти кількох десятків тисяч клієнтів.

Що цьому передувало?

Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо запровадження санкцій проти 120 фізичних та 287 юридичних осіб.

Серед компаній, які потрапили під санкції є низка російських букмекерських компаній – Parimatch, "Спортлото", "СпортБет", "Бет.ру", "КредитСервіс", "Фортуна", "Перша міжнародна букмекерська компанія" та інші.

Схоже, що Parimatch втратила основних лобістів у владі. Завдяки їм минулого року букмекерські контори потрапили під податкові пільги і це зменшило відрахування до бюджету.

Так, завдяки переходу на 2% спрощений податок компанія минулого року сплатила 280 млн грн податків, тоді як після скасування такої можливості лише за січень-лютий цього року – понад 400 млн грн.

Також під санкції потрапили фінансові компанії "Лео" та "Лео Партнерс", популярні серед багатьох учасників ринку гемблінгу та бетингу.

Компанія "Лео" тісно пов’язана з "Айбокс Банком", у якого Нацбанк днями відкликав банківську ліцензію і який підозрюють у сприянні гральному бізнесу ухилитися від сплати податків на 400 млн грн.

​​“Буде гірше”: українська ІТ-галузь заглиблюється у кризу

Засновник великої рекрутингової платформи для ІТ - Djinni Максим Іщенко у Twitter розповів, чому цей рік буде для українського IT важчим, ніж 2022. Основні його тези: 

- Вакансій менше, а відгуків на них більше; 

- Найми в Україні зупиняються та/або переносяться в більш безпечні локації, бо цього вимагають клієнти; 

- Компанії не мають прогнозу по найму навіть на короткий срок (3-5 міс.), лише "на зараз";

- Djinni провів опитування в Telegram-каналі: лише 23% вірять, що в 2023 році стане легше, а 39% вважають, що 2023 року ситуація в IT погіршиться;

- Цьому є дві причини – більш реалістична (песимістична) оцінка війни та глобальне "охолодження" ринків. Але головне безумовно війна;

- Якщо в перші місяці після вторгнення клієнти казали "ми вас підтримаємо" і "ми готові почекати", то зараз всім зрозуміло, що війна швидко не закінчиться;

- Додали пессимізму масовані обстріли та блекаути у листопаді-грудні;

- Замовники адаптуються під нові реалії – шукають заміну українським розробникам. Це їх бізнес, nothing personal;

- Українські компанії адаптуються теж – відкривають нові офіси, шукають клієнтів які готові працювати з Україною навіть в таких умовах, але за "кращою" ціною;

- Ситуація важка, але кому в Україні зараз легко? Айтішка принаймні може працювати. Треба готуватися морально, що швидкої перемоги не буде, але ми все одно переможемо. 

На графіку активність компаній на Djinni: зростання до травня 2022, потім падіння-відновлення, а потім друга хвиля падіння з початком блекаутів.

В 2022 році ​​ІТ-галузь увійшла в трійку лідерів за обсягами експорту: Експорт ІТ-послуг виріс на 6% і становив рекордні $7,3 млрд. Проте у  січні 2023 року експортна виручка IT-послуг впала на 29,7% і принесла $528 мільйонів, це на $223 мільйони менше у порівнянні з груднем 2022 року.