А тим часом пройшов рівно рік з цих днів, коли ми знаходились в крайніх окопах до села Вербове.

Зараз в ночі тіки рік тому ми знаходимось в окопах. Мене розбудив Абат і я захожу на пкм на годину потім дві можно буде поспати. По боках така ж сама ситуація хлопці заходять на чергування спереду Еней зі своїм пкм.
Місяць майже повний тож в пнб можно побачити усе дуже гарно і на адекватну дистанцію.
В голові в мене мислі що в ночі нас ніхто не пробує штурманути, значить ми реально посунули русаків з позиції і вони поки що не розуміють ситуації. Тож треба буде пробувати просуватись вперед, але чи є якісь адекватні резерви щоб нас замінити після штурму на позиціях..
Моя зміна закінчилась я їду спати, добре що у цього русака був гарний бліндаж.

Сьогодні побачив новину про розстріл наших військових які вчепились в той варіант вижити..
Як було на Первомайському..піхота однієї з бригад сиділа зазвичай до талого в підвалах і не висовувалися не стріляли по вонючках просто никались, їх комбат-комбриг і тд подавали постійно інформацію як «наші хлопці тримають оборону», а по факту вонючки були вже 1400м(це мінімум) за «передовими» позиціями тієї бригади..а тепер прикидуємо що подавалось в щоденні донесення в оту і тд. І на скіки це був гнилий піздьож, у того подпала з оту Донецьк можливо і клепки не вистачало вникнути в ситуацію і оцінити її як вона є, але йому похуй в нього була бумажна карта, розтягнута футболка і взагалі виглядав він як після дня народження.
І от так з бригади в оту потім в осув ходив бродив піздьож. Піхота сиділа не висовувалась деяким потім щастило вийти вже з тилу противника, а хтось здавався і гинув бо в полон там нікого особо не брали.

Кожен раз коли дивлюсь на діпстейт і на Покровський напрямок, я постійно згадую кожну ситуацію.

Два роки тому назад задача була вже відома.
Вже було декілька брифінгів за те хто куди як і навіщо, та в який послідовності.
Не була відома тільки дата тож ми їздили з Яновом та ще одним дядєю на рекон місцевості щоб взагалі зрозуміти що там та як. По серед білого дня періодично заходячи в посадку від дронів(які були наші скоріш за все) не переживаючи за якесь фпв їбуче і тд дійшли до самого краю і просто сиділи дивились в посадку де була лінія оборони вонючек..
Доречі в нас там лінія оборони була ще тонше ніж в супротивника.

А за день до цього наші артою непогано так жмихнули по складам на які нам потрібно було заходити.