Як Україні стати middle power у новому світі

Україна має вирішальну можливість переосмислити своє місце у світі та стати впливовою середньою державою. Досягнення цього вимагає системної, довгострокової стратегії, що поєднуватиме розвиток власних економічних і оборонних спроможностей та гнучке співробітництво з глобальними і регіональними акторами.

Україні необхідно переходити від ролі виключно реципієнта допомоги до формування взаємовигідних економічних та безпекових партнерств, створюючи умови для залучення іноземного капіталу і презентуючи США, ЄС, Японії та іншим ключовим акторам інвестиції в Україну як спосіб вирішення власних проблем.

Наш редакційний матеріал — читайте за посиланням.

Сьогодні уявлення про Сполучені Штати як форпост м‘якої сили та публічної дипломатії руйнується. Світ вступає в нову епоху невизначеності, тоді як Америка чітко дає зрозуміти союзникам, що вона більше не буде такою, як раніше.

Яку роль м’яка та жорстка сила відіграє в американській зовнішній політиці? Як вона визначатиме її в майбутньому?

Читайте за посиланням

За час війни Україна суттєво наростила виробництво артилерійських боєприпасів завдяки національним зусиллям та міжнародній кооперації. Попри значний прогрес, у тому числі в освоєнні західних калібрів, “снарядний голод” та інші критичні виклики, зокрема неспроможність забезпечити закритий цикл виробництва, залишаються.

Читайте про теперішній стан вітчизняного виробництва артилерійський пострілів, перспективи та основні виклики за посиланням

Instagram | X/Twitter | Facebook

Що перше спадає на думку українцю, коли він чує словосполучення «арабський світ»? Піщані дюни, нафтові вежі чи футуристичні хмарочоси Дубаю? Такі асоціації закономірні, але за ними часто залишається непомічений інший, не менш важливий вимір – економічні можливості. У сучасному світі країни Близького Сходу відіграють ключову роль не лише як експортери енергоресурсів, а й як вагомі інвестори.

Для України, яка прагне зміцнити своє економічне становище та залучити стратегічні капіталовкладення, розвиток багатовекторної співпраці з монархіями Перської затоки відкриває нові горизонти – передусім в аграрному секторі, хоч і не обмежується ним. Як максимально використати цей потенціал? Читайте у статті за посиланням

Instagram | X/Twitter | Facebook

Згідно з даними Євростату, у 2022 році залежність Європейського Союзу від енергетичного імпорту становила 62%. Саме цей факт визначає спрямованість енергетичної політики ЄС, для якого енергетична безпека практично ототожнюється з безпекою постачання. З часом ваги також набула ціль досягнення кліматичної нейтральності, яка цілком узгоджується із необхідністю посилення енергетичної безпеки. Це випливає з того, що для ЄС, який залежить від імпорту викопного палива, інструменти та технології для досягнення більш конкурентоспроможної та безпечної енергетичної системи значною мірою збігаються з тими, які необхідні для скорочення викидів парникових газів. Тобто, йдеться в першу чергу про запровадження більшої частки відновлюваних джерел, зменшення використання викопних видів палива, посилення енергоефективності та взаємопов’язаності енергетичних систем держав-членів.

Яке ж місце України в енергетичній політиці Європейського Союзу? Читайте у статті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Як Україні стати middle power у новому світі. Частина 2.

Щоб стати середньою державою, Україні необхідно навчитися проектувати силу за межі власного регіону. У другій частині статті команда KINI аналізує, які можливості відкриваються для Києва на Кавказі, в Центральній Азії та Африці — регіонах, де послаблюється вплив Росії, але зростає конкуренція з боку Китаю, Туреччини, країн Перської затоки. Який потенціал цих регіонів? Які економічні ніші може зайняти Україна вже зараз? Як захистити свої інтереси?

Читайте продовження нашого редакційного матеріалу за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

В кінці січня 2025 року взяття Гоми бойовиками Руху 23-го березня в черговий раз нагадало міжнародній спільноті про перманентну анархію на сході Демократичної Республіки Конго. Вона, звичайно, ніколи не зникала з глобального порядку денного, проте знаходилась в тіні більш негайних проблем безпеки. Але тепер повстанці, підтримувані Руандою, захопили велике стратегічно важливе місто і були готові продовжувати наступ (що вони й зробили). До того ж, в оточення потрапили контингенти іноземних держав, запрошених для боротьби з Рухом. Подальша ескалація поставила б регіон на межу нової Конголезької війни, а Руанду – на межу реалізації іредентистських амбіцій.

Про те, як намагаються врегулювати кризу останніми місяцями – читайте в статті за посиланням

Instagram | X/Twitter | Facebook

Перемога Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі – це не просто зміна лідера країни, а й початок непередбачуваного періоду у внутрішній та зовнішній політиці. У внутрішній – правий президент-консерватор зіткнеться з коаліцією центристів і лівих. У зовнішній – його обрання, підкріплене євроскептичними та правопопулістськими настроями, обіцяє період випробувань для відносин з Києвом, Берліном та Брюсселем.

Чи стане Навроцький новим Орбаном, чи знайде Україна спільну мову з непростим сусідом, який висловлює негативні тези щодо «бандерівської ідеології», «українізації» та «історичних провин» українців? Спробуємо зануритись в складний ландшафт польської політики, де історичні образи переплітаються з економічними інтересами, створюючи вибуховий коктейль, що може змінити українсько-польські відносини.

Про те, які виклики можуть постати перед Україною із перемогою Кароля Навроцького – у статті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Медична реформа стала не лише знаковим прикладом постійних новацій у свідомості українців – вона ніби набула синонімічності з поняттям «реформа».

Дізнавайтеся, що було і не було досягнуто у реформуванні українських лікарень та настільки сприймають таку масштабну ініціативу по зміні цілої системи, у статті за посиланням

Instagram | X/Twitter | Facebook

Виробництво ствольної артилерії та мінометів є однією з ключових ланок оборонної спроможності України. Вітчизняний ВПК здійснює серійне виготовлення самохідної "Богдани", її причіпної версії, а також активне нарощення випуску мінометів. Водночас галузь залишається вразливою: залежність від імпортних складових, обмежене фінансування та невизначеність із ключовими підприємствами ставлять під загрозу подальший розвиток. У відповідь формується система компенсаторних рішень — від міжнародної кооперації до спроб глибшої локалізації.

Які перспективи і проблеми розвитку виробництва ствольної артилерії й мінометів в Україні — читайте у статті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Питання ядерної програми Ірану уже тривалий час є одним із найважливіших у сфері світової безпеки. Останню на цей момент спробу домовитися із Тегераном здійснила адміністрація Трампа, і коли небажання Ірану домовлятися стало очевидним, Ізраїль розпочав масовану атаку у ніч 13 червня на військові та ядерні об’єкти держави персів. Наслідки цієї кризи може відчути весь світ.

Читайте наш матеріал про ситуацію довкола ірано-ізраїльського конфлікту за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Лютневі парламентські вибори у Німеччині відкрили нову сторінку в політичному шляху країни. Новий федеральний канцлер Фрідріх Мерц рішуче налаштований утверджувати лідерство ФРН у зовнішній політиці ЄС та відновити ріст економіки країни. Від успіху його каденції залежатиме майбутній розвиток Німеччини, яка стоїть на політичному роздоріжжі, ефективність підтримки України у відсічі російської збройної агресії та подальша взаємодія із Києвом в економічній сфері.

Які очікування від уряду Мерца — читайте у статті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Оборонна співпраця Китаю та Індонезії набуває нових обертів на тлі загострення геополітичної конкуренції у Південно-Східній Азії. З одного боку — економічні вигоди, технологічна модернізація та нові можливості для Джакарти. З іншого — ризики стратегічної залежності від Пекіна, який водночас висуває претензії на індонезійські води навколо островів Натуна.

Як Індонезія балансує між привабливістю китайської зброї та прагненням зберегти автономність? Чи зможе Джакарта утримати курс багатовекторності, не потрапивши у пастку технологічної прив’язки?

Про складні дилеми оборонної політики Індонезії — у нашій статті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook