З вчорашнього

Німецький уряд уникає коментування деталей «Плану перемоги» України через домовленість про конфіденційність, заявляє речник Штеффен Гебештрайт.

Канцлер Олаф Шольц підтверджує готовність до переговорів з Путіним, але підкреслює, що це відбуватиметься лише з урахуванням інтересів України. Він також заявляє про продовження підтримки України, а ЄС виділяє на це 35 мільярдів євро.

Лідер опозиції Фрідріх Мерц пропонує висунути Путіну ультиматум і наполягає на передачі Україні ракет Taurus, якщо Росія продовжить атаки на цивільну інфраструктуру. Він закликає перестати боятися ядерних погроз Путіна.

Швейцарія оголосила про постачання трьох машин для розмінування Україні

Президентка Віола Амхерд повідомила про фінансування обладнання, виготовленого компанією Global Clearance Solutions зі Швіца.

На конференції в Лозанні (17-18 жовтня) обговорюють, як організувати розмінування в Україні, зокрема фінансування, координацію та використання дронів.

Швейцарія, яка з 2015 року підтримує ці зусилля, виділила 100 млн франків на розмінування, навчання та допомогу постраждалим.

Дотримуючись нейтралітету, вона займається лише гуманітарним розмінуванням для захисту цивільних.

Swissinfo

Помічником депутатки Бундестагу Заклін Настик, співзасновниці крайньо лівого Обʼєднання Сари Вагенкнехт (BSW), є сербсько-німецький націоналіст зі звʼязками з рф.

Андрея Лович брав участь у конференції, організованій російським націоналістом Олександром Дугиным, де закликав до «мультиполярності» та виступав проти західних цінностей. Він є резервістом у сербській армії та активно представляє сербські націоналістичні інтереси в Німеччині, займаючи керівні позиції в Центральному союзі сербів у Гессені.

Його націоналістичні погляди, ворожі до Заходу, ставлять під сумнів політичну лояльність Настик, яка має доступ до конфіденційної інформації через роботу в Комітеті з оборони Бундестагу. Зв’язки Ловича з російськими націоналістами та контакти з Арно Гужоном, підозрюваним у шпигунстві для Сербії та росії, викликають занепокоєння щодо безпеки та впливу росії на німецьку політику.

Після публікації розслідування Ловича видалили з офіційних сторінок депутатки.

Джерело :
CORRECTIV

Уряд Німеччини оновив інформацію про надану та заплановану допомогу Україні

Загальний обсяг допомоги: Німеччина надала або зобов’язалася надати військову допомогу Україні на суму 28 млрд євро.

1. Профінансовано за кошти держави та ЄС:
• 7,1 млрд євро на 2024 рік для підтримки безпеки, включаючи внески в Європейський фонд миру (EPF).
• 6 млрд євро заплановано на наступні роки.
• У 2022 році витрачено 1,6 млрд євро, а в 2023 — 5 млрд євро.
• 2,9 млрд євро виділено на постачання, що заплановане на 2025–2028 роки.
2. Постачання зі складів Бундесверу:
• Вартість наданого обладнання складає 5,2 млрд євро.
• Понад 10 000 українських солдатів пройшли навчання в Німеччині (282 млн євро витрат).

Поставлено

• Бронетехніка:
• 88 танків Leopard 1 A5, 140 БМП Marder, 50 бронемашин Dingo.
• Протиповітряна оборона:
• 5 систем IRIS-T SLM, 3 системи Patriot, 55 зенітних установок Gepard.
• Артилерія:
• 20 самохідних гаубиць Panzerhaubitze 2000, 5 РСЗВ MARS II, 3 HIMARS.
• Безпілотники та боротьба з дронами:
• 348 дронів Vector, 269 дронів Heidrun, 200 засобів радіоелектронної боротьби.
• Логістика:
• 473 автомобілі, 250 вантажівок Zetros, 18 транспортерів M1070 Oshkosh.

Заплановане постачання

• Бронетехніка:
• 47 танків Leopard 1 A5.
• Протиповітряна оборона:
• 7 систем IRIS-T SLM, 9 установок Gepard, ракети AIM-9L.
• Артилерія:
• 24 гаубиці Panzerhaubitze 2000, 36 RCH 155, понад 200 000 снарядів.
• Дрони та засоби РЕБ:
• 4 000 ударних дронів, 361 дрон Songbird, 11 антидронових систем.

З детальним списком можна ознайомитися за посиланням.

За даними German Aid to Ukraine, до офіційного переліку військової допомоги Німеччини Україні додано 4 000 баражуючих боєприпасів (“ударних дронів”), хоча їх поставку було анонсовано ще кілька місяців тому.

Поширюються припущення, що йдеться про платформу баражуючих боєприпасів Maus від баварської компанії Donaustahl GmbH. Ця компанія активно співпрацює з українськими підрозділами, розробляючи власні бойові частини та надаючи продукцію на безоплатній основі, що принесло їм популярність серед українських військових.

Проте виробник підтвердив, що наразі контракту з Міністерством оборони Німеччини немає, хоча платформа тестується в Україні, зокрема підрозділом спецпризначення “Кракен” ГУР МО. Компанія заявляє, що готова поставити всі 4 000 одиниць протягом восьми тижнів, якщо отримає замовлення.

Donaustahl GmbH підтвердила відсутність замовлення від уряду Німеччини та продовжує свої операції без урядової підтримки.

Більше деталей очікується незабаром.

Допомога Україні: чи робить Німеччина достатньо?"

Спойлер - ні.

У цікавій статті від FAZ "Економічні вигоди від збільшення допомоги Україні" розглядається оцінка військової допомоги Україні та її економічні переваги.

Моріц Шуларік, президент Інституту світової економіки в Кілі (IfW), зазначає, що Німеччина наразі витрачає дуже незначні суми на військову допомогу Україні. До цього часу вся двостороння військова допомога Німеччини становить менше ніж 0,25% річного ВВП країни. На його думку, це несправедливо, якщо врахувати тривалість війни — більше двох з половиною років з моменту російського вторгнення. Для порівняння, під час війни в Перській затоці в 1991 році Німеччина надала підтримку на суму 17,6 мільярда марок, що становило більше 0,6% річного ВВП і 5,4% федерального бюджету того часу. Ці цифри підкреслюють, наскільки меншими є нинішні витрати в умовах масштабного конфлікту в Україні.

Шуларік також попереджає про можливі ризики для України, пов’язані з політичними змінами в США. Зокрема, якщо Дональд Трамп буде переобраний президентом, його політика може суттєво зменшити військову допомогу Україні. Це може включати заміну фінансування Європи на нові кредитні програми, що становитиме серйозну загрозу для України. Окрім двосторонніх військових поставок, важливу роль відіграють міжнародні організації, зокрема Світовий банк, який вже надав Україні близько 3 мільярдів доларів. Німеччина стала другим за величиною постачальником військової допомоги Україні, виділивши 10,63 мільярда доларів з початку року до кінця серпня, тоді як США є найбільшим постачальником з 56,3 мільярда доларів.

Окрім того, економісти IfW, включно з Крістофом Тебрешем, вказують на зростання соціальних витрат у країнах G7, в той час як витрати на оборону перебувають на історично низькому рівні. Цей дисбаланс у витратах вказує на недооцінку геополітичних ризиків. Шуларік зазначає, що субсидії на дизель перевищують обсяги допомоги Україні. Це означає, що німецькі платники податків щорічно витрачають приблизно вдвічі більше на ці субсидії, ніж на військову допомогу Україні.

Шуларік застерігає, що економічні витрати у разі перемоги Росії будуть значними. Німеччина повинна буде підвищити військові витрати, впоратися з новою хвилею біженців, посилити санкції проти Росії, а також зіштовхнеться з новими загрозами безпеки. У заключній частині Шуларік закликає Німеччину активніше підтримувати Україну, підкреслюючи, що це відповідає не лише моральним обов’язкам, а й економічним інтересам самої Німеччини. Він попереджає про “геополітичний сліпий політ”, в якому наразі перебуває країна, і наголошує на необхідності реальної підтримки України для забезпечення стабільності в регіоні.

На цьому каналі ви часто зустрічали одну з ключових путінських інфлюенсерок у Німеччині — Сару Вагенкнехт, яка зі своєю новоствореною партією BSW досягла помітних результатів на земельних виборах у Східній Німеччині та на виборах до Європарламенту.

Феномен Сари

Кількість інтерв'ю та матеріалів про неї останнім часом суттєво зросла, але медійний хайп навколо неї вже починає спадати.Проте вона продовжує мати вагомий вплив на інформаційне поле в Німеччині. В порівнянні з останніми роками, Вагенкнехт залишається на етапі розквіту, оскільки після початку російського вторгнення її маргінальні погляди не привертали особливої уваги.

Вагенкнехт була і є загрозою для подальшої підтримки України Німеччиною та активно продовжує впливати на поширення російських наративів у суспільстві. І успіхи такої партії можуть нас тільки лякати.
Проте слід зазначити, що коли партію Вагенкнехт тільки буда створена і почала зростати в національних опитуваннях, з'явилися різні думки про її майбутнє. Ці думки ґрунтуються на досвіді взаємодії з нею, адже, як і Юлія Тимошенко в Україні, Вагенкнехт є довгожителем у німецькій політиці. Основна теза полягає в тому, що її особистість може як призвести партію до великих успіхів, так і практично зруйнувати її. Колишня партія Сари «Ліві» завдячує їй як своїми перемогам та успіхам, так і численній кількості скандалів та внутрішніх чвар. В результаті саме Сара стала причиною повного занепаду цієї партії.

Коаліційні переговори: Від вимог до компромісів

За результатами виборів у трьох східнонімецьких землях формування коаліційних урядів неможливе без участі партії Ваґенкнехт. Для створення урядів BSW у деяких регіонах доведеться домовлятися з християнськими демократами, а в інших – із соціал-демократами, попри те, що ці партії вона регулярно критикує та називає представниками естеблішменту. Сама Ваґенкнехт активно втручається в ці попередні переговори.

Представники партії BSW на місцях прагнуть увійти в уряди, щоб впливати на політику та розвивати свою кар'єру. Проте це не зовсім влаштовує Сару, що викликає внутрішні суперечки в партії щодо того, наскільки потрібно йти на поступки традиційним партіям. Раніше партія заявляла, що готова входити в коаліцію лише з тими, хто підтримує антивоєнні гасла та закликає до припинення війни в Україні. Але, як і очікувалося, жодна з традиційних партій не готова до кардинальних змін своїх на національному рівні.

Дилема успіху

Оскільки партія Вагенкнехт позиціонує себе як антисистемна, через поступки вона може втратити свою ідентичність серед виборців. У BSW побоюються, що надмірні компроміси можуть послабити підтримку виборців і донорів. Для Ваґенкнехт ключовим пріоритетом є майбутні вибори до Бундестагу в 2025 році, а не формування урядів у землях. Тому вона розглядає можливість виходу з переговорів, що може призвести до політичного хаосу в регіонах. Водночас (що не може радувати)як участь в уряді з традиційними партіями, так і вихід із переговорів можуть в перспективі негативно вплинути на позиції партії напередодні федеральних виборів.

Тому будемо продовжувати бажати Сарі «всього найкращого».

Бундестаг ухвалив безпековий пакет, попри внутрішню критику в коаліції.

За словами міністерки внутрішніх справ Ненсі Фезер, він є відповіддю на теракт у Золінгені.

Пакет передбачає скорочення соціальних виплат для осіб, які мають покинути Німеччину, та заборону носіння ножів у певних місцях. Деякі положення були пом’якшені для досягнення компромісу між партіями коаліції.

Опозиція критикує пакет як недостатньо ефективний для запобігання терактам.


UPD. Попри схвалення Бундестагом, безпековий закон частково не був підтриманий у Бундесраті – органі, що представляє інтереси федеральних земель і бере участь у прийнятті законів.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час саміту ЄС у Брюсселі відхилив ключові пункти «плану перемоги» Володимира Зеленського, висловивши побоювання щодо ескалації війни.

Він підтвердив свою відмову постачати Україні далекобійні ракети Taurus, назвавши це рішення остаточним. Шольц також виступив проти швидкого запрошення України до НАТО, посилаючись на рішення попереднього саміту Альянсу, де прихильники пришвидшеного вступу не змогли здолати спротив США та Німеччини. (😅)
Водночас він нагадав, що Україна продовжує свій шлях до членства, проте запрошення стане можливим лише після виконання всіх умов і згоди всіх союзників.

Таємні звіти кремлівського «аналітичного центру»: погляд на Німеччину

Йдеться про роботу так званого Європейського інституту Російської академії наук, яким керує Алєксей Громико, нащадок відомого радянського дипломата. Інститут регулярно готує аналітичні звіти про Німеччину. Звіти доступні для публічного перегляду, проте два з них, датовані вереснем цього року та серпнем 2023 року, містять секретні додатки, які передали до міністерства закордонних справ росії та російського посольства в Берліні. Політичний журнал ARD "Kontraste" та тижневик "Die Zeit" проаналізували ці звіти, які розкривають бачення Кремля та його стратегії впливу на німецьку політику.


Посилення страху перед конфліктом

Автори рекомендують використовувати канали впливу для посилення страху серед німців щодо потенційного конфлікту між Росією та НАТО. У звітах акцентується на тому, що саме Захід провокує такий конфлікт, а його розпалювачами в ФРН є такі політики, як Борис Пісторіус (СДПН), Марі-Агнес Штрак-Циммерманн (ВДПН) та Родеріх Кізеветтер (ХДС). Страх перед війною має мотивувати виборців підтримувати альтернативні партії, які можуть потенційно здобути третину місць в парламенті. Мова йде про AfD та BSW.

Роль Сари Вагенкнехт і ставлення до AfD

Великі надії покладають на Сару Вагенкнехт, вважаючи її противницею антиросійських сил у Німеччині та ЄС. У закритій частині одного з документів рекомендується активізувати контакти з нею через наявні канали. Водночас AfD розглядають з занепокоєнням: якщо головою партії стане один з найрадикальніших її представників, Бйорн Гьокке, це може негативно вплинути на потенційні відносини з партією.


Традиційні партії та Шольц

Аналітики виявляють потенційних союзників і серед традиційних партій. Зокрема, у Соціал-демократичній партії Німеччини (SPD) вони зазначають таких політиків, як «Мюценіх та команда», які підтримують ідеї альтернативних підходів до миру, на відміну від "псевдопацифістських" рішень канцлера Олафа Шольца. Канцлера Олафа Шольца в москві називають "найкращим серед поганих", бо він поки що відмовляється передавати Україні ракети Taurus, попри тиск із боку коаліційних партнерів. Очікується, що ця позиція збережеться до осені 2025 року. Проте Шольц підтримує розміщення американських ракет середньої дальності в Німеччині та постачає Україні важке озброєння. Автори із задоволенням відзначають, що така політика «все частіше зустрічає протест серед німецьких громадян, особливо у Східній Німеччині». У разі, якщо наступним канцлером стане Фрідріх Мерц, автори очікують подальшого погіршення двосторонніх відносин.

Відновлення зв’язків із фондами та "Петербурзький діалог"

Автори сподіваються на політичні фонди в Німеччині та рекомендують відновити контакти з ними через університети та академічні установи. Зокрема згадують Фонд Фрідріха Еберта, який розглядають як потенційного партнера для розвитку «мирної політики». Однак діяльність фонду обмежена через його статус "небажаної організації" в росії. Автори досьє рекомендують внести зміни до відповідних законів, залишивши поза обмеженнями лише Фонд Генріха Бьолля, пов’язаний із партією «Зелені».
Навіть фактично зупинений «Петербурзький діалог» між Росією та Німеччиною розглядають як інструмент для зближення. Зокрема, згадується про таємні зустрічі в Баку, де обговорюється можливість відновлення цього формату для налагодження контактів між російськими та німецькими представниками.

Український посол у Німеччині Олексій Макеєв закликав партії ХДС та СДПН не піддаватися на зовнішньополітичні вимоги Обʼєднання Сари Вагенкнехт (BSW).

«Хто переймає гасла BSW, шкодить тільки собі»

– заявив він виданню Stern. Макеєв наголосив, що «політики демократичних партій» не повинні на жодному рівні – ні федеральному, ні регіональному – поступатися популістам у питаннях демократії, міжнародного права та підтримки України.

BSW має кілька основних вимог до потенційних коаліційних партнерів у східнонімецьких землях, зокрема проти розміщення американських ракет середньої дальності в Німеччині та вимогу про негайне перемир’я між росією та Україною.

Макеєв розкритикував ці вимоги, зазначивши, що вони вигідні лише росії, слугують політичному піару BSW на війні та суперечать міжнародному праву.

Він також наголосив, що вимоги щодо припинення російської агресії мають бути адресовані виключно москві. На його думку, BSW - це «обʼєднання леніністських ідеологів», яке діє всупереч демократичним цінностям.

Нещодавно були опубліковані результати 19-ї Shell Jugendstudie.

Це опитування досліджує погляди та настрої молоді в Німеччині. В ньому взяли участь близько 2,500 молодих людей віком від 12 до 25 років.

Загальні цифри з дослідження:

Страхи молоді:

• 80% молодих людей віком від 12 до 25 років вважають, що війна в Європі є їхнім найбільшим страхом, що суттєво зросло з 46% у 2019 році.
• 67% бояться бідності, порівняно з 52% у попередній доповіді.
• 64% хвилюються через забруднення довкілля (раніше було 71% )

Оптимізм та політична активність:

• 55% молоді вважають, що їхнє майбутнє буде позитивним.
• 75% задоволені демократією.
• 51% молодих людей активно слідкують за політичними подіями (для порівняння: 36% у 2019 році).

Підтримка України:

• 60% засуджують російську агресію.
• 50% вважають, що Німеччина повинна продовжувати військову підтримку України.
• У західних землях 52% молоді підтримують військову допомогу, тоді як у східних — лише 44%.
• 34% молодих людей зі східних земель відмовляються від військової підтримки України, порівняно з 22% у західних.

ФІЛЬМ ВИХІДНОГО ДНЯ

“Робота без авторства” (Werk ohne Autor)

Фільм розповідає історію художника Курта Барнерта, який втік з НДР до Західної Німеччини.

Хоча Курт починає нове життя, спогади з дитинства під нацистським режимом і юності в умовах диктатури НДР все ще його переслідують.

Фільм, безперечно, затягнутий і вимагає певного терпіння. Особливої витримки заслуговують сцени кохання, які виглядають дещо дивно і більше нагадують бій UFC, де бійці вирішили качатися і валятися.

Однак стрічка досить цікаво охоплює та розкриває особливості трьох етапів німецької історії, демонструючи не лише особисту історію художника, а й досвід цілого покоління в різних умовах.

«Наприкінці війни в Україні російська армія буде сильнішою, ніж сьогодні»


На Der Spiegel вийшло інтервʼю двох генералів, Крістофера Каволі, командувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, та Карстена Бройєра, генерала-інспектора Бундесверу. У ньому вони обговорюють російську загрозу та необхідні зміни для покращення обороноздатністі Альянсу.

Ось ключові моменти з їхнього інтерв'ю

Підвищення готовності НАТО і важливість ППО

Після початку війни в Україні НАТО продемонструвало єдність, що дозволило швидко ухвалювати нові оборонні плани та координувати їх реалізацію.

НАТО суттєво підвищило бойову готовність. Десятки тисяч військових готові до розгортання, але попереду ще багато роботи.

Успіх НАТО має полягати у перевазі якості над кількістю.

Війна в Україні показала, що ефективна протиповітряна оборона стає ключовою через розвиток дронів і ракетних технологій іншими країнами

НАТО має швидко адаптуватися до нових викликів

Російська загроза та співпраця з Китаєм і Північною Кореєю

росія залишається основною загрозою для НАТО та Європи загалом. Зміцнення зв’язків москви з Китаєм і Північною Кореєю створює новий глобальний виклик.

Загроза стала новою нормою, і суспільства країн Альянсу мають інвестувати для збереження свого способу життя.

росія готується до затяжного конфлікту, перебудовуючи військові округи й нарощуючи сухопутні війська, тож часу на реорганізацію в НАТО обмаль.

Роль Німеччини та необхідність збільшення витрат

Німеччина повинна суттєво збільшити оборонні витрати та сформувати нові бригади (мова йде про 5-6 бригад)

Усі члени НАТО мають підвищити свої військові витрати вище 2% ВВП, оскільки ця мета є мінімальною і більше не відповідає масштабам загрози.

плани щодо розміщення ракет середньої дальності в Німеччині є виправданими як засіб стримування росії. Це не провокація, а сигнал готовності Альянсу відреагувати на російську загрозу

Навчання та адаптація російських сил

За два з половиною роки війни росія втратила вдвічі більше солдатів, ніж налічує Бундесвер.

Попри значні втрати, російські військові швидко вчаться і покращують свої можливості.

Очікується, що російська армія буде ще сильнішою наприкінці війни в Україні, аніж сьогодні.

Оцінка України та її потреб

Україна здивувала світ своєю стійкістю та мужністю перед обличчям російської агресії, хоча на її шляху є як успіхи, так і втрати.

Відзначається успіх України в ураженні цілей на середніх і великих відстанях.

Воювати і проводити мобілізацію одночасно - зовсім нелегка справа. Однак Україна до сих пір набирає достатньо солдат, щоб продовжувати боротьбу.

Україні потрібна краща ППО, регулярні постачання боєприпасів, запчастин і броньованої техніки

Українці не збираються здаватися, і за достатньої підтримки вони будуть утримувати позиції.

Вагенкнехт вимагає від ХДС у Тюрингії дистанціювання від свого очільника

Здавалося, у східнонімецьких землях, зокрема в Тюрингії та Саксонії, переговори про коаліцію між ХДС, СДПН та BSW вже просунулися. Однак лідерка BSW Сара Вагенкнехт висунула нові вимоги до ХДС. Вона заявила, що співпраця можлива лише за умови дистанціювання місцевої ХДС від позицій голови партії Фрідріха Мерца.

Вагенкнехт розкритикувала його недавню промову в Бундестазі, де лідер опозиції фактично закликав до посилення військової допомоги Україні та постачання ракет Taurus. Вона наголосила, що такі заяви суперечать позиції BSW, яка виступає за «дипломатичні зусилля». Крім того, BSW вимагає відмови від розміщення американських ракет середньої дальності в Німеччині.

Перспективи формування урядів у цих землях залишаються песимістичними. Вагенкнехт буде і надалі продовжувати висувати неадекватні вимоги, давати інтерв’ю та використовувати здобутий простір для поширення своїх ідей.
Її основна мета - зміцнити позиції партії напередодні виборів до Бундестагу у 2025 році.
Формування урядів, стабільність у регіонах та інтереси звичайних людей її мало цікавлять, оскільки питання зовнішньої політики та миру як такі не були серед головних пріоритетів виборців.

Були опубліковані результати опитування “Politbarometer” телеканалу ZDF, яке аналізує підтримку політичних партій , політиків та настрої в Німеччині.

У результатах опитування усі теоретичні кандидати на посаду канцлера мають негативне сприйняття. Фрідріх Мерц (ХДС) має найвищу підтримку — 40%, але 54% вважають його непідходящим. Олаф Шольц (СДПН) отримав 28% підтримки та 70% негативних оцінок, а Роберт Габек (Зелені) — 26% проти 69%. Аліса Вайдель (АфД) отримала 14% підтримки проти 81%.

При виборі між Мерцом і Шольцом 48% респондентів підтримали Мерца (плюс 5%), тоді як 37% обрали Шольца (без змін). Серед чоловіків Мерц має 56% підтримки проти 30% у Шольца, тоді як серед жінок Шольц має невелику перевагу — 44% проти 41% на користь Мерца.

У рейтингу політиків за симпатією та сприйняттям ефективності лідирує міністр оборони Борис Пісторіус. Найгірший результат має голова АфД Аліса Вайдель.

Вибори до Бундестагу та коаліції

Якби вибори до Бундестагу відбулися наступної неділі, СДПН отримала б 16%, ХДС/ХСС — 31%, Зелені — 11% (мінус 1%), FDP — 3% (мінус 1%), АфД — 18% (плюс 1%), Ліві — 4% (без змін), BSW — 8% (без змін).

Серед можливих коаліцій після наступних виборів найбільш позитивно оцінюється лише коаліція під керівництвом ХДС/ХСС із СДПН, яку підтримують 44% респондентів (40% проти, 15% не визначилися).

Підтримка України

Ставлення німців до військової підтримки України залишилося практично незмінним: 38% виступають за посилення допомоги (зменшення на 3% з червня), 27% вважають, що підтримка повинна залишитися на тому ж рівні, тоді як 31% за зменшення військової допомоги (збільшення на 3%).

Респонденти розділені в думках щодо відмови України від окупованих територій: 43% підтримують таку відмову, якщо це призведе до закінчення війни, тоді як 45% вважають, що Україна повинна продовжувати боротьбу.

Ставлення до виборів у США

72% німців вірять, що Камала Гарріс переможе Дональда Трампа (23%). При цьому 83% вважають, що перемога Трампа буде поганою для Німеччини, проти 7%.

Економічна ситуація в ЄС

61% опитаних висловлюють стурбованість щодо зниження економічної сили ЄС на світовій арені, причому 16% вважають, що це дуже велика проблема, а 45% — що це велика проблема. Лише 27% не відчувають суттєвих переживань з цього приводу.