Якщо коротко:

Коаліційні переговори між FPÖ та ÖVP зайшли в глухий кут. Головне питання зараз – хто першим оголосить про вихід. FPÖ встановила ультиматум до 11:00, але він минув без наслідків.

Обидві партії публічно через медіа обмінюються пропозиціями щодо розподілу міністерств.

ÖVP запропонувала FPÖ створити Міністерство міграції, але за умови, що внутрішні справи та фінанси залишаться за ÖVP. FPÖ різко відкинула цю ідею, заявивши, що передача фінансового відомства ÖVP неприйнятна, а створення окремого Міністерства міграції – юридично складне.

Крім кадрових питань, ÖVP звинувачує FPÖ в тому, що вона не відповіла на їхній список принципів для майбутнього уряду, де серед іншого є підтримка Skyshield.

У FPÖ заявляють, що більшість цих питань уже детально обговорені, а решта потребує рішень на рівні керівництва, однак ÖVP відмовляється їх розглядати, доки не буде остаточно узгоджено розподіл міністерств.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс проведе зустріч із Фрідріхом Мерцем на Мюнхенській конференції з безпеки.

Очікується, що Венс і Мерц, серед іншого, обговорять мирний план щодо України та торговельні питання. Це буде перша зустріч на високому рівні між представником другої адміністрації президента США Дональда Трампа та німецькими консерваторами, які мають усі шанси очолити наступний уряд країни.

Раніше Мерц обіцяв відігравати провідну роль в об’єднанні Європи у відповідь на політику Трампа.

Коментуючи можливий мирний план щодо України, Мерц заявив у телевізійних дебатах у неділю: «Ми маємо дочекатися, що планує американський уряд. Очевидно, що він хоче представити свої пропозиції на Мюнхенській конференції з безпеки наступними вихідними … Мені дуже цікаво».

Очікується, що ще однією ключовою темою стане торгівля.

Трамп запровадив нові 25-відсоткові мита на імпорт сталі та алюмінію до США раніше цього тижня. Цей крок суттєво вдарить по німецькому експортоорієнтованому бізнесу та значно загострить торговельне протистояння між Брюсселем і Вашингтоном.

Мерц також зустрінеться з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, головним дипломатом Європейського Союзу Каєю Каллас, міністром закордонних справ Китаю Ван Ї, прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стьоре.

Що буде далі? Три варіанти:

• Сценарій перший: Незабаром відбудуться дострокові вибори, на яких Австрійська партія свободи (FPÖ) може ще більше зміцнити свої позиції. Вже у вересні вона була найсильнішою партією, а в опитуваннях і зараз лідирує.
• Сценарій другий: Створюється уряд експертів, перехідний або меншості, який підтримують демократичні партії в парламенті. Пізніше все одно відбудуться дострокові вибори.
• Сценарій третій: Австрійська народна партія (ÖVP) знову намагається сформувати коаліційний уряд із Соціал-демократичною партією Австрії (SPÖ) та ліберальними Neos. Переговори між цими партіями вже провалювалися в січні.

Міністри закордонних справ України, Великої Британії, ЄС, Німеччини, Франції, Польщі, Іспанії та Італії вимагають від Трампа не проводити жодних перемовин без України та Європи.

Забув вам вчора написати, що Шольца звинувачують в расизмі, бо він назвав «придворним блазнем» темношкірого політика від ХДС.


І тепер ХДС активно розкручує як картку расизму, так і те що, неповага є характеристикою Шольца (в кампанії СПД і Шольц активно використовують слоган Respekt)

Пісторіус: Європа має брати участь у переговорах щодо завершення війни

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус наголосив, що Європа повинна бути залучена до переговорів щодо завершення російської агресії проти України.

«Очевидно, що ми не можемо сидіти за столом для молодших ( Katzentisch - нім.)», – заявив він перед зустріччю міністрів оборони НАТО в Брюсселі.

Пісторіус також підкреслив важливість присутності США в Європі для ефективного стримування росії. Водночас він вважає передчасною дискусію про можливе розміщення військ для гарантування миру в Україні. «Є різні способи забезпечення миру», – зазначив міністр, додавши, що не бажає брати участь у спекуляціях.

Пісторіус розкритикував адміністрацію Дональда Трампа за поступки путіну перед початком можливих переговорів. Він назвав це «прикрим» і наголосив, що такі питання, як вступ України до НАТО або можливі територіальні втрати, слід обговорювати безпосередньо за столом переговорів.

Окремо міністр оборони закликав реформувати правила щодо державних боргів у Німеччині та ЄС, щоб збільшити витрати на оборону. «Мир можна забезпечити лише з позиції сили», – підкреслив він. Для цього, за його словами, необхідно оновити німецьку конституційну норму про обмеження боргу, а також переглянути Маастрихтські критерії в частині оборонних витрат.

У Мюнхені авто в'їхало у натовп, є постраждалі

Bild з посиланням на поліцію інформує про 15 постраждалих.

Новина за посиланням:
https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/02/13/7204873/

ЄвроПравда | Youtube | Facebook | X | Telegram

Водія – 24-річного афганського шукача притулку – затримано. Поліція заявила, що загрози з його боку більше немає. Він прискорився та об’їхав правоохоронців перед наїздом, після чого поліція відкрила вогонь по машині. Інші можливі учасники інциденту наразі не підтверджені.

Прем’єр-міністр Баварії Маркус Зьодер назвав подію терактом, хоча розслідування ще триває. Він висловив підтримку постраждалим і наголосив, що в Німеччині необхідні термінові зміни.

Нове опитування «Sonntagsfrage» проведене інститутом Allensbach станом на 13 лютого 2025 року.


Результати:
• ХДС/ХСС (Union) – 32% (-2)
• АдН (AfD) – 20% (0)
• СДПН (SPD) – 15% (-2)
• Зелені (Grüne) – 13% (-0,5)
• Ліві (Linke) – 6% (0)
• ВДП (FDP) – 5% (+1)
• ССВ (BSW) – 4% (-1)
• Інші (Sonstige) – 6% (-0,5)

Зміни в порівнянні з результатами опитування 19 січня

Фабер: До перемир’я ще далеко

Голова комітету Бундестагу з питань оборони від ВДП Маркус Фабер вважає, що після телефонної розмови президента США Дональда Трампа з володимиром путіним залишається багато невизначеностей.

“Поки що проведено лише кілька телефонних розмов і зроблено низку заяв, але до перемир’я, не кажучи вже про мир, ще дуже далеко”

“Чи відбудуться переговори і коли саме – поки що невідомо. Ситуація постійно змінюється, і щодня її оцінюють наново”.

Фабер очікує зростання оборонних витрат у країнах НАТО.

“Що точно зрозуміло: це буде дорого для Європи. НАТО домовиться про нову ціль – щонайменше 3% витрат на оборону”.

Штрак-Ціммерманн: Ініціатива щодо України – це приниження Європи

На думку політикині ВДП Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, ініціатива президента США Дональда Трампа щодо України є “приниженням Європи, яке було цілком прогнозованим”.

“Самі по собі переговори Трампа про завершення війни в Україні не викликають заперечень. Але викликає заперечення те, що про це не було повідомлено ні Україну, ні Європу. Очевидно, що Трамп хоче вести переговори про Україну без її присутності та без присутності європейців”

Вона також розкритикувала політику Німеччини у питанні європейської оборони:

“Європа марно згаяла час після першої каденції Трампа. І Німеччина під керівництвом Олафа Шольца також ганебно проігнорувала необхідність справжньої ‘зміни епохи’. Тепер ми отримуємо за це розплату”.

🇺🇸❌🇩🇪 Віцепрезидент США Джей Ді Венс не зустрінеться з канцлером Німеччини Олафом Шольцом на Мюнхенській безпековій конференції

Водночас він поговорить з іншими посадовцями та кандидатом у канцлери Фрідріхом Мерцом. У Німеччині це вважають неповагою, пише Politico

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

Чи закликає Шольц до надзвичайного стану?

Ви можливо бачили в деяких тг-пабліках пости з подібними заголовками.

Так ось, це трішки про інше.

Шольц продовжує і далі відстоювати свою позицію щодо реформи «боргового гальма» для виділення додаткових коштів на військову допомогу Україні.

За допомогою введення надзвичайної ситуації Notlage (не плутати з надзвичайним станом — Notstand) можна тимчасово скасувати обмеження «боргового гальма».

Втім, шанси на те, що майже за тиждень до виборів хтось ініціюватиме позачергове засідання Бундестагу для ухвалення цього рішення, майже нульові.

Тож такі заяви Шольца варто сприймати радше як спробу показати активність у період гучних заяв про Україну і виправдати попередню пасивність у питанні оборонної політики.

Тому досі і не видно ніякої відповіді від політиків інших партій, а медіа це особливо не висвітлили.

ХДС та ВДП критикують Шольца за зовнішню політику щодо України

Перед початком Мюнхенської конференції з безпеки представники німецької опозиції розкритикували політику канцлера Олафа Шольца (СДПН) щодо України.

Заступник голови фракції ХДС/ХСС Йоганн Вадефул заявив, що Шольц «фактично зробив Німеччину зовнішньополітично бездіяльною в один із найкритичніших періодів», коментуючи ініціативу США щодо можливих мирних переговорів для завершення війни в Україні.

«Якби при владі були ми, то вже давно запропонували б Трампу свої варіанти рішень»

– зазначив політик у коментарі медіагрупі Bayern.

Голова фракції Вільної демократичної партії (ВДП) Крістіан Дюрр наголосив, що «обговорення завершення цієї жахливої війни в Європі не може відбуватися без участі ЄС та України». Дюрр розкритикував «вагання канцлера» за останні три роки, заявивши, що вони «значно послабили Німеччину».

Політик також наголосив на важливості економічної сили Європи.

«Ми повинні бути настільки сильними, щоб ніхто не міг ігнорувати нас. Тільки коли ми будемо економічно міцними, зможемо проявляти геополітичну силу й вести переговори на рівних із партнерами»

Критика заяв нового глави Пентагону

Вадефул також розкритикував слова нового міністра оборони США Піта Гегсета, який в Брюсселі заявив, що вступ України до НАТО є нереалістичним.

Політик нагадав, що Альянс уже визнав «незворотний шлях України до НАТО» на своїх самітах.

«Як Захід, ми маємо зберегти всі можливі важелі тиску в переговорах із Путіним якнайдовше. Він залишається безпринципним і жорстоким»

Дебати щодо можливої участі Бундесверу у миротворчій місії в Україні

У Німеччині тривають дискусії щодо можливої участі німецьких солдатів у європейській миротворчій місії в Україні.

Заступник голови Вільної демократичної партії (ВДП) Вольфганг Кубікі у ток-шоу Maybrit Illner на ZDF висловився за участь Бундесверу:

«Як одна з найсильніших націй Європи, ми не можемо ухилятися від відповідальності».

Депутат від Лівих Грегор Гізі також не виключив таку можливість:

«Про це можна говорити, зокрема щодо німецьких військових – але лише якщо йдеться про миротворчу місію, а не про бойові дії».

Голова баварського осередку ХСС Александер Добриндт утримався від конкретної позиції, вважаючи дискусію передчасною:

«На даний момент немає жодних підстав визначатися з цього питання».

Проте голова ССВ Сара Вагенкнехт виступила проти, назвавши ідею розміщення німецьких військових біля кордонів Росії «абсолютно історичною безглуздістю».

🇹
Цікаво, як Ліві виступають в цій позиції не проти, а майбутня владна партія стримано висловлюється.

FAZ: Нове дослідження про допомогу: «Війна в Україні перетворилася на змагання у закупівлях»

Кільський інститут світової економіки (IfW) оприлюднив нові дані щодо військової підтримки України.

Це сталося невдовзі після заяви США про те, що Європа має взяти на себе основний тягар допомоги Києву.

Оновлений "Ukraine Support Tracker" від IfW враховує державну підтримку України до 31 грудня 2024 року.

За даними IfW, США надали або пообіцяли надати зброї на 64 мільярди євро. Європейські країни, включаючи членів ЄС, а також Ісландію, Норвегію, Швейцарію та Велику Британію, загалом виділили 62 мільярди євро. Якщо врахувати також фінансову та гуманітарну допомогу, Європа вже випередила Вашингтон (70 мільярдів євро проти 50 мільярдів).

У 2023 році підтримка США скоротилася через блокування допомоги Республіканською партією в Палаті представників.
Останні місяці Вашингтон знову активізував допомогу, але, як зазначає керівник "Ukraine Support Tracker" Крістоф Требеш, повернення Дональда Трампа до влади може знову загальмувати підтримку. У такому разі європейські країни повинні будуть заповнити цю прогалину.

Німеччина залишається лідером у Європі

Міністр оборони США Піт Хегсет заявив, що саме європейці в майбутньому мають надавати основну частину військової допомоги Україні. Лідером серед європейських донорів залишається Німеччина, яка передала або пообіцяла військову техніку на 12,6 мільярда євро. За поставками "важкого озброєння" – танків, гаубиць, броньованих машин та ракетних систем – Німеччина поступається лише США.

Втім, IfW зазначає, що рівень допомоги все ще невисокий у порівнянні з економічними можливостями країн-донорів. Німеччина, Велика Британія та США виділили менше 0,2% свого ВВП на підтримку України, а Франція, Італія та Іспанія – лише близько 0,1%.

Війна дедалі більше залежить від виробництва зброї

Дані IfW свідчать, що війна в Україні все більше визначається здатністю країн виробляти зброю. На початку війни військова допомога здебільшого надходила з наявних запасів – близько 90% техніки передавалося з арсеналів донорів. Проте в останні два роки все більше зброї постачають напряму від виробників.

У 2023–2024 роках понад 60% військової допомоги складала нова продукція оборонної промисловості. Особливо це помітно у Німеччині, яка три чверті своєї допомоги замовляє у виробників. Для порівняння, Велика Британія значною мірою спирається на власні запаси – лише 22% її поставок є новозамовленими.

"Війна Росії проти України перетворилася на змагання у виробництві та постачанні зброї",

– наголошує Требеш. Він підкреслює, що Європа має розширювати свої оборонні потужності.

"Найкращий спосіб – це загальноєвропейська кооперація у виробництві та закупівлях озброєння"

Моменти з інтерв’ю Джей Ді Венса WSJ, які обговорюють в Німеччині

Він звинуватив європейських мейнстрімних політиків у використанні радянської риторики (наприклад, «дезінформація»), щоб дискредитувати опонентів.

На його думку, загрозу російського втручання перебільшують, тоді як масова імміграція становить значно більшу небезпеку для демократії.

Ванс також піддав сумніву стійкість демократичних суспільств, якщо їх можна підірвати всього за $200 000 витрат на рекламу в соцмережах.

Він розкритикував європейських лідерів за те, що вони ігнорують волю виборців, обмежуючи вплив правих партій, які виступають за жорсткіший контроль кордонів.

На місці

Керівник Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Хойсген очікує, що віце-президент США Джей Ді Венс, ймовірно, оголосить про суттєве скорочення присутності американських військ в Європі.