я сьогодні зранку дочитала «тепер доведеться думати» і досі не можу себе до купи зібрати, там настільки багато дійсно реальних і життєвих думок було😭

залишаю улюблені цитати:

ми всі — результат чиїхось нереалізованих амбіцій або страху не виправдати чужі очікування.

«талант має бути голодним», «душа вдосконалюється у стражданні» — хіба з такими установками виростають здорові люди? ми прагнемо слави й визнання, мріємо бути великими хокаге, аби тільки ніхто не назвав нас невдахами.

життєвий досвід — це плівкові фотографії, а творчість — хімічний проявник.

мені все ще складно повірити, що іноді слова якоїсь пісні — це всього-на-всього слова.

— ну, скажеш таке. чим же я заслужила на цю особливість?
— кількістю незагоєних травм.

як дивно: ти можеш втратити дім і навіть не встигнути попрощатися. ти вчишся з цим жити і вдаєш, ніби все ок, а потім вмикаєш пісню — і тебе просто розйобує.

немає нічого чеснішого за пісні.

— господи... та що ж ти робиш зі своїм життям?
— вчуся жити його для себе.

справжнє тінейджерське (та й не тільки) щастя — це можливість ходити на терапію.

ну і плюс 100 балів книжці за згадку моєї улюбленої «дейзі джонс&the six»🤌🏻
#лічі_читає

даруємо сертифікат на ваші книжкові покупки!🤗

це чудова можливість потішити себе давньою бажанкою, або ж придбати ту саму новинку, яка так манить ще з часів анонсу — обирайте будь-яку історію і вона може стати вашою!

умови участі дуже прості:
➡️підписатися на телеграм-канал @nezabutni
➡️підписатися на телеграм-канал @lichieee
➡️поділитися цим розіграшем з друзями/підписниками;
➡️залишити в коментарях один номер (1,2,3 в порядку попереднього коментаря);

і головне — дочекатися результатів вже 29.01! нехай удача завжди буде на вашому боці🤭

«тепер доведеться думати», саша ганапольська🎵

👍9/10

ще ніколи моя ціль не була такою зрозумілою: я хочу робити те, чого не можу не робити, і бачити, як це впливає на людей.

перш ніж читати цю книжку, ви маєте послухати трек «хованки» tember blanche. колись давно я зовсім випадково знайшла цю пісню (чи то вона мене) і я впевнена, що саме вона ідеально описує всі почуття, вилиті на ці сторінки.

здавалося б, звичайна історія студентки, яка переїхала до києва, знайшла гурт і виступає на невеличких камерних концертах. але... насправді це історія про травми і зцілення, про пошук кохання (і розуміння, що це взагалі таке). це історія життя, яка може відгукнутися, може передати всі ці нав'язливі тривожні думки, які роками крутилися десь глибоко всередині. все написано як особистий щоденник і відчувається так, ніби ви зазирнули самій авторці в душу, бо ж це частково автобіографія🤩

якби можна було описати книжку однією фразою — це була б тепла тривожність. чесно, бо читаючи вам ніби тепло, смішно, зрозуміло, але водночас так некомфортно від цих думок про харчові розлади, правильність вибору, майбутнє. бо ці події такі життєві і кожен з нас так чи інакше їх проходив. у всіх були студентські роки, перше кохання, ті самі подруги які ніколи не залишать наодинці, ті самі моменти після яких життя ділиться на до і після.

окремий плюсик: згадка дейзі джонс&the six і наруто:)
окремий мінусик: на початку книжки мені здавалося, що це взагалі не моє і я закину на перших сторінках, але варто було трошки далі прочитати і затягнуло.

але підсумовуючи — тут є дуже потрібні думки, довгий (хоча він може здатися коротким) шлях до любові до себе і мія з женею, за стосунки яких я хвилювалася більше ніж за стосунки ганни і максима😅
#лічі_відгук