У вівторок 22 листопада, у боях під Бахмутом, у віці всього лише 21 року загинув наш близький друг і соратник, Дмитро Сидорко.

Дімас був справжнім майбутнім нової України. Патріот, державник, шибайголова із нульовою толерантністю до ворогів України, внутрішніх та зовнішніх. Відмінний юрист, ерудит, один із найкращих мемарів (значна кількість наших успішних форсів це робота його рук, як той же кавун), яких ми знали, та ліпший друг. Він був членом Організації ще зі школи, в прямому сенсі слова виріс на наших ідеалах та під нашою дружньою опікою, й виріс кращою людиною, якою тільки можна бути: вірним, щирим, хоробрим, добрим і головне — справжнім. Із перших днів війни він пішов добровольцем, як і більшість із нас, хто мали змогу.

Такі люди не мали б гинути. Однак доля невблаганна. У нас — гинуть найкращі, наше майбутнє, цвіт нації, у йобаної кацапні ж утилізується біосміття, не варте найменшої краплі крові наших бійців.

Коли наступного разу гнилий ліберал з ТРО Мюнхена чи вошивий малорос з "нє всьо так однозначно" пиздоне, що нам треба бути кращими за русню - харкніть їм в лице. Ми маємо бомбити російські міста, вирізати їх села та топити їхніх дітей в крові їхніх матерів. І це все ще буде недостатньо, бо це вони мають просити про капітуляцію. І ми їх змусимо.

Дімас "Сансет" Сидорко - Presente!


Допомогти батькам Дімаса https://send.monobank.ua/jar/5ksyYfmPx5