Рік тому, 21 листопада, у боях під Бахмутом, у віці всього лише 21 року загинув наш близький друг і соратник, Дмитро Сидорко.

Дімас був справжнім майбутнім нової України. Патріот, державник, шибайголова із нульовою толерантністю до ворогів України, внутрішніх та зовнішніх. Відмінний юрист, ерудит, один із найкращих мемарів яких ми знали, та ліпший друг.
Він був членом Організації ще зі школи, в прямому сенсі слова виріс на наших ідеалах та під нашою дружньою опікою, й виріс кращою людиною, якою тільки можна бути: вірним, щирим, хоробрим, добрим і головне — справжнім. Із перших днів війни він пішов добровольцем, як і більшість із нас, хто мали змогу.

Такі люди не мали б гинути. Однак доля невблаганна. У нас — гинуть найкращі, наше майбутнє, цвіт нації, у йобаної кацапні ж утилізується біосміття, не варте найменшої краплі крові наших бійців.

Дімас "Сансет" Сидорко - Presente!