Я отут прибираю хату і хотів це робити під щось типу плейлісту американської домогосподарки з 60х. Натомість я роблю це під Мішу Правильного і мене розйобує.

Повз мене тільки що пройшли хлопець з дівчиною і в хлопця були шикарні баранячі котлети і капелюх. Дуже фенсі.

Я виріс в родині, в якій було прийнято цінувати книжки і серед зібраної моєю бабцею та матір’ю бібліотеки є дійсно прикольні екземпляри. Це не відміняє того факту, що там багато відвертої макулатури та іншого гімна, накшталт пушкіністики. Але я не про це. З дитинства, різними методами, мені прищеплювали думку про святість книги, як об’єкту та джерела знань. Я міг добряче получити на горіхи, якщо взявся за книгу не помивши руки після їжі, або не дай Б-г випадково надірвав корінець. Тому як тільки в мене з'явилаксь така можливість, я купив кілька книжок, щоб робити там примітки олівцем або маркером, "бо книга моя, роблю що хочу". І не зміг того зробити ні разу.

Пройшло практично все моє життя десь до останніх років, доки місце книги в моїй картині світу змінилось. Для мене було відкриттям, що книги дуже часто бувають відвертим шлаком, сміттєвою інформацію. Що книги можуть створюватись чисто заради того, щоб зрубати бабла на популярній темі. Що існує сервіс по створенню підбірки книжок для задників відео, щоб люди на тих відео виглядала розумнішою. Що книги можуть і часто бувають зброєю - зброєю пропаганди, зброєю війнп.

Десь в той момент, коли я це усвідомив, моє розчарування у книгах почало зростати як тісто в теплому місці. Чи є сенс у паперових словниках в епоху інтернету, автоперекладачів і оцифрованих копій тих же словників? А технічна література? Книжки з мов програмування, які на момент виходу цієї книги вже змінили декілька версій і багато з наведених у них прикладів вже ніколи не запрацюють? Фінальним ударом під дих стало засилля всяких коуч-книжок у супермаркетах, десь між входом та картоплею - невимовна кількість беззмістовної маячні, закарбованої в чорнилах на папері, чиє єдине призначення - привернути увагу і продатись, щоб більше ніколи не знадобитися.

Мушу зазначити, це моє розчарування не поширюється на всі книжки. Є книжки, які містять в собі чудові історії та емоції. Є книжки, які настільки ствердились у цій реальності, що ідеї з них продовжують підтримувати їх цінність. Король Лір, 1984, Перспективи Української Революції, Біблія, Коран, Майн Кампф і багато інших. Книжки, які написані моїми друзями та знайомими, які я куплю щоб їх підтирмати, або тому що мені цікаво буде, що ж вони там написали. Але жодну з них я не сприймаю так, як у дитинстві - як верифіковане та валідоване джерело знань, правда, втілена в папері. І це мене дуже бентежить.

Пам'ятаєте оті списки "сто книжок, які треба прочитати в своєму житті", " сто бестселлерів усіх часів та народів". Це ж хуйня, це породження уяви маркетологів та сммників, створене, що паразитувати на бажанні людини бути освіченою. Я починаю розуміти той пасаж Шерлока Ґолмса про те, що він не тримає в голові факти, які не можуть йому знадобитись, накшталт того, що довкола чого крутиться, Земля чи Сонце.

Чомусь книжки, які нам справді потрібні, набагато рідше зустрічаються і їх набагато тяжче знайти. І якщо вже повертатись до переліків мастхевних книжок, то ось вам перелік книжок, яких мені дуже не вистачає в цьому житті.

1. "Як жити це жеття", Редакція 30-та, оновлена та виправлена.
2. "Мистецтво самостійно сплачувати податки"
3. "Фінансова грамотність, якої не вчать в школі" (будь-яка, її все одно не вчать в школі.
4. "Від встановлення розетки до фарбування стелі: повна добірка посилань на відео з Ютубу, які пояснюють як виконувати усі види домашніх робіт."
5. "Як спілкуватись з людьми"
6. "Як не спілкуватись з людьми"
7. "Чому тебе найобують - види шахрайств, психологічні тренінги та найпоширеніші випадки"
8. "Рецепти для розумово відсталих: правила безпеки при приготуванні простих страв з того, що лишилось в холодильнику"

Цей список можна продовжувати до нескінченності, самі розумієте. Можете також запропонувати свої варіанти.

Яїбу коли текст перетворюється в лонгрід і його краще виносити в окремий телеграф, або ще кудись. Хто досвідчений, зорієнтуйте

Ось ми і дожили до тої серії Чорного Дзеркала, де протагоніст платить гроші, щоб не бачити реклами.

Окей, в мені далі вариться бажання водити, я бачу там вже чотирьох потенційних гравців з нашого рольового ковену + в мене є моя найдорожча дефолтна гравчиня))

Водити я буду десь з початку грудня. Щоб не дуже себе навантажувати і губити увагу, я планую водити всього по двом системам і ваншотами (ну, або короткими модулями по 3-4 сесія, але хуй то в мене так получиться, я не вмію в маленький масштаб).

Оскільки комфортна кількість гравців для мене це чотири, довідеться збирати дві партії і водити їх по черзі) Цього разу я хочу спробувати Imperium Maledictum (з нотками брайтхаммеру) і Swords of Serpentine (GUMSHOE в жанрі Sword & Sorcery, в сенсі в стилі Конана)

Вимбачте, але це топ.
Дівуар ❤️‍🔥