Вітаю всіх причетних з Днем Захисників і Захисниць України. Дякую вам!
👍3
Шо в мене по свіжих новинах? Stress level intensifies.
Ще після звільнення з поліції у далекому 2017 році я помітив, що почав гірше сприймати вибрики долі і взагалі став менш витривалим до стресу. Позавчора я мав їхати до стоматолога ранком (про що згадав пізнім вечором напередодні і це мене трохи фруструвало. Так от - мало того, що на дорозі був їбаний суцільний корок, наче усі львівʼяни та гості міста вирішили терміново кудись поїхати, посеред того корку в мене спустило колесо, причому суцільно. А це для меня на рівні з фобією + я запізнююсь до стоматолога, а на вулиці дощ. І ось я зїжджаю на край вузенького тротуару і починаю судомно підкачувати колесо. Наступні 20 хвилин періщить дощ, мені постійно задівають перехожі своїми парасольками і я блокую частину смуги, через яку тягнеться корок. Я страшно не люблю комусь заважати, стрес посилюється. Нарешті я підкачую колесо і їду через усі корки міста до стоматолога. І не встигаю. І номер її не записаний. Я дзвоню Шейнірі, щоюб вона скинула мені її номер, передзвонюю і стоматолог каже мені - накладочька вийшла, в неї вже є пацієнтка, приїжджайте в інший день. А я вже проїхав сім кілометрів корку і переживаю що знову спустить колесо, а ще треба встигнути в офіс до першого колу.
Від таких речей я чухаюсь і мучаюсь від печії
Звісно, в порівнянні з тим, що. відбувається за межами мирного життя це хуйня. Але бля.
Я ще по дорозі заїхав на заправку і підкачав те коло. І воно наче не спускає. Тому я хз, чому воно спустило перед тим.
Ще після звільнення з поліції у далекому 2017 році я помітив, що почав гірше сприймати вибрики долі і взагалі став менш витривалим до стресу. Позавчора я мав їхати до стоматолога ранком (про що згадав пізнім вечором напередодні і це мене трохи фруструвало. Так от - мало того, що на дорозі був їбаний суцільний корок, наче усі львівʼяни та гості міста вирішили терміново кудись поїхати, посеред того корку в мене спустило колесо, причому суцільно. А це для меня на рівні з фобією + я запізнююсь до стоматолога, а на вулиці дощ. І ось я зїжджаю на край вузенького тротуару і починаю судомно підкачувати колесо. Наступні 20 хвилин періщить дощ, мені постійно задівають перехожі своїми парасольками і я блокую частину смуги, через яку тягнеться корок. Я страшно не люблю комусь заважати, стрес посилюється. Нарешті я підкачую колесо і їду через усі корки міста до стоматолога. І не встигаю. І номер її не записаний. Я дзвоню Шейнірі, щоюб вона скинула мені її номер, передзвонюю і стоматолог каже мені - накладочька вийшла, в неї вже є пацієнтка, приїжджайте в інший день. А я вже проїхав сім кілометрів корку і переживаю що знову спустить колесо, а ще треба встигнути в офіс до першого колу.
Від таких речей я чухаюсь і мучаюсь від печії
Звісно, в порівнянні з тим, що. відбувається за межами мирного життя це хуйня. Але бля.
Я ще по дорозі заїхав на заправку і підкачав те коло. І воно наче не спускає. Тому я хз, чому воно спустило перед тим.
🤯12
Замовив собі святу трійцю пятої редакції, приїде через 3 тижні - місяць, бо в країні їх нема і все під замовлення
🔥2