Між тим, весь мій війльний час виїдає Кенші

Ось вам гарний лоу-фай саундтрек для роботки) https://youtu.be/9kreOmGv640

Ну і 75% їбали таку хуйню

О, ще трохи артів з Кенші. Я сьогодні звісно переключусь на Дарктайд, бо дуже довго його чекав, але які ж вони до біса гарні

Взагалі, дуже вражає іммерсивність цієї гри, світ якої продовжує жити навіть після того, як останній персонаж в твоєму загоні помирає. Гра просто йде далі - торговці торгують, охоронці міст перевіряють подорожніх на контрабанду, а людожери ловлять заблукалих селян.

Особливого смаку цій постапній історії, яка розтягнулась приблизно на три тисячі років, додає те, що в ній немає мистецтва - тільки виживання. Покоління, які виросли з двома думками, що поїсти та де сховатись від піщаних бурь та кислотних дощів. Ну і як не потрапити в рабство.

Я вже накатав в Кенші більше сорока годин, повністю використовуючи на гру увесь свій вільний час (крім годин, коли нема світла) і мені страшенно подобається і ембієнт, який там використовується. Музична система гри задизайнена так, що вона час від часу збирає набір музичних елементів і компонує з нього нові треки. Wow, so immersive.

Якщо б мене попросили коротко описати цю гру, я б сказав, що це постапний survival з самураями, ніндзя та роботами, який або не сподобається вам взагалі, або займе вас на довгі дні.

Реально, за сорок годин я не відкрив навіть десятої частини внутрішньоігрового контенту і це при тому, що це пісочниця без традиційних квестів.