У XII–XIII століттях при європейських дворах розквітає культ лицарства. Чоловіки відточують бойові навички на численних турнірах; Кретьєн де Труа, Вольфрам фон Ешенбах та інші автори пишуть романи про лицарів Круглого столу; трубадури, трувери й міннезингери створюють витончену любовну поезію національними мовами (тоді це було ще новаторством). І звісно ж, невідʼємною частиною лицарської культури стає служіння Прекрасній Дамі.

В Англії пік зацікавлення легендами про Круглий стіл припадає на час правління Едуарда I, якого навіть називали «новим Артуром» (на той час, легенду про короля Артура, англійці фактично привласнили у валлійців). Втім, той час був відомим не лише куртуазними манерами.

Коли Едуард був ще спадкоємцем престолу, його батька, Генріха III, намагалися скинути. Група невдоволених баронів на чолі з Симоном де Монфором, захопила владу в королівстві. Король і спадкоємець опинилися в полоні. Зрештою лордові Едуарду вдалося втекти. Як полонений шляхетного походження, він міг розраховувати на ввічливе відношення - йому навіть дозволяли їздити верхи. Цим він і скористався. Вдаючи, що хоче задля розваги випробувати всіх коней своїх супровідників-аристократів, він сідав то на одного, то на іншого, і, зрештою виснаживши коней, визначив найшвидшого та негайно помчав на ньому геть. Невдовзі принц зібрав прихильників і рушив проти заколотників.

У битві при Івшемі, що відбулася 4 серпня 1265 року, прихильники короля здобули перемогу. Симон де Монфор, який командував заколотниками, загинув - його вбив Роджер Мортімер. А ось що зробили з його тілом:

Голову графа Лестерського відділили від тіла, йому відрізали яєчка й повісили їх на ніс; у такому вигляді голову надіслали дружині сера Роджера Мортімера до замку Вігмор. Його кисті й ступні також відтяли та розіслали в різні місця ворогам як знак великої ганьби; тулуб же, і лише його, поховали в церкві в Івшемі. У той самий день і в ту саму годину, коли сталася битва, в Лондоні та в інших місцях здійнялася надзвичайно сильна буря з блискавками та громом.

(Цитата з хроніки 1265 року, Національний архів Великої Британії).

Ось такий «милий» період куртуазного лицарства.

Адмін пішов «трогать траву», а ви тут не хуліганьте.

У молодості Діоген Синопський звернувся до Дельфійського оракула й отримав пророцтво: «переоцінювати цінності».
Грецькою це звучало як παραχάραττε τὸ νόμισμα - фраза з подвійним сенсом, бо νόμισμα означає і «монету», і «звичай, «норму». Діоген, сприйняв це буквально - і став фальшивомонетником (або принаймні співучасником історії з перекарбуванням монет у Сінопі). Уже пізніше він став читати цю формулу«правильно» - як заклик ламати усталені соціальні норми, а не займатись незаконним збагаченням.

Ось так я натякну вам, що ви завжди можете підтримати мене - реквізити в закріпленій публікації. Дякую. Машину треба приводити до повного боездатного стану, а без бойових це дуже тяжко :/

P.S. Діоген не жив у бочці.
Він жив у піфосі - великій глиняній посудині для зберігання зерна, олії чи вина. А от вже в європейських джерелах почали використовувати діжку, як більш простий та зрозумілий для читачів предмет.

І до новин погоди.
1024 - рік;
ПВЛ - Повість времяних літ;
ПСРЛ - Полное собрание руских летописей;

Лебедівський літопис відкривається подіями 1553 р. і закінчується звістками 1566-1567 рр. Один з останніх записів присвячений нашестю гризунів на Середню Волгу:
«Пришла из лесов тучами великими на Казанские, Свияжские и Чебоксарские места мышь мелкая и поела на поле всякий хлеб, не оставив ни единого колоса. Мышь поела не только все в поле, но и в закромах. Люди отгоняли их метлами и лопатами, но тучи грызунов лишь умножались. Люди остались без хлеба».

У 1856 році в долині Неандерталь у Німеччині його рештки були знайдені, а 4 лютого 1857 року офіційно описані як новий вид і показані науковій спільноті. Тоді ж і присвоїна назва за місцем прописки - Homo neanderthalensis!
Тож усім Неандертальцям бажаю стійкої охри на стінах вашої печери, гарних пір'їв у косах, крепких списів, лагідних кроманьйонок під боком, зговорчивих еласмотеріїв та не бикуючих мамутів. Ну і аби Bison bonasus приходив лише аби дати молока та пеститись.
(с)Dmytro Kumar

Бібліотека Ашшурбаніпала в Ніневії - це не «давня бібліотека» у сучасному сенсі, а державний архів знань пізньоассирійської імперії VII ст. до н.е. Вона складалася з десятків тисяч глиняних табличок, зібраних і систематизованих за наказом царя Ашшурбаніпала, який сам умів читати клинопис і цілеспрямовано збирав тексти з усього Межиріччя.

Фонд бібліотеки включав епоси, ритуали, астрологію, медицину, оменні серії (збірки прикмет і передвісників - явищ, подій та ознак, що вважалися сигналами майбутніх змін), юридичні та дидактичні тексти (навчальні й повчальні матеріали, своєрідні «шкільні підручники»). Значна частина табличок була двомовною: шумерський оригінал супроводжувався аккадським перекладом або поясненням. Це була не просто колекція, а інструмент збереження і передачі знання, у якому шумерська мова вже сприймалася як класична, майже сакральна.

Під час падіння Ніневії у 612 р. до н.е., коли місто захопили вавилоняни та мідяни, палаци й архіви згоріли в масштабних пожежах. Парадоксально, але саме руйнування Ніневії врятувало бібліотеку: пожежі випалили сирі глиняні таблички й перетворили їх на міцну кераміку. Завдяки цьому сьогодні ми маємо не лише «високу» літературу на кшталт Епосу про Гільгамеша, а й іронічні прислів’я, шкільні вправи та чорний гумор давніх писарів. І про одну з таких табличок сьогодні йтиметься.

CDLI P396094 - двомовна табличка з шумерським оригіналом і аккадським перекладом. У ній зафіксоване промовисте шумерське прислів’я.

Шумерський текст
gu-ud-du [qín]-na-tu₄
ka-ge inim diri-ga pu-u₂ ba-ba-nu-tu₂

Аккадський переклад
dur₂-dur₂-ru su-ru-ut
ba-ab-tum₃ ub-lam

Ну і, звісно ж, український переклад.

Шумерський оригінал
Як пукливий анус,
так і рот продукує надмір слів.

Аккадський переклад
Як пукливий анус,
так і рот продукує «велич».

Тепер ви завжди зможете дати характеристику своєму співрозмовнику, користуючись таємними знаннями давніх.
Гарного дня :)

P.S. Ну і звісно нагадаю що ви завжди можете мене підтримати - реквізити в закріпленій публікації, дякую.