This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
via @memandphilosophy.
Щоправда три останні причини були емпірично встановлені недостатніми для підйому.
Щоправда три останні причини були емпірично встановлені недостатніми для підйому.
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
GIF
Відмін отримав за прокрастинацію і йде намагатись щось робити з життям.
А ви почніть ранок продуктивно і натхненно.
Listen, everywhere you look in this world wherever there is light, there will always be shadows to be found as well.
Listen, everywhere you look in this world wherever there is light, there will always be shadows to be found as well.
Тут нівроку цікава ідея описана, раджу ознайомитись і перейти в канал для прочитання повної дискусії.
Вкотре нагадую, що мотивація переоцінена, і не є ні необхідною, ні достатньою умовою.
Відмін же мабуть зарефлексує над цим сповна коли дорозбирає свій клубок з терапевтом, благо якраз за три місяці добряче розплутали, аби почати переплітати у дещо нове, якісніше, здоровіше.
Вкотре нагадую, що мотивація переоцінена, і не є ні необхідною, ні достатньою умовою.
Відмін же мабуть зарефлексує над цим сповна коли дорозбирає свій клубок з терапевтом, благо якраз за три місяці добряче розплутали, аби почати переплітати у дещо нове, якісніше, здоровіше.
Forwarded from ͒я і устьє, і істок
coolfact, але часто люди мають ціль і сенс життя, але незважаючи на це перебувають у апатії, застійному стані чи то просто не дуже з жагою рватись до виповнення цілі, навіть попри те, що стимул/мотивація присутня.
і це не через "недостатньо змотивований" - якраз таки навпаки!
а все чому?
бо наша підсвідомість захищає нас!
вона боїться, що як тільки ми здійснимо нашу (єдину!) ціль/сенс життя - ми поринемо у екзистенційному кризисі/вакуумі, ми будем в цілковитому застої, безцільні ще більше.
//приклад: "Однако даже достижение золотой середины может привести к кризису идентичности: «я» может прийти к выводу, что развитие самости закончено и дальнейшая жизнь более не имеет смысла."
тож, фраза "страх сягнути сенсу життя, цим самим втратити саме життя" - не ахінея.
і в такому разі, питання "свобідний від, але для чого?" - контроль-питання.
якщо налагодити більш довготривалу модель-ланцюг цілей на життя, то вийде дати ривок (якщо діло саме в цьому, а не в інших (можливо неусвідомлених) проблемах, що породжують ці стани. але екзистенційна терапія і її помічні підводні камені, інструменти- суперські. раджу усім)
і це не через "недостатньо змотивований" - якраз таки навпаки!
а все чому?
бо наша підсвідомість захищає нас!
вона боїться, що як тільки ми здійснимо нашу (єдину!) ціль/сенс життя - ми поринемо у екзистенційному кризисі/вакуумі, ми будем в цілковитому застої, безцільні ще більше.
//приклад: "Однако даже достижение золотой середины может привести к кризису идентичности: «я» может прийти к выводу, что развитие самости закончено и дальнейшая жизнь более не имеет смысла."
тож, фраза "страх сягнути сенсу життя, цим самим втратити саме життя" - не ахінея.
і в такому разі, питання "свобідний від, але для чого?" - контроль-питання.
якщо налагодити більш довготривалу модель-ланцюг цілей на життя, то вийде дати ривок (якщо діло саме в цьому, а не в інших (можливо неусвідомлених) проблемах, що породжують ці стани. але екзистенційна терапія і її помічні підводні камені, інструменти- суперські. раджу усім)