Okay, dis trip craves a sequel.

I'd say I need this, but I need food for tomorrow and Sunday. But it's np, I have some

Йду на воґзал

З одного боку, журба за Мюнхеном починається вже на етапі складання речей, і перетворюється на прокрастинацію переглядом фото з міста замість пакування валіз. З іншого, вчорашня думка була надто ясною у моїй голові аби її забути — цій поїздці потрібне продовження. Це відчувалось наче неспішний перший сезон, де фігури лише виставлялись на дошку, а більшість екшену служила заготовкою до наступного. І от вчора о першій ночі перед моїми, затьмареними пеленою з кухля Францисканера темного та келиха Ріслінгу білого, очима, пронісся тизер-трейлер другого сезону.

Я відчув багато, але явно не все, що хотів. Я побачив страх як багато речей, але можу побачити навіть більше. Я організував, що я за цей місяць тільки не організував, але я організую ще багатший спектр емоцій. Лишилось купа непройдених маршрутів для хайку, непереплитих річок і невідкритих озер, не кажучи вже про непідкорені вершини. Проте місто is only as good as its Kyivites locals, і на цих, повиїжджалих на свята і дистанційні робочі дні місцевих, у мене теж дуже багато планів.

Побачимось! Гадки не маю коли, але скоро.

Минулого разу нас на такому ледь не оштрафували, але цього разу все має бути інакше. Через 4 роки, прямісінько як до Рівного — Відень

О дідько, австрійці додумались до інтернету на борту, яке щастя. А знаєте чому в Німеччині 5G не має відношення до коронавірусу? Бо Німеччина ще довго не матиме не те що 5G, а й довільного інтернету між містами.

Пригадую, як прилетів сюди на Labour Day, і тому тут не працювали не лише продуктові, але й доставка Gorillas. Через це замовити щось можна було лише у Lieferando, який через великий попит спочатку довго не возив моє замовлення, а потім ще й феєрично протупив не розуміючи, що у мене карантин, через що на свій умовний обід я чекав годин так 2-3. Неділя була не кращою. Це звичайно тоді вплинуло на перше враження, але як би я ставився до такого досвіду зараз? Ось так.

Мені важко добрати слова, тому я просто скажу — подивитись має кожен. Особливо якщо ви:
- вважаєте, що жінки вбираються виключно аби привертати увагу чоловіків
- не знаєте, що таке заціпеніння, і в якому насправді стані перебуває людина коли її починають торкатись без дозволу
- хочете усвідомити, як це, коли ви чоловік і вас ляскають по дупі і починають задвигати недоречні коментарі
- не знаєте, як допомогти собі або людині, яку домагаються чи на яку чинять психологічний тиск у громадському місці
- хочете нарешті дізнатись ЯК НОРМАЛЬНО ЗНАЙОМИТИСЬ НА ВУЛИЦІ

Там ще в описі відео лінк на тренінг по протидії таким ситуаціям (так, той що Stand Up), а не те що ви могли подумати.

Незчувся як заїхав у Австрію. Вона якась світлозеленіша, чи що. Вигоріла мабуть. Будинки теж по іншому відчуваються, більше кольору напевно. Накручуюсь.

Сподіваюсь тест хоч тут в пригоді стане, а то в бірґартені не просили.

Сьогодні у нас поезія. Вмикайте одразу аудіоверсію.

Мем смішний, ситуація страшна. Під Гаазьким трибуналом вже стояли, може б і у Відні постояти?

Муд

Коли караєш себе за прокрастинацію впродовж дня (чи тижня, а може таки місяця?) ол-найтером

Волаю з того, як наїздив за місяць рівно на вартість місячного квитка по зоні М у Мюнхені. З точністю до копійки; спочатку купував переважно денні квитки, а потім і взагалі перейшов на одноразові, бо більшість локацій була у пішій доступності. Але їздив я найбільше саме на хайки, а це зони 2+, тож можна вважати дуже ефективно. Плюс не рахував квиток з аеропорту.

В день виїзду я щоправда проїхав 5 зупинок на трамваї без квитка, судорожно намагаючись його купити в самому Straßenbahn. До того міський вайфай ловився завжди ідеально і якось я так і купив квиток, заскочивши в street car. Але в суботу схоже місто його вимикає. Нда. Зате екстрім і без штрафів. Ну нічого, завтра на мене чекає феєричніша поїздочка, може таки цього разу пощастить (Einzelfahrt квиточки то вже куплені).