via @Godnota_by_Penia.

P(зайти на музичний канал | Х) = Р(побачити посилання на нього), знайдіть Х.

Щось в цьому однозначно є.

Для енджоєрів попереднього посту.

Це були ми семеро позавчора.

Тим часом, правопис.

а ні, проект це таки помилка (посилання)

Долучайтесь, рекомендую.

Finally, some good fucking shit

Гра з фортуною стартує щас. Умови участі в конкурсі від клуба:
1. репост цього поста в канал / чат більше 20 людей
2. кинуть скрін репоста в бот @chkech_bot і получить номерочок
3. підписочка на канал звичайно ж

чо получітє:
1 місце: вязаний мною плєд
2 місце: вязану жабку від моєї мами
3 місце: лімітед вершон мєрчя клуба (анонс буде пізніше), а саме шоппєр
4 місце: свіданка со мной за мій щот (приїду навіть якшо ви в іншій країні крім р*сії, але так сказать таймлайн непредвідіний)
5 місце: арт від мене, діджитал / лайв на вибір (малюю я так собі але главне душа)

таємний лот розіграєця серед тих, хто репостне в канали де 1к+ папіщіков

результати: коли на каналі буде 1050 підсосників

всьо, мої красотулі, віш ю лак ⚔️

Го на піцу в Napule на Кловській. Зараз.

Я бачив величний Amsterdam Centraal, але подих у мене перехоплює від спокійної величі метра Вокзальної. Розкіш Rijksmuseum вразила мене, але мені більше подобається затишна краса Маріїнського палацу у Києві. Я бачив ще багато чого, але я люблю Україну. І вірю: ви також любите!

Неіронічно, мушу зазначити. А взагалі зараз чудова нагода написати, чому я зненавидів Амстердам. Не очікуйте тут хоча б якоїсь інформативності; ба більше, спростовуйте кожнісіньке моє твердження. Тим паче що я там був всього лише 2+3 дні.

У Dumpster Am нема не те що де жити, а й поїсти. Очікувано, бо згідно з законом of diminishing marginal returns, кожна наступна одиниця приносить вам задоволення/користі менше, ніж попередня, і до днів у Мамстері це настільки ж застосовно. А зважаючи на те, що сюди приїжджають на кілька днів максимум, ціни пробивають сьоме небо. Хоча могло бути значно гірше. Що ж до поїсти: я всюди бачив лише кофішопи, маки, скажено переоцінені кафе з найсухішими в світі бельгійськими вафлями та панкейками, а також купу магазів з солодощами, від самого лише вигляду яких вас нудитиме може не на перший день, так на третій точно. Власне, чого я очікую від країни, де національна страва це бутерброд? От і ви не очікуйте.

Будиночки в Амстері дуже милі і ба більше, там є райони зі своєю Венецією, тобто будови ростуть прямісінько з води. Канально-кільцева система ж міста, здавалось би, мала б сприяти незабутності прогулянок, а натомість район, де ці канали нарешті було видно, склав на мене надто депресивне враження. Хочете гарних каналів? Вам в Лейден або Делфт, плюс частково в Гаагу. До речі, єдина на все місто зелена зона з хоча б одним деревом зветься Гаєм, і виглядає значно сумніше за звичайний київський зелений дворик. Хоча брешу, київські дворики це найкраще місце для виховання та ігор малечі, в той час як славнозвісному своєю якістю життя для дітей Мамстері я умудрився не побачити жодного майданчика. Excuse me what the fuck?

З транспортом же все добре, щоправда їхати нікуди не хочеться. Тому тут без скарг, особливо якщо присядете одразу на два колеса. З усього іншого, Амстер має площу лише на третину меншу за Мюнхен чи Дрезден, але умудряється мати заледве десяту частину різноманітності обох. Хоча мушу зазначити, кількість різного стафу на квадратний метр в центральних зонах воїстину вражаюча, але схоже я надаю перевагу просторовішим градієнтам, себто малій опуклості. У столиці рівнинної країни ж вона в середньому нульова, але варіятивність начисто шле голову обертом.

А що, ви очікували ґрунтовної критики? Дзуськи, вівтар не в настрої.

Позичте хімкостюм.