Тернопільська облрада.

Канабіс проти коронавірусу😎

❌Цей текст сьогодні зранку знесли з нашої ФБ-сторінки як фальшиву інформацію про COVID-19. Звісно, це не так. Просто наша "улюблена" соцмережа знову банить не те, і не тих.

Новину про те, що #канабіс допомагає боротися з #COVID-19 ми спочатку прочитали як чергову заяву від британських вчених. Аж допоки не пішли шукати джерела — усе уважно перевірили і тепер можемо святкувати хорошу і надихаючу новину офіційно:

деякі канабіноїди (органічні сполуки, що містяться у коноплях) здатні перешкоджати проникненню до клітин людини коронавірусу, що викликає захворювання на COVID-19.

Група науковців виявила, що дві канабіноїдних кислоти зв’язуються з білком SARS-CoV-2, блокуючи важливий етап процесу, який вірус використовує для зараження людей. Ці кислоти – каннабігеролінова кислота, або CBGA, та каннабідіолінова кислота – CBDA.

Дослідження було проведено в лабораторних умовах та за допомогою комп’ютерних обчислень і моделювань і надруковане в поважному виданні — Journal of Natural Products.

Що це означає для нас?

По-перше, відкриття зробили вчені, які, мають можливість вивчати коноплі та їхній медицинський і терапевтичний потенціал. У той же час, як українські науковці за подібних спроб ризикують замість всесвітньої слави отримати кримінальне переслідування.

І, по-друге, тому що це відкриття здатне змінити, а саме – здешевшити, боротьбу з коронавірусом та лікування ковіду, адже мова йде про доступні та дешеві органічні сполуки зі світу рослин, на противагу синтетичним лікам від фармацевтичних гігантів. Що вкрай важливо для нашої не найбагатшої країни світу.

Україна взяла на себе міжнародні зобов'язання — впровадити контрольований доступ до медичного канабісу для пацієнтів та науковців України. Але уряд досі не зробив просто через власну зашореність. Адже суспільна думка щодо питань канабісу давно змінилась. Яскравим доказом є результати опитування українців. А також особисті звернення місцевих депутатів різних куточків України, які нещодавно ініціювала ДемСокира.

Ми лупаємо цю скелю уже 3 роки. Десятки акцій про необхідність змін в українському законодавстві, сотні-тисячі звернень депутатам в особисті, захист активістів в під судами, інтерв‘ю, збори підписів під петицією до президента, робота над законопроектами, перемовини із парламентарями.

І ця системна та цілеспрямована робота приносить свої результати. Суспільство починає розуміти, що медичний канабіс — це не наріки за рогом.
— Це полегшення болю для онкохворих.
— Головного, менструального і ще сотень видів болю.
— Лікування безсоння, ПТСР, психологічних розладів.

А з урахуванням перспектив розширенню спектру застосування на протиковідну терапію можливість доступу до препаратів на основі канабісу стосується кожного.


Ми відчуваємо вашу постійну підтримку: коли в особистих ви пишете: давайте дотискати тему з медичним канабісом. Ми дотискаємо.

Чим нам допомогти — донатом. Адже кожні 100 гривень — це додаткова реклама/акція/аналітика/юристи/ і ше багато супутніх витрат.

Задонатити можна тут — https://bit.ly/2Pvj6y2

А тим часом в уряді обіцяють ледве не на наступному тижні
зареєструвати проект закону що врегулює, хоча б частково, це питання. Так що готуйтесь писати депутатам листи.

Дмитро Шамрай, член політради руху Демократичної Cокири

Познаходив свою єврезію з 11 класу, яку викидав у один кількахвилинний прихід. Підхід до творіння з тих часів не змінився. Крінжую від неї вцілому, але окремі фрагменти достобіса радують і прохають про публікацію. Врешті-решт, форма й тоді передувала змісту, тож на нього не зважайте. Як зайде, то й решту попублікую.

Як глибоко до дна
Я бачу Губку Боба
В його порах тліє душа
Свою, на жаль, давно
Процейкав
Втопив
Згубив
Спалив дотла
Та іншу маю
В неї себе цілком
Переливаю
То я, моя проекція
На той же вимір
Це зручно, страшно
Проте да
Воно того вартує
Як моногамія не та
Для себелюба
То хоч незмінна
Вірна
Стала
Без знаків оклику
Чи поділу
Набуде інший сенс
Ба далі
Залетить
Відобразиться
І стане розповсюдженість
Чи гарна, чи швидка
Нема різниці
Як у моєї бабки
В системах числення вже був
Двохсотий ювілей
Чи варте це переосмислення?
Куди там
То інше покоління
Залишок історії
Уроки якої хоч є
Та не читаються ніде
Чи треба воно нам, як ми
Далекі від політики
Індиферентність заведе куди нас?
Та пофіг, це ж по суті інфантильність
Краще закинутись
Укритись
Сховатися від складнощів життя
Чому їх так багато
Не втечеш
Три літери — спасіння
І деградація майбутнього
Яке невизначене
Хаотичне
Проте не так
Як тріп
У небуття
Свідомості
Під феном
Сушкою знайомості
Відносин з палкою
Стільцем
І фізики прискорення
Або трьох літер
Монітору
Якщо фонетику
Якщо ж по людськи
Деградовано
То просто
LSD
Змішати все?
Заввиграшки
Пливе хай в дальню путь
Туди, куди пливеш і ти
Воно — по венах
Ти в нікуди
Проте все глибше
Чому фантазії нема
І ти її вмикаєш
Вона не твоя
Шкідлива
Змінить твоє життя
Тебе ударить
Легко
І не боляче
Проте надовго
Тиснучи так лагідно
І щастя вже не кличеш
Воно ж бо тут
Таке матеріальне
І ментальне водночас
Проте не те
Таке все штучне
І бездушне
Ти далі насолодишся от цим
Та далеко тобі не зайти
І решту життя не знайти
Це нешкідливо
Тобі скажуть всі он ті
Що втратили життя давно
А серед них
Бува
Не ти?

when there are doors in the holes it's all over

Вкину сюди анонс про "оптимуму вже досягнуто", який бозна-коли напишу.

Зарплати до та після отримання ПхД. Червоним — після.

Сталася дезінформація, справжня легенда графіку наступна:

червоний — витрати людини після отримання нею ПхД;
синій — з врахуванням грошей, витрачених на психотерапію.

Тим часом повна версія графіку, тепер треба порівняти з зарплатнями без ступеню з 4-6 роками досвіду.

Народ, у першій серії другої частини третього сезону Наступального Велета вступна промова не про елдійців, не про Ерена, не про острів. Вона про Гелоса і Війну Велетів.

An old poem written by me in an evening when depression was gnawing at me particularly hard...

The evening burns to an end
The night closes in on the room
I know that I will dream again
Of a world devoid of my presence

All emotions seem to melt away
When I try to write them down
Maybe if I chase them far off
They will disappear forever?

I tried hard to help others
I tried to cry for help for me
Tried to destroy myself again
It didn't work at all as planned

No one seems to hear me
Except for one dear friend
She really helps me sometime
To stay here sane and alive

The deep problem with me
Is that I fail to recall what for
I was doing all of these things
Clawing out of this mess I am in

I feel like the whole world is
Running away from us swiftly
And we fail to keep up with it
And some of us rot in behind


Did we fail the world somehow?
Or did it fail our very existence?
The truth is I do not know
What really I want here
And what to anticipate
Not anymore, not for me


The only thing I want
Is some rest from this
Some piece of my mind
Still believes that rest
Will help to reawaken
From this rotten dream

But in truth I cannot rest
The very idea of recreation
Has gone foul somehow
I feel useless and used up
As a fading forge flame
With no coal or air to feed on

Only sparks still remain
And they are fleeting
All around the place
And diyng in the ash
And help naught...
When will I die as well?

Тримаємо вуха гостро!

Адмін здурів і почав новий масштабний двіж!

Оригінал цього тексту – передмова одного з німецьких видань "Дитячих та родинних казок" братів Ґрімм від Aufbau Verlag.

Я маю намір потихеньку перекласти та проілюструвати всі казки (їх 200), а тим, що вийде, нагодувати піпипсників каналу (та і всіх інших теж). Робитиму я це поступово і, сподіватимусь, достатньо регулярно. Всім цьом, приємного читання, лайкшерендрепост, чекаю на ваш фідбек, бо то моє пальне! ❤

Willkommen:
https://telegra.ph/N%D1%96mecka-narodna-kniga-01-18