Meet mit Javelin

via @olexdav.

Нарешті, молитва на справжні святині.

Щодо гарантій безпеки, спало на думку рішення: країни-гаранти зберігають в Україні 300 лярдів долярів, і щороку докидують відсотки аби враховувати інфляцію долара. Ці гроші є недоторканними. У випадку чергового, невідворотнього нападу русні, якщо Німеччина та Франція країни-гаранти нічого не роблять, Україна має право використовувати всі гроші з цього фонду для закупівлі зброї, техніки, та іншої амуніції, на власний розсуд. Без зобов'язань їх повертати як зараз, так і в майбутньому.

Проблеми:
1. Як визначити це "нічого", і що вважатиметься достатньою допомогою з боку країни-гаранта в разі нападу? Як варіянт — миттєве оголошення війни росії і початок наступу на кремль. Або ж одразу ядерна атака.
2. Є відчуття, що зберігання такої кількості грошей недоторканно є безглуздим з точки зору економіки. Можна якось узгодити використання грошей з цього фонду, але це вже треба думати довше, ніж пару хв їзди на велосипеді.
3. Ніщо не завадить тим же країнам-гарантам різко завищити ціну на зброю. З одного боку, може відбутися ідеальна ціно-дискримінуюча картельна монополія, з іншого — картелі є нестабільними. Тому відбудеться монополія на ринку окремих видів зброї, і гроші з фонду таким чином спокійно перетечуть назад до країн-гарантів.

Тобто ідея дно, але ще більшим дном є самі гарантії безпеки без механізмів покарання за їх невиконання, як було з Будапештським меморандумом. І я навіть не про росію.

Альтернатива — замінити фонд з лярдів долярів на фонд зброї, себто купа Байрактарів, винищувачів, танків, та іншого постійно зберігається на території України, з можливістю користування країнами-власниками відповідної зброї.

Зацініть дитячі малюнки на тему "Українські медики рятують життя".

І проголосуйте, будь ласка, за малюнок 20 у коментарях до цього відео)

Тред про постійну брехню Шольца. Вивертає.

Я бачу тут відродження Марії Приймаченко

via @mr_pingvee