Forwarded from Flow | Юра Гнатюк
Друзі, саме зараз час максимально звернути увагу на комунікацію зі своїми контактами за кордоном
«У англомовних соцмережах — бум проросійських думок. Як із цим боротися» — стаття на AIN, в яку зокрема потрапив мій тред із нотатками зі зустрічей з представниками американської техтусовки. Однак треба розуміти, що це лише частина нашої глобальної проблеми — боротьби з російськими наративами на Заході.
Рекомендую прочитати статтю, а далі вже діставати твіттери та інші інструменти комунікації з іноземною аудиторією.
Користуючись нагодою, нагадаю про пост на каналі — «Навіщо вам Twitter і як ним правильно користуватись?».
«У англомовних соцмережах — бум проросійських думок. Як із цим боротися» — стаття на AIN, в яку зокрема потрапив мій тред із нотатками зі зустрічей з представниками американської техтусовки. Однак треба розуміти, що це лише частина нашої глобальної проблеми — боротьби з російськими наративами на Заході.
Рекомендую прочитати статтю, а далі вже діставати твіттери та інші інструменти комунікації з іноземною аудиторією.
Користуючись нагодою, нагадаю про пост на каналі — «Навіщо вам Twitter і як ним правильно користуватись?».
👍3🙏1
Does an analytical continuation of an exaggeration into a lie always exist?
❤1
Forwarded from Flow | Юра Гнатюк
Виступ людей, які виправдовують геноцид українців, на Web Summit – найбільшій технологічній конференції у Європі…
…міг трапитись, якби не українська tech та PR&media спільнота. Як на мене, це дуже крутий кейс про те, як потрібно діяти та досягати своїх цілей в контексті захисту український інтересів в інформаційному полі.
Якщо коротко, що сталось?
Web Summit – одна з найбільших технологічних конференцій у світі. На ній були заплановані виступи двох проросійських пропагандистів.
Про кого йдеться?
Макс Блюменталь – редактор The Grayzone з доволі великою аудиторією любителів теорій змови у Twitter. Просто один із прикладів – він писав, що бомбардування російською авіацією Маріупольського драмтеатру, де ховалися сотні мирних жителів, – це український фейк.
Аарон Мате — канадський журналіст і репортер, який працює репортером того ж The Grayzone. Якщо стисло, то яскравий фанат путіна та пропагандист його наративів. Називає війну «проксі війною США з Росією» і т.д. по «тезах з методичок».
Виступи були заплановані, але виступів не буде. Сьогодні організатори конференції виступили з офіційним зверненням про скасування їх участі та про підтримку України:
Чому вони це зробили?
Через реакцію та дії української tech PR&media спільноти. Першим цю тему помітив та підняв Дмитро Волошин (CTO & co-founder at Preply), далі Орися Хімяк написала короткий приклад меседжу з проханням поширення та тегання сторінок Web Summit в соцмережах, згодом цю ініціативу підхопили українські медіа, журналісти та представники тех індустрії. Також було написано офіційного листа від української делегації.
Звичайно, є питання, чому такі люди взагалі попали у число спікерів на такій масштабній конференції. Однак на жаль, як писав у попередньому пості про висновки зі спілкування з американськими підприємцями: те, що очевидно та зрозуміло для українців, не завжди очевидно для людей з інших країн.
Проте, ця історія, комунікація та, найголовніше, результат – є прикладом того, що при правильному підході та діях можна змінювати неправильні рішення та добиватися результатів на користь своєї країни.
…міг трапитись, якби не українська tech та PR&media спільнота. Як на мене, це дуже крутий кейс про те, як потрібно діяти та досягати своїх цілей в контексті захисту український інтересів в інформаційному полі.
Якщо коротко, що сталось?
Web Summit – одна з найбільших технологічних конференцій у світі. На ній були заплановані виступи двох проросійських пропагандистів.
Про кого йдеться?
Макс Блюменталь – редактор The Grayzone з доволі великою аудиторією любителів теорій змови у Twitter. Просто один із прикладів – він писав, що бомбардування російською авіацією Маріупольського драмтеатру, де ховалися сотні мирних жителів, – це український фейк.
Аарон Мате — канадський журналіст і репортер, який працює репортером того ж The Grayzone. Якщо стисло, то яскравий фанат путіна та пропагандист його наративів. Називає війну «проксі війною США з Росією» і т.д. по «тезах з методичок».
Виступи були заплановані, але виступів не буде. Сьогодні організатори конференції виступили з офіційним зверненням про скасування їх участі та про підтримку України:
Чому вони це зробили?
Через реакцію та дії української tech PR&media спільноти. Першим цю тему помітив та підняв Дмитро Волошин (CTO & co-founder at Preply), далі Орися Хімяк написала короткий приклад меседжу з проханням поширення та тегання сторінок Web Summit в соцмережах, згодом цю ініціативу підхопили українські медіа, журналісти та представники тех індустрії. Також було написано офіційного листа від української делегації.
Звичайно, є питання, чому такі люди взагалі попали у число спікерів на такій масштабній конференції. Однак на жаль, як писав у попередньому пості про висновки зі спілкування з американськими підприємцями: те, що очевидно та зрозуміло для українців, не завжди очевидно для людей з інших країн.
Проте, ця історія, комунікація та, найголовніше, результат – є прикладом того, що при правильному підході та діях можна змінювати неправильні рішення та добиватися результатів на користь своєї країни.
❤5
Forwarded from D7 NEWS | Демократична Сокира
Про що ви мріяли у дитинстві?
Я мріяв стати героєм. Чомусь уявляв це трошки дивно: що я стою на якійсь барикаді, з пістолетом (чому з пістолетом, а не з автоматом — гадки не маю), і розмахую величезним синьо-жовтим прапором (а, ось чому з пістолетом: бо інакше розмахувати прапором незручно).
Як я потрапив на ту барикаду — про це у моїх дитячих мріях не йшлося. Мабуть, вбивши всіх ворогів. Якихось. Дитячі мрії вони такі — конкретні і неконкретні водночас.
Я вже давно не дитина. І героєм я так і не став. Але я бачив, як героями ставали інші. Принаймні, для мене.
Я бачив жінку, яка взимку переходила річку під знищенним мостом під Ірпенем по хитких підмостках і майже без речей, але з величезною кліткою, у якій сиділи два тхори. Вона могла взяти більше речей для себе, врятувати те, що нажила — але вона прийняла інше рішення і врятувала два маленьких, але життя. Для мене це героїзм.
Я бачив худенького пацана років двадцяти, який вистояв величезну чергу перед вантажівкою у перші дні війни і отримав на руки автомат. Я бачив, що він в житті не тримав у руках зброї. Але також у його очах була впертість. За день я побачив його на тренуванні. Він тренувався завзято. Він вів себе як герой. Він і був ним.
Я бачив жінок, що витягували з абсолютної темряви своїх чоловіків, психологічно розчавлених після поранень та ампутацій. Бачив чоловіків, що під обстрілами витягували поранених (привіт, Сірко!). Бачив сірих від втоми колег-саперів з ДСНС. Бачив волонтерів, що робили неможливе можливим. Бачив диверсантів, про чиї операції ніколи не знімуть фільми в Голівуді, бо ніхто не повірить, що це було насправді. Бачив щоденний героїзм звичайних людей. Такий, що робить цих звичайних людей надзвичайними.
І всіх їх єднає одне.
Ніхто з них не народився героєм. Ніхто з них не приймав рішення стати героєм. Ніхто з них не носить футболку «Герой» на тілі.
Але їхні вчинки — це вчинки героїв.
І знаєте, що ще?
Я знаю, що читаючи цей текст, ви подумали про якогось свого знайомого чи родича, про якусь близьку людину. Не про себе.
Але я певен, що хтось, читаючи цей текст, подумав про вас.
____________
Допомогти героям, які захищають нашу країну можна тут:
Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
Карта — 5169 3351 0047 5223
PayPal — donate@sokyra.space
🪓 Юрій Гудименко, командир саперного відділення, до 24.02.2022 лідер Демократичної Сокири
Я мріяв стати героєм. Чомусь уявляв це трошки дивно: що я стою на якійсь барикаді, з пістолетом (чому з пістолетом, а не з автоматом — гадки не маю), і розмахую величезним синьо-жовтим прапором (а, ось чому з пістолетом: бо інакше розмахувати прапором незручно).
Як я потрапив на ту барикаду — про це у моїх дитячих мріях не йшлося. Мабуть, вбивши всіх ворогів. Якихось. Дитячі мрії вони такі — конкретні і неконкретні водночас.
Я вже давно не дитина. І героєм я так і не став. Але я бачив, як героями ставали інші. Принаймні, для мене.
Я бачив жінку, яка взимку переходила річку під знищенним мостом під Ірпенем по хитких підмостках і майже без речей, але з величезною кліткою, у якій сиділи два тхори. Вона могла взяти більше речей для себе, врятувати те, що нажила — але вона прийняла інше рішення і врятувала два маленьких, але життя. Для мене це героїзм.
Я бачив худенького пацана років двадцяти, який вистояв величезну чергу перед вантажівкою у перші дні війни і отримав на руки автомат. Я бачив, що він в житті не тримав у руках зброї. Але також у його очах була впертість. За день я побачив його на тренуванні. Він тренувався завзято. Він вів себе як герой. Він і був ним.
Я бачив жінок, що витягували з абсолютної темряви своїх чоловіків, психологічно розчавлених після поранень та ампутацій. Бачив чоловіків, що під обстрілами витягували поранених (привіт, Сірко!). Бачив сірих від втоми колег-саперів з ДСНС. Бачив волонтерів, що робили неможливе можливим. Бачив диверсантів, про чиї операції ніколи не знімуть фільми в Голівуді, бо ніхто не повірить, що це було насправді. Бачив щоденний героїзм звичайних людей. Такий, що робить цих звичайних людей надзвичайними.
І всіх їх єднає одне.
Ніхто з них не народився героєм. Ніхто з них не приймав рішення стати героєм. Ніхто з них не носить футболку «Герой» на тілі.
Але їхні вчинки — це вчинки героїв.
І знаєте, що ще?
Я знаю, що читаючи цей текст, ви подумали про якогось свого знайомого чи родича, про якусь близьку людину. Не про себе.
Але я певен, що хтось, читаючи цей текст, подумав про вас.
____________
Допомогти героям, які захищають нашу країну можна тут:
Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
Карта — 5169 3351 0047 5223
PayPal — donate@sokyra.space
🪓 Юрій Гудименко, командир саперного відділення, до 24.02.2022 лідер Демократичної Сокири
❤7
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
Ану хто мені перекладе Survival function??? aka P(X>x)
Що цікаво, переживання це іменник дієслова у теперішньому тривалому, а пережиття — у доконаному, тому слова таки різні. Ба навіть наголошення в першому йде на процесі, а в другому — на його закінченні. Тому функція пережиття нівроку насправді варіянт.
Хоча мені наразі імпонує функція досвіду, з якраз таки акцентом на пам'яті розподілу, що особливо характерно для степеневого. З іншого боку, цій назві могло б підійти матсподівання залишку життя, себто Е[T-t|T>t].
Тим часом що гугл, що Deepl перекладають як "досвід". Краса, що тут можна сказати.
Хоча мені наразі імпонує функція досвіду, з якраз таки акцентом на пам'яті розподілу, що особливо характерно для степеневого. З іншого боку, цій назві могло б підійти матсподівання залишку життя, себто Е[T-t|T>t].
Тим часом що гугл, що Deepl перекладають як "досвід". Краса, що тут можна сказати.