Трішечки про цікаве. Про трупи, про жарти над мертвими, через які гублять душі, та «некротичну енергію». З християнських позицій, адже якщо йшлося про порятунок душ, то, певно, у християнському контексті.

Так от, цікава сторона християнства полягає в тому, що до мертвого тіла після того, як те відспівали, воно майже байдуже. Усі пов’язані з похованням традиції, які в нас прийнято вважати за християнські, як то «гробки» — здебільшого синкретичні, привіт від язичницького минулого.

Немає навіть єдиної християнської традиції погребіння, «правильного» чи неправильного його способу. Це, до речі, виняток — більшість релігій таке мають (в певному сенсі поховання — чи не перший історично ритуал). З погляду християнства важлива душа та вічне життя, а мертве тіло аж до воскресіння перед Судним днем — просто прах. Є окремі винятки, як то традиція правити богослужіння саме на мощах святих, але це не якесь вшанування трупа, а навпаки — позиція, що у святої людини настільки потужна вітальність, що й у пустій оболонці є залишок благодаті. Теж трішки привіт магічному мисленню, але вже як є.

З погляду християнства ж «у Бога всі живі». Себто, труп — не людина, не особа, це лише об’єкт, а суб’єкт — жива душа, що залишається і по смерті. Поважати мертве тіло як людину — дивно. Можна поважати хіба людей, для яких цей труп — пам’ять про загиблого родича, а також загальні принципи естетики. Тому, власне, некрофілія чи якесь там знущання з тіла — фу.

Але якщо ти не вважаєш за потрібне шанувати почуття родичів загиблого (наприклад, коли він окупант), то можна і стікерпак зробити. На ваш розсуд — тут ви відповідатимете хіба що перед глядачами та власним відчуттям прекрасного.

Із цього в мене випливає одна особиста позиція, яка багатьох шокує. Й одна думка, яка може бути вам корисна.

Особиста позиція — моє ставлення до людини не змінюється від її загибелі. Якщо я людину живою вважав за обмудка й казав це прямо — я не збираюсь припинити це робити лише тому, що людина вже не жива. Позиція «жив обмудком, а як помер, то давайте вдавати, що сонечко» мені не близька.

Думка, яка може бути вам корисна. Ні, викладання написів із трупів у комп’ютерній грі не шкодить вашій безсмертній душі. Принаймні у християнській парадигмі. Це може бути неестетично (мене, наприклад, просто втомило, як жарт, повторений двісті разів), але я не бачу приводів казати, що це є гріх. Ну, якщо вам це було важливо та цікава була моя думка.

А, щодо некротичної енергії. Християнство такого поняття не знає. Це щось з останньої сторінки газети, там, де гороскопи.

🪓Віктор Трегубов, капітан ЗСУ, до 24.02.2022 член політради Демократичної Сокири

Коли вже стандартна модель космології впаде 🤩. І коли визнають що ЗТВ на галактичних+ масштабах не працює належно🥹.

Відмін, що прокинувся о 4 ранку на третій день зміни поясу в -7: