Martin McDonagh is a fucking legend

— Why do I feel like the greatest investigative journalist that ever lived?
— Because you’re an American, so you think you’re more talented than you actually are.

Tokyo Vice

Kishi Kaisei

There’s a tale about a guy whose love would leave him once he makes a dad joke thrice.

He won

Довгожданні підсумки конкурсу!


Завдяки Марині нас пішла вже четверта сотня, а це означає закінчення конкурсу на 300 передплатників! Серед іншого, можна зекономити на тих, хто забув, що взяв участь. Тож що ми маємо? Нагадую, що в якості призу через проходження надзвичайно складних випробувань на кмітливість розігрувалась моя формувальна книга, моє Святе Письмо: Алгоритми Для Життя.


1. За донат UAID приз отримує Євгеній Азаров @evgeniybhg.

2. За найкращі переклади to imply, які мені відомі, а саме натякати та вказувати, приз отримує @astronomy_guy.

3. За переклад слова exposure (to have exposure, to be exposed) в позавипромінювальному значенні приз отримує @chyzhKyrylo — стикатись. Це слово було моїм давнім ворогом, і я досі не впевнений до кінця у його перекладі, тож на додачу лишу варіянт замати уявлення про, яке можливо передає неперервність процесу, замість дискретності стикався.

4. @alternmill удостоюється призу за пояснення мені задачі, над якою я ламав голову протягом двох років, і яку мені не могли розтлумачити весь цей час. Честь йому і хвала, ба більше, свою книгу він вже отримав! А що, так можна було? А ви думали.

За нівроку таке зусилля @evgeniybhg може претендувати на другу книгу. Thresholds не такі, як вказані у книжці, тож після отримання ним книги можна продовжити розгляд задачі, бо латех у джупітер записниках це найкраще, що існує в цифровому світі.

5. Переможцями оголошуються канали @lukanat та @suncream_days. Відміни: ви знаєте, що робити.


Переможців прошу звернутись за адресою @machine_lekker для узгодження формату книги та доставки, якщо я не звернусь до вас першим. Нагадую, що приз підлягає конвертації у зідзвон з відміном або зустріч з ним за межами України, чи поєднання книги з цим, для зайвої врочистості.


Всім дякую за участь! Хто участь не взяв, впевнений, отримує подяку від тих, хто участь взяв.

Те, що у вас зі співрозмовником закріплене у бесіді, є вашою головною єднальною узою

One job

The soundtrack to making amends. It’s piano, bitch

сука

The Wall

Про фехтувальний рік можна розповісти багато цікавого: від спроби потренуватись на асфальті задля вигадування нових прийомів щоб припинити постійно програвати, яка закінчилась вивихом ноги за день до командного змагання, до першої перемоги у повноцінному (15 очок замість 5) бою на змаганні у Маастрихті, де я розвинув стиль коника-стрибунця, що пантеличить довільне сприйняття відстані суперником. Тож, на змаганні успішно виступив, але топ 5 у клубі не став точно, і до цього мені ще далеко. Здавалось би, варто поставити цілі на новий рік, але маю цікавішу тему.

«Зараз розповідатиме про стіну в розвитку, яку треба подолати» — скаже досвідчений спортсмен чи спостерігач. «Нюхай бебру» — скажу я, в 2024 нема місця банальнощам. Well, let’s not start suckin’ each other’s dicks quite yet, скаже Mr Wolf, тож почнімо.

«Стіна» стала моєю тренувальною методикою. Як ви можете пригадати, мої атакувальні здібності страждально смоктали, і навіть стиль коника-стрибунця не сприяв стрибкам у напрямку суперника. Гадки не маю як я здобував очки і взагалі перемагав, в т. ч. доволі сильних суперників — певно чекав їхньої атаки і контратакував, чим не пишаюсь. Тож настав час щось змінити, і спостереження за собою та суперниками на краю лінії змусили задатись питанням: «Що як мені нікуди буде відступати? Що як за мною буде стіна?».

Тож я поставив собі стіну за спину, і припинив відступати у кожному бою. Хай би що не ставалось, хай би як на мене не летіли, хай би як ризиковано це не було, як от у ситуації 4:4, я не повинен робити жодного кроку назад. Моя ліва нога має бути вмурована в землю, і рухатись тільки вперед, як і права. Варто встановити мозку таке обмеження, як починають відбуватись надзвичайні речі: він вмикається. Він шукатиме які завгодно способи відбивати близькі атаки і контратакувати, за один вечір він вигадає два контратакуючі рухи, які будуть доведені до автоматизму, і ти навіть не розумітимеш що він робить, хоча бачитимеш той самий надшвидкий повторюваний рух. І найвеселіше: ти нарешті почнеш рухатись вперед, змушуючи свого суперника панічно відступати аж до кінця стежини, де він вимушений буде пропустити останній укол щоб не вийти за її межі.

Творчість потребує свободи, проте справжня творчість потребує і її тимчасового обмеження. Людина, вільна робити що завгодно, не робитиме нічого, поки не обмежить свою увагу до конкретної області. Так і в тренуваннях: без днів ніг чи обмеження себе в уколах по тулубу вже вироблені навички будуть безперервно повторюватись, а ще не вироблені чи на стадії зачатку загинатись, бо мозок покладається лише на те, що добре знає.

Тож не забувайте себе обмежувати.

Знайдіть в англійській валідну конструкцію "a Ns", де N це іменник, і Ns є його множиною.

Підказка: є такий фразеологізм

#немов

Tokyo Vice надихає назвами серій (Everybody Pays, Read The Air) називати фразами дні. Сьогоднішній день у мене замає назву «Enjoy while it lasts,“ а у вас?

Листівка всім, хто питав у мене як це у нас обрали правака Ultra