Forwarded from 🇺🇦GANUL🇺🇦
Червоний скотч!
Одна з головних деталь про яку ми забуваємо обговорюючи події 2 травня 2014 року, це червоний скотч. Так, зараз ця деталь грає яскраво як ніколи, та підтверджує мою теорію про війну в Одесі, а не про якісь там масові заворушення.
Знак розпізнавання який 2 травня 2014 року був на проросійських найманцях та на поліції це саме червоний скотч, так вони ідентифікували свій/чужий. Точно такий самий червоний скотч ми бачимо на російських військовополонених, методичка за 8 років не змінилася як і розпізнавальні знаки. Десять років тому в Одесі відбулася військова операція, з застосуванням вогнепальної зброї та громадян іншої країни, це ніякі не заворушення, це частина війни яка триває досі. Дякувати Богу та патріотам України ми того дня перемогли🇺🇦
Хтось має сумніви що операцією 2 травня керували кадрові фсбшники, чи може ви сумніваєтесь що поліція того дня була з сепаратистами ?
Цікаво, багато з правоохоронців які того дня нацепили червоний скотч досі працюють в органах?
Тримайте фото, як доказ моїх слів!
Одна з головних деталь про яку ми забуваємо обговорюючи події 2 травня 2014 року, це червоний скотч. Так, зараз ця деталь грає яскраво як ніколи, та підтверджує мою теорію про війну в Одесі, а не про якісь там масові заворушення.
Знак розпізнавання який 2 травня 2014 року був на проросійських найманцях та на поліції це саме червоний скотч, так вони ідентифікували свій/чужий. Точно такий самий червоний скотч ми бачимо на російських військовополонених, методичка за 8 років не змінилася як і розпізнавальні знаки. Десять років тому в Одесі відбулася військова операція, з застосуванням вогнепальної зброї та громадян іншої країни, це ніякі не заворушення, це частина війни яка триває досі. Дякувати Богу та патріотам України ми того дня перемогли🇺🇦
Хтось має сумніви що операцією 2 травня керували кадрові фсбшники, чи може ви сумніваєтесь що поліція того дня була з сепаратистами ?
Цікаво, багато з правоохоронців які того дня нацепили червоний скотч досі працюють в органах?
Тримайте фото, як доказ моїх слів!
❤4
Час, витрачений на одних людей це час, не витрачений на інших
🤯4👍1
“Ah yes, Sam Altman-Fried, the CEO of crypto.ai large language exchange”
🤣2
Коли вам пишуть «Привіт)», йдіть в контратаку і просіть про послугу перші
🫡12
Порівнювати фінансові витяги це як олімпіади з лінгвістики. Особливо коли один нідерською, інший англійською
😈3
Forgiveness is not saying “it’s okay,” it’s letting go of the hope to have a better past
❤4🤨1
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
Forgiveness is not saying “it’s okay,” it’s letting go of the hope to have a better past
Можливо прощення це лише послуга собі, яка абсолютно не запобігає подальшим діям в бік винуватця. Минуле незмінне, на відміну від майбутнього, тому мабуть втілювання Кодексу Хаммурапі тре здійснювати без жалю, хоч і з прощенням
💯2
Не знаю як у вас, а у мене визначальну частину памʼяті про життя складають переважно спогади про моменти звʼязку з людьми. Деякі речі і обставини були потрібні лише для створення цих звʼязків і моментів, хоча можливо саме через це вони набувають настільки ж важливого значення.
Хай там як, не всі люди з мого близького оточення є частиною цих спогадів. Ба навіть деяких людей з цих спогадів я бачив лише раз, і нас нічого не звʼязувало окрім близькості в спілкуванні в цей момент. Останнім необовʼязково бути присутніми в моєму житті зараз, вони залишились у ньому назавжди навіть якщо ми ніколи не побачимось. Проте чи обовʼязково бути присутніми в житті першим, здавалось би близьким людям, з якими звʼязку більше нема, і визначальні для памʼяті про життя спогади за їхньої активної участі більше не формуються?
Особливо коли ловиш себе на думці, що з деяких визначальних спогадів їх можна видалити як фон, а в тих, де вони випадково чи не дуже не зʼявлялись, відчувається небесне полегшення від того що їх там і не було. Якщо ці люди не стають картиною прожитого життя, то дуже ймовірно вони забирають з цієї картини звʼязки, які могли би відбутись якби я не витрачав цей час на них. Якщо вони не будуть частиною майбутньої картини життя, то чи місце їм в житті поточному, житті теперішньому?
Хай там як, не всі люди з мого близького оточення є частиною цих спогадів. Ба навіть деяких людей з цих спогадів я бачив лише раз, і нас нічого не звʼязувало окрім близькості в спілкуванні в цей момент. Останнім необовʼязково бути присутніми в моєму житті зараз, вони залишились у ньому назавжди навіть якщо ми ніколи не побачимось. Проте чи обовʼязково бути присутніми в житті першим, здавалось би близьким людям, з якими звʼязку більше нема, і визначальні для памʼяті про життя спогади за їхньої активної участі більше не формуються?
Особливо коли ловиш себе на думці, що з деяких визначальних спогадів їх можна видалити як фон, а в тих, де вони випадково чи не дуже не зʼявлялись, відчувається небесне полегшення від того що їх там і не було. Якщо ці люди не стають картиною прожитого життя, то дуже ймовірно вони забирають з цієї картини звʼязки, які могли би відбутись якби я не витрачав цей час на них. Якщо вони не будуть частиною майбутньої картини життя, то чи місце їм в житті поточному, житті теперішньому?
👍3