​​📌В умовах воєнного стану вперше вдалося підняти в повітря сільськогосподарські дрони для виконання сезонного внесення ЗЗР на 130 га ягідних насаджень. Повітряні роботи пройшли в Київській області, на території, яка ще донедавна була окупованою.

📎При дефіциті паливних ресурсів, пестицидів, ризиків замінувань полів використання агродронів стало рішенням №1
Робота з агродронами в умовах війни складається не тільки з факту виконання внесення дроном ЗЗР, а в першу чергу з підготовки до цього процесу:

✅отримання дозволів та погодження з військовими підрозділами використання повітряного простору для аграрних потреб;
✅отримання дозволів на польоти та офіційних розпоряджень Міністерства оборони України, будь-які неузгоджені дії будуть миттєво розцінені як ворожі, а відповідно — техніка буде знешкоджена ЗСУ.

“Ми переконані що, у майбутньому процес внесення ЗЗР дронами буде простішим і доступнішим. Наразі вже є алгоритм щодо співпраці з військовими адміністраціями, ЗСУ та документальним супроводом. ” - зазначив Перший заступник Міністр агрополітики Тарас Висоцький.

​​📌Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило Методику визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану.
Відповідний наказ №167 від 4 квітня 2022 року опублікували.
https://ips.ligazakon.net/document/view/RE37742?an=149

Методика визначила такі терміни:

✅забруднення ґрунтів — накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;
✅засмічення земель — наявність на земельній ділянці сторонніх предметів, матеріалів, відходів та/або інших речовин без відповідних дозволів.

📎Методика стосується усіх земель України, незалежно від їх категорій та форм власності.
У документі прописані порядок визначення шкоди та її обчислення.

Усі матеріали, які використовують для проведення розрахунку, формують в окрему справу, яку зберігає уповноважений орган, що здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Цей орган має право надавати копії розрахунків разом зі справою органам державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронним органам.

​​📌 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державної реєстрації тваринницьких потужностей та операторів ринку, а також Порядок затвердження тваринницьких потужностей для цілей експорту, імпорту та здійснення діяльності, що становить високий ризик.

Вказані документи визначають чітку й прозору процедуру:

✅здійснення державної реєстрації тваринницьких потужностей та операторів ринку, яка відбуватиметься відповідно до вимог законодавства Європейського Союзу ;
✅затвердження тваринницьких потужностей для експорту, імпорту та здійснення діяльності, що становить високий ризик, відповідно до законодавства ЄС.

📎Очікується, що імплементація положень Регламенту (ЄС) № 2016/429 (Регламент введено в дію 21 квітня 2021 року) дозволить підвищити ефективність протиепізоотичих заходів та заходів державного контролю. Як наслідок це забезпечить покращення епізоотичної ситуації на території України, де сьогодні з певною періодичністю фіксуються спалахи інфекційних хвороб тварин. А вітчизняні оператори потужностей зможуть наростити свій експортно-імпортний потенціал.

​​📌Уряд ухвалив Постанову, яка затверджує положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію (ДНПК) при КМУ й типове положення про місцеву державну надзвичайну протиепізоотичну комісію (МНПК).

📎Вказані положення регламентуватимуть діяльність протиепізоотичних комісій при Кабміні та при відповідній адміністративно-територіальної одиниці. Їх мета – вдосконалити та зробити максимально своєчасними заходи з ліквідації та з недопущення поширення інфекційних, інвазійних захворювань тварин і зоонозів.

Передбачається єдина вертикальна система у прийнятті і виконанні відповідних рішень, а також передача цілої низки ключових повноважень на місцевий рівень.

✅ДНПК погоджуватиме План протиепізоотичних заходів в Україні та схвалюватиме звіт Держпродспоживслужби про виконання цих заходів. Вона аналізуватиме й контролюватиме діяльність;

✅МНПК та тісно взаємодіятиме з Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

✅МНПК на своєму рівні контролюватимуть роботу відповідного структурного підрозділу територіального органу Держпродспоживслужби; взаємодіятиме з місцевими державними надзвичайними протиепізоотичними комісіями для оперативної ліквідації спалахів хвороб.

Вказані положення приведені чітко у відповідність до частини другої та частини шостої Ст. 9 Закону України «Про ветеринарну медицину» (№ 1206-IX).

​​📌Ініціатива «Сади Перемоги» https://sadyperemohy.org/ за підтримки Мінрегіон та Міністерства аграрної політики та продовольства України спільно з проектом міжнародної технічної допомоги «Супровід урядових реформ в України» (#SURGe).

📎Ця Ініціатива спрямована на ефективне використання доступних земельних ділянок і залучення ресурсів для вирощування продуктів харчування задля недопущення продовольчої кризи в Україні.

📌Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону #UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.
Докладніше тут 👇 https://bit.ly/3K1yzQy

​​📌Станом на 21 квітня банки видали кредити 3070 с/г товаровиробникам на 8 млрд 840 млн грн. Основна частина цієї суми була залучена за програмою портфельних гарантій 80 % – 7 млрд 155 млн грн.

Трійка областей-лідерів із залучення кредитів за останній місяць залишається незмінною:

✅Кіровоградська (1 млрд 473 млн грн);
✅Вінницька (1 млрд 308 млн грн);
✅Дніпропетровська (1 млрд 200 млн грн).

Далі слідують:

✅Одещина (887 млн 348 тис. грн);
✅Волинь (536 млн 989 тис. грн);
✅Львівщина (516 млн 178 тис. грн);
✅Полтавщина (477 млн 527 тис. грн);
✅Тернопільщина (465 млн 126 тис. грн).

«Наразі банки вийшли на такий темп, що в тиждень по Україні видається кредитів тільки аграріям на суму близько 3,5 млрд грн. На таке пільгове кредитування в бюджеті вже передбачено 25,5 млрд грн, але в перспективі держава має намір наростити фінансування сільського господарства ще більше. Тому закликаємо аграріїв користуватися нагодою та підтримувати в такий спосіб свій агробізнес. Менше ніж за місяць кредити отримали понад 3 тисячі с/г товаровиробників. Тим більше, що банки максимально спростили умови та вимоги до позичальників. А з моменту подачі документів банки надають відповідь протягом всього лише декількох днів щодо свого рішення у видачі кредиту», – розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

​​📌27 квітня 2022 р. у Гамбурзі відбудеться - Північнонімецький громадський обмін. https://vdg-ev.de/en/veranstaltungen/

📎Асоціація зернотрейдерів Гамбурзької фондової біржі регулярно організовує біржові зустрічі кілька разів на рік, такі як Європейські товарні біржі або Північнонімецькі біржі співтовариства. Вони традиційно проводяться в Гамбурзькій торговій палаті.

Від 500 до 1000 гравців у торгівлі зерном, олійними культурами та кормами для тварин використовують ці популярні галузеві зустрічі для обміну інформацією та встановлення нових ділових контактів.

Для отримання інформації, будь ласка, зв'яжіться зі Стефані Крьогер за адресою kroeger@vdg-ev.de.

📌Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

📎Через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис га з тих, які поливалися у 2021 році. Але ми повинні усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об’єктивних та суб’єктивних факторів.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації необхідно:

✅ провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи – до 1,2 млн га, осушувальні – до 2,8 млн га);
✅визначити першочерговість відновлення об’єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
✅орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
✅переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
✅ надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об’єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
✅ надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 – 1 млрд грн);
✅ створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах.

Докладніше тут https://bit.ly/3k2AGck

​​📌Не зважаючи на військові дії та загрози в нашій державі триває посівна. Вінницька, Волинська, Закарпатська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та Хмельницька області повністю завершили сівбу ярих культур ранньої групи. У загальному результаті майже 70% прогнозованих під ярі культури ранньої групи площ вже засіяно.

Станом на 21.04.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 403,4 тис. га, що на 2 512,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).

📎За оперативними даними структурних підрозділів військових адміністрацій, Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.

Так всіма категоріями господарств посіяно (посаджено):

✅ ярої пшениці 164,4 тис. га;
✅ярого ячменю 802,2 тис. га;
✅ярого ріпаку 16,4 тис. га;
✅вівса 127,4 тис. га;
✅гороху 107,2 тис. га;
✅гречки 1 тис. га;
✅проса 4,8 тис. га;
✅кукурудзи 323,2 тис. га;
✅цукрових буряків 155,6 тис. га;
✅соняшника 896 тис. га;
✅сої 62 тис. га;
✅картоплі 366,2 тис. га.

Нагадаємо, за інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:

✅озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га, що 0,3 млн га менше від показника 2021 року;
✅жита посіяно 109 тис. га, або на 63 тис. га менше;
✅ячменю посіяно 969 млн га, що на 163 тис. га менше.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.

📌За даними Держстату, зростання споживчих цін в Україні в березні 2022 року прискорилося до 4,5 % з 1,6 % у лютому, 1,3 % – у січні та 0,6 % – у грудні.

📎Перший заступник Міністра агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький назвав основні чинники, які впливають на здорожчання вартості продуктів харчування, та розповів про обсяги внутрішніх резервів продовольства для забезпечення потреб українців.

«Найбільше зростання цін на продукти харчування відбулося ще торік – тоді це було пов’язано перш за все зі суттєвим стрибком цін на енергоносії. Певне підвищення цін у березні цього року зумовлене насамперед подорожчанням логістики, адже через воєнні дії було розірвано багато ланцюгів поставок. Наразі ціни на енергоресурси більш-менш стабільні. Логістичні ланцюги відновлені. Дефіциту сировини немає. Тому за відсутності інших форс-мажорних факторів і без впливу активної фази війни ми не вбачаємо підстав для зростання цін. Навпаки, на певні сезонні продукти вони знизяться», – запевнив Тарас Висоцький.
Докладніше тут👇 https://bit.ly/3rGiedp

​​📌Війна в Україні вже вплинула на близько 25% світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та росії. Зокрема, пшениці та соняшникової олії. Про це написав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

📎Тарас Висоцький зазначає, що у вирішенні ситуації зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Для прикладу, це 28% потреб Індонезії, 21% — Бангладеша, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з росії та України.

"Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія”, – підкреслює Тарас Висоцький.

Докладніше тут 👉 https://bit.ly/39aIKW9

Христос Воскрес!

Нехай у кожний український дім зійде добробут, мир та щастя!

У важкі часи ми сильні та єдині! Наша земля, окроплена кров’ю ворога, наші домівки, зруйновані та пограбовані, але Віра та Бог – завжди з нами.

Ми посіяли та посадили, ми виростимо наш врожай та звільнимо свою землю.
Бо як світло перемогло темряву, так і добро завжди переможе зло!

Тим, хто далеко і близько від рідного дому чи землі. Тим, хто сьогодні захищає Україну на передовій в окопах і бліндажах під ворожим вогнем. Тим, хто в полі чи на виробництві. Зичимо всім вам сили, віри та перемоги.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

​​📌22-24 квітня Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський здійснив робочий візит до Латвійської Республіки.

В рамках візиту Міністр Сольський зустрівся з Міністром сільського господарства Латвії Каспарсом Герхардсом, а також відвідав Ризький, Вентспілський вільні порти і спеціальну економічну зону міста Лієпая.

Міністр ознайомився з портовою та логістичною інфраструктурою Латвії та обговорив можливості експорту продукції українських аграріїв за допомогою латвійських портів.

В ході візиту Міністр Сольський також зустрівся з представниками органів місцевого самоврядування Латвії, представниками адміністрацій латвійських портів, операторами зернових терміналів, а також компаніями-зернотрейдерами Латвії.

‼️ Цього дня, 36 років тому, сталася одна з найбільших техногенних катастроф — аварія на Чорнобильській АЕС. Ніколи знову думали ми, і от тепер з приходом варварів історія могла повторитися. Дякуємо нашим героям, які не допустили цього.
Все буде Україна 🇺🇦!

📌Держрибагентство представило інтерактивні карти, де вказані дозволені та заборонені для рибальства у нерестовий період зони. Перейти до карт можна за посиланням 👉https://bit.ly/3EL5yaN

На картах визначені ділянки, які відведені для любительського рибальства під час нересту, а також нанесені місця з переліком нерестовищ, крім того вказані зони, де рибальство заборонено протягом усього року.

Нагадуємо, у водоймах країни діє весняно-літня нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Тривалість нерестової заборони визначена для кожного регіону та водойми.

📌Експерти програми USAID з аграрного і сільського розвитку - АГРО, залучені Міністерством аграрної політики та продовольства України, підготували відповіді на найпоширеніші запитання щодо Закону № 2145-IX про земельні відносини під час воєнного стану.

Розповідаємо про те, на які саме землі поширюється дія цього Закону.
ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ тут 👉 https://bit.ly/3MskgG8

📌Мінагрополітики розробило інформаційні пам’ятки для аграріїв, пасічників та місцевої влади щодо захисту бджіл
Через війну, розв’язану росією проти України, значних втрат зазнає, зокрема, вітчизняне бджільництво.

Це пов’язано з цілою низкою факторів:
✅руйнування пасік внаслідок обстрілів та свідомого знищення окупантами;
✅неможливість догляду за вцілілими пасіками через окупацію територій чи бойові дії;
✅скорочення посівних площ під соняшник та заміна їх на злакові, які не є медоносами.

Докладніше тут👇 https://minagro.gov.ua/news/minagropolitiki-rozrobilo-informacijni-pamyatki-dlya-agrariyiv-pasichnikiv-ta-miscevoyi-vladi-shchodo-zahistu-bdzhil

📌Міністерством аграрної політики та продовольства України затверджено наказ № 212, щодо форм актів проведення держнагляду за додержанням Ліцензійних умов виробництва ветпрепаратів та ветеринарної практики, який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2022 року за № 448/37784.

Наказом Мінагрополітики затверджено:

✅ форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів;
✅ форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з ветеринарної практики.

Докладніше тут 👇https://bit.ly/3xSxfgk

​​📌Україна належить до п’ятірки світових експортерів меду. Пасіки до війни були зареєстровані в кожній області нашої держави – їх налічувалося понад 45 тис. Бджолосімей – більш ніж 2 млн. Війна порушила плани бджолярів, але, незважаючи на неї, наразі активно триває підготовка до сезону медозбору.

📎Мінагрополітики підготувало детальні рекомендації, як в умовах воєнного стану діяти пасічникам.

Скачати презентацію 👉https://bit.ly/3xSVESP

Детальніше тут 👉 https://bit.ly/3EPcnYS