Неофашизм в післявоєнній Італії був достатньо унікальним явищем. Він не був схожий на фашизм, який описував Джованні Джентіле чи Беніто Муссоліні, в дечому він навіть протиставляється йому. Національний Авангард є одним з таких доказів, що фашизм — це не стала доктрина з ортодоксальністю і чистотою ідеології, а динамічна рушійна сила, котра зубами вгризалась в демократичний устрій, адаптуючись до зовнішніх умов які спіткають країну. Ця стаття є продовженням серії про «свинцеві семидесяті», які охопили Італію параноєю, провокаціями, та відвертим террором. Площа для розваг італійським неофашистам та комуністам.

В пам'яті українського народу закарбувався національний спогад, спогад про вічну боротьбу за державність своєї нації. Ще з-за часів батька Хмеля українці топили в крові своїх поневолювачів, застосовуючи всі можливі способи, навіть укладаючи союзи з самим дияволом, щоб вибороти свій життєвий простір і право на існування. Станом на сьогодні палестинський народ опинився в тому ж трагічному становищі, що й українці в минулому, будучи окупованими сіоністським режимом. Хамас мав діяти, і швидко, як це було в кожній справедливій боротьбі за визволення в минулому, в будь-якій частині світу. Палестинський опір має святе право використовувати будь-які методи боротьби проти окупантів — так само, як це робили герої Коліївщини, бійці ОУН-УПА, та інших українських національно-визвольних рухів. Ізраїль — це один з небагатьох "маяків демократії", котрий проводить геноцидні практики, штучний голод, депортації, виношуючи агресивні шовіністичні плани на своїх сусідів. Єдиною гідною відповіддю на терор є терор — контртерор, що пробуджує нації до боротьби. Українці, з усіх європейських народів, знають це найкраще, бо наша історія це — хроніка повстань, де кожен українець ставав воїном, аби не згинути в ярмі.

СЛАВА УКРАЇНІ!
СЛАВА ВІЛЬНІЙ ПАЛЕСТИНІ!