🇺🇦🇲🇩Водники України та Молдови посилюють співпрацю у сфері сталого управління водними ресурсами Дністра

Це стало можливим завдяки домовленостям Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця та Міністра навколишнього середовища Молдови Серджіу Лазаренку.

На виконання домовленостей міністрів 7 червня у м. Кишинів голова Держводагентства Михайло Янчук та директор Агентства “Apele Moldovei” Андрій Антоневич обговорили питання управління водними ресурсами в басейні Дністра в умовах зниження водності. Участь у засіданні також взяли представники агентств, експерти, представники українського та молдовського гідрометцентрів, ПрАТ «Укргідроенерго».

За словами Михайла Янчука, сьогодні басейн річки Дністер стикається з серйозними проблемами, що загострюються внаслідок зміни клімату та воєнної агресії рф проти України. Атаки рф на об’єкти критичної інфраструктури спричиняють аварійні ситуації у роботі об’єднаної енергетичної системи України та викликають необхідність спрацювання водосховищ.

На сьогодні гідрологічна та водогосподарська ситуація перебувають під постійним контролем Держводагентства, здійснюється щоденний моніторинг дотримання режиму роботи Дністровського водосховища.

Під час наради українські та молдовські колеги обговорили питання гідрологічного режиму річки Дністер у січні-червні 2024 року, роботи водозаборів та розглянули сценарії водозабезпечення в літній період. Виконані моделювання українських та молдовських колег показали ідентичні результати: за будь-яких сценаріїв Молдова буде забезпечена водою.

Керівники водних агенцій України і Молдови домовилися про продовження оперативного обміну даними між відомствами та узгодили подальшу співпрацю за такими напрямками:
➡️дотримання режимів роботи водосховищ відповідно до правил їх експлуатації;
➡️у разі збільшення притоку води до Дністровського водосховища – акумуляцію його стоку;
➡️оновлення сценаріїв зміни клімату у басейні Дністра та підготовку заходів з адаптації;
➡️у разі погіршення ситуації з водністю річки Дністер – проведення позачергового засідання Дністровської комісії.

Сьогодні, 8 червня, українські та молдовські служби здійснять виїзд до водозабору м. Кишинів для огляду поточного стану водопостачання та характерних локацій.

📎Варто зазначити, що попри збройну агресію рф, Україна виконує міжнародні зобов’язання та підтримує стале водопостачання Республіки Молдова. Разом з тим, завдяки гірській будові верхньої частини басейну Дністра, що сприяє швидкому добіганню поверхневого стоку до русла річки, навіть короткочасні літні дощі дадуть змогу повернути водність річки до норми.

📂Попри війну Міндовкілля продовжує відкривати доступ до екологічної інформації: на порталі відкритих даних сьогодні опубліковано 44 довкіллєвих набори

Ці дані постійно оновлюються та актуалізуються. Про це заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Власенко повідомив під час виступу на заході «Відкриті дані: шлях до прозорості та підзвітності» - події, присвяченій обговоренню доступності відкритих даних під час воєнного стану та підвищення рівня прозорості.

«Міндовкілля постійно вдосконалює екологічну платформу “ЕкоСистема” та наповнює її новою екологічною інформацією, запускає нові послуги та реєстри. На ЕкоСистемі кожен 24/7 може знайти всю актуальну екологічну інформацію про якість повітря, води, дізнатися що відбувається з лісами та заповідними територіями, чи дотримуються підприємства екологічних стандартів у вашому населеному пункті тощо», - зазначив Сергій Власенко.

Сергій Власенко нагадав про рішення Уряду щодо розширення перелік відкритих даних у довкіллєвій сфері. А саме доповнення його 11 нових наборів даних, які підлягають опублікуванню. Ще сім позицій уточнено та п’ять застарілих виключено.

«Розвиток довкіллєвих відкритих даних - це гарантія вільного доступу кожного до інформації про стан довкілля. До того ж це виконання нами вимог Оргуської конвенції», - нагадав Сергій Власенко.

Також на цьому заході експертка з відкритих даних Мінцифри Яніна Любива презентувала концепцію платформи Data+. Вона має стати майданчиком для діалогу між Міністерством цифрової трансформації, розпорядниками інформації, користувачами даних, громадськістю, експертами та іншими зацікавленими сторонами.

📎Захід відбувся за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Офісу Омбудсмана України та проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID і UK Dev. Партнер заходу — Офіс ефективного регулювання BRDO.

​​Запрошуємо обговорити проєкт Стратегії впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів

Стратегія стане дорожньою картою впровадження СТВ в Україні. Документ виконує наші зобов'язання за Ukraine Facility та євроінтеграцією, охоплює період до 2033 року та спрямований на скорочення викидів парникових газів і пом'якшення наслідків зміни клімату.

💬За словами Руслана Стрілеця, запуск СТВ дозволить Україні приєднатися до європейської системи торгівлі викидами та зробити так, аби ми були в кордонах СВАМ і він не мав впливу на нашу економіку. У планах Міндовкілля в 2025 році запустити Систему торгівлі в пілотному режимі, щоб у 2026 вона запрацювала на повну.

⬇️СТВ є важливим ринковим інструментом для зниження викидів парникових газів, і його впровадження в Україні забезпечить гнучкість підприємствам у виборі шляхів досягнення екологічних цілей, збереже конкурентоспроможність бізнесу та сприятиме економічному розвитку країни. Зокрема, система допоможе уникнути або пом'якшити наслідки запровадження CBAM для експортноорієнтованих галузей, таких як електроенергетика.

Стратегією визначено три основні цілі:
➡️Формування необхідної нормативно-правової бази.
➡️Забезпечення ефективного функціонування СТВ в Україні, сумісної з СТВ ЄС.
➡️Підтримка постійного діалогу для сприяння взаємодії та підвищення обізнаності зацікавлених сторін щодо впровадження СТВ.

Впровадження СТВ передбачає три етапи:
➡️Підготовчий етап: Розробка та прийняття нормативно-правової бази у сфері СТВ.
➡️Пілотний етап: Перевірка ефективності та готовності системи перед повноцінним запуском.
➡️Перший етап повноцінного функціонування: Створення надійного ринкового інструменту для забезпечення скорочення викидів парникових газів та досягнення низьковуглецевої нейтральності.

👥Проєкт Стратегії впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів розроблений Міндовкілля спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) за підтримки уряду Німеччини.

📄З проєктом документа можна ознайомитися на сайті Міндовкілля https://bit.ly/3KzohcP

✉Запрошуємо до 5 липня 2024 року надсилати ваші пропозиції до документа на поштову адресу Міндовкілля: вул. Митрополита Василя Липківського, 35; м. Київ, 03035 або електронну адресу: info@mepr.gov.ua.

Як за рік після підриву ГЕС змінилися екосистеми Каховського водосховища, - читайте у матеріалі Kyiv Independent.

Сьогодні Каховське водосховище – це величезний ліс. За словами науковців, він з’явився завдяки поширенню по поверхні водосховища насіння верб та тополь. Як надалі поводитимуть себе ці екосистеми, складно спрогнозувати. Адже це унікальне явище для усього світу.

📎Нагадаємо, що 6 червня 2023 року сталася найбільша екологічна та гуманітарна катастрофа у Європі з часів Другої світової війни. Проривною хвилею із Каховського водосховища було затоплено 600 км2 територій. Це як половина Чорногорії. Знищено унікальні заповідні території, багато тварин і птахів, у тому числі червонокнижних. Забруднено Чорне море.

Більше читайте за посиланням ➡️https://kyivindependent.com/deer-and-boar-could-roam-forests-in-the-kakhovka-reservoir-in-five-years/