💬Посилення контролю за обігом деревини, продовження реформи моніторингу довкілля та виконання євроінтеграційних зобов’язань України – Кабінет Міністрів схвалив низку довкіллєвих рішень

✅Уряд на своєму засіданні запровадив обов’язкову для всіх лісокористувачів фотофіксацію деревини. Це ще один інструмент боротьби з сірим ринком деревини.

За словами Міністра Руслана Стрільця, тепер система електронного обліку деревини формуватиме ТТН-ліс лише після завантаження у неї фото лісовоза з деревиною. Це дозволить ввести додатковий інструмент простеження руху деревини до місця призначення.

«Сьогоднішнє рішення Уряду залишило в минулому ще одну можливість для фальсифікацій. Адже інформація про ТТН є відкритою. Кожен може перевірити справжність документів на сайті ДП «ЛІАЦ» за номером ТТН або номером лісовоза. До речі, вже пів року ця послуга у тестовому режимі успішно працює у філіях ДП «Ліси України». Тепер вона є обов’язковою для всіх лісокористувачів», - зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

✅Уряд також підтримав рішення про підписання Угоди між Україною та Молдовою щодо імплементації Конвенції Еспо.

«На черзі реалізація наших з Міністром навколишнього середовища Республіки Молдова Серджіу Лазаренку домовленостей у сфері транскордонних відносин між Україною та Молдовою і готовності співпрацювати за механізмами й процедурами, визначеними Конвенцією Еспо. Підписання цієї Угоди дозволить запровадити чіткі механізми консультацій для обох країн: встановить строки проведення транскордонних консультацій, порядок інформування громадськості та механізми взаємодії сторін», - коментує Руслан Стрілець.

✅Сьогодні Кабінет Міністрів затвердив два важливих документи у сфері моніторингу довкілля:

✔️Порядок державної системи моніторингу довкілля. За словами Руслана Стрільця, документ замінює застаріле Положення 1998 року та визначає його нову структуру. Тепер вся інформація про стан компонентів довкілля буде підлягати системному спостереженню на 4-х рівнях – від національного до об’єктового. Система складатиметься з 8 підсистем моніторингу: атмосферного повітря, вод, земель і ґрунтів, лісів, біорізноманіття та ландшафтів, геологічного середовища, управління відходами та фізичних факторів.

✔️Порядок моніторингу геологічного середовища. Це дозволить створити одну з восьми підсистем нової державної системи моніторингу довкілля, яка зараз будується в Україні за європейськими стандартами та є однією з умов інтеграції нашої країни до ЄС. Моніторинг геологічного середовища здійснюватиметься на двох рівнях: Держгеонадрами та Національною академією наук України; підприємствами-надрокористувачами.

«Якісний моніторинг дозволить державі оперувати достовірними даними та на їх основі приймати ефективні управлінські рішення для покращення, збереження та відновлення довкілля в Україні. Це критично важливо як зараз, в умовах воєнного стану, так і в процесі післявоєнного відновлення», - наголошує Руслан Стрілець.

🇺🇦🇺🇸Президенти Зеленський і Байден підписали найсильнішу угоду з усіх, які були між Україною і США за час незалежності України. Фактично, ми виходимо на рівень справжнього союзництва, і це безперечне досягнення України. Ніколи раніше такої сильної угоди між Україною та США не було⬇️
https://www.youtube.com/live/NqGxe6ibgp0?si=JZazkAAKcqG08ExA

Сучасна система моніторингу довкілля: Уряд затвердив новий Порядок функціонування

В Україні триває реформа у сфері моніторингу довкілля. Уряд затвердив новий Порядок функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем, розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.

“Документ замінює застаріле Положення 1998 року та визначає його нову структуру. Тепер вся інформація про стан компонентів довкілля буде підлягати системному спостереженню на 4-х рівнях – від національного до об’єктового. Система складатиметься з 8 підсистем моніторингу: атмосферного повітря, вод, земель і ґрунтів, лісів, біорізноманіття та ландшафтів, геологічного середовища, управління відходами та фізичних факторів”, – зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

📎Порядок також закріплює основні завдання суб’єктів моніторингу, єдині підходи до організації та здійснення моніторингу, а також процедури взаємодії між підсистемами та державними органами, які ухвалюють управлінські рішення у сфері охорони довкілля на різних рівнях.

Крім того, для покращення ефективності реагування на надзвичайні екологічні ситуації новий порядок визначає взаємодію між суб’єктами моніторингу довкілля.

📈Сучасна система моніторингу довкілля забезпечить надійною та своєчасною екологічною інформацією державні органи у сфері захисту довкілля та громадськість. Окрім того, функціонування ефективної державної системи моніторингу довкілля є основою для всебічної оцінки збитків, завданих довкіллю внаслідок війни. Вона дозволить зафіксувати реальні обсяги завданої шкоди довкіллю та вжити найефективніших заходів, щоб уникнути подальшого погіршення ситуації та щоби відновити екосистеми до безпечного стану – і для людини, і для природи.

📱Усі дані моніторингу компонентів довкілля будуть 24\7 доступні на онлайн-платформи Міндовкілля ЕкоСистема.

Міндовкілля у Берліні обговорило з міжнародною спільнотою нову кліматичну політику України

13 червня, на теренах Міжнародної конференції з питань відновлення України у Берліні, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України обговорило з міжнародною спільнотою план впровадження кліматичної політики України.

💬З вітальним словом до учасників заходу “Український кліматичний діалог: Розвиток національної політики на шляху до ЄС” звернувся заступник Міністра з питань європейської інтеграції Євгеній Федоренко. Він нагадав учасникам про старт на полях Ukraine Recovery Conference 2024 Міжнародної платформи дій для зеленого відновлення України. Ця платформа створить всі умови для започаткування та ефективної діяльності нових проєктів у сфері “зеленого” відновлення.

💬Перший заступник Міністра Олександр Краснолуцький під час свого виступу подякував Уряду Німеччини, за послідовну та активну підтримку України в питаннях збереження, захисту довкілля, запобігання промисловому забрудненню та впровадження ефективної кліматичної політики.

💬Заступниця Міністра Вікторія Киреєва зазначила, що Стратегія кліматичної політики, дія якої охоплює період щонайменше до 2035 року, вже прийнята Кабінетом Міністрів України. Також Урядом погоджений відповідний законопроєкт. Наразі документ готується до подальших обговорень в профільному Комітеті Верховної Ради України.

💬Також Вікторія додала, що Міндовкілля не збирається зупинятися на рамковому законопроєкті, бо пріоритетів одразу декілька. Один з них – це Стратегія з впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Наразі документ опублікований на офіційному сайті задля обговорення громадськістю.

До українського дипломатичного діалогу долучився голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. Він зазначив, що розробка кліматичного законопроєкту є дуже важливим кроком України.

💬«Україна давно є членом кліматичного клубу: ми є учасниками Рамкової Конвенції ООН і Кіотського протоколу до цієї конвенції, Паризької угоди, Віденської Конвенції та Монреальського протоколу. Також ми подали оновлений НВВ у 2021 році. Безумовно Україна завжди себе позиціонувала як амбітна країна в досягненні кліматичних цілей. Але, на жаль, до цього часу не було кліматичного законодавства, тобто окремої ланки законодавства, яке слугувало б у вибудові таких цілей і впровадження їх в державну політику, яка об’єднувала б і парламент країни, і Уряд, всі органи влади, і бізнес, і громадськість», - зауважив голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.

✅ Управління небезпечними відходами в Україні: оновлені дані ринку

47 компанії в Україні вже підтвердили відповідність своєї матеріально-технічної бази – тобто це підприємства, які мають необхідне обладнання, а отже можуть здійснювати свою діяльність без шкоди для людей і довкілля.

Загальна кількість отриманих Міністерством заяв на проведення перевірок 158. З них вже опрацьовано 127.

Наразі Міндовкілля вже видано 21 ліцензію на управління небезпечними відходами за новими європейськими правилами. Тобто саме стільки компаній вже перевели свою роботу у оновлене правове поле та можуть працювати у цій сфері. Ще 8 заяв на отримання ліцензій наразі опрацьовуються Міністерством.

Більше інформації про роботу сфери у нашому розділі “Небезпечні відходи у цифрах”

💬Екологічний договір для України: у Міндовкілля обговорили план заходів з екологічного відновлення України

Відбувся круглий стіл, присвячений підготовці плану заходів з реалізації рекомендацій, викладених в Екологічному договорі для України.

Участь у дискусії взяли представники Української природоохоронної групи, UAnimals, WWF-Україна, Національного екологічного центру України, ДУ "Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України" та інші.

Нагадаємо, що План з виконання Екологічного договору містить 66 заходів, виконання яких планується здійснити до 2027 року.

Для виконання Плану заходів планується залучити 28 міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, установ та організацій України. Міндовкілля визначено відповідальним виконавцем за третину від усіх заходів.

“Ми хочемо, аби цей план з реалізації Екологічного договору був максимально всеохоплюючим. Тому ми зібрали представників громадськості та експертів, щоб, по-перше, презентувати наші напрацювання та, по-друге, почути пропозиції кожного”, – зазначив перший заступник Міністра Олександр Краснолуцький.

Наразі проєкт план доопрацьовується з урахуванням пропозицій громадськості та експертів, після чого ми надішлемо його на погодження усім виконавчим органам влади, згодом Уряд має його затвердити й вже потім розпочнеться робота з реалізації Екологічного договору.

Зауважимо, що Екологічний договір для України напрацьований Міжнародною робочою групою високого рівня щодо екологічних наслідків війни під головуванням керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака та Маргот Вальстрем, колишньої міністерки закордонних справ Швеції. Робоча група створила цей системний документ у тісній кооперації з українськими органами влади та неурядовими організаціями.


Це 50 рекомендацій для України та світової спільноти, які втілюють уніфікований підхід до оцінки впливу російської війни в Україні на довкілля, визначають підходи до компенсації за заподіяну шкоду, а також пропозиції щодо «зеленого» відновлення.

Екологічний договір містить такі розділи:
➡️Моніторинг збитків та зменшення ризиків притягнення росії до відповідальності (8 рекомендацій);
➡️Забезпечення відповідальності (14 рекомендацій);
➡️Зелена реконструкція та відновлення довкілля (28 рекомендацій).

“Впевнений, що Екологічний договір важливим інструментом, який допоможе об'єднати світ, відновити справедливий мир та притягти до відповідальності агресора”, - повідомив Олександр Краснолуцький.

✅Результати Ukraine Recovery Conference для сфери захисту довкілля

Цьогорічний URC2024 проходив під гаслом «Об’єднані в захисті. Об’єднані у відновленні. Сильніші разом». Уряди, міжнародні організації, фінансові установи, підприємства, регіони, муніципалітети та громадянське суспільство об’єдналися задля зміцнення стійкості України.

▶️Почнемо з найважливішої події для довкіллєвої сфери, ідея про яку народилася ще торік у жовтні на полях міжнародного форуму “United for Justice. United for Nature” - старт Міжнародної платформи дій для зеленого відновлення України.

Спільну заяву про це підписали ЮНЕП, ОЕСР та ЄЕК ООН. А Федеральне міністерство екології, захисту довкілля, ядерної безпеки та захисту споживачів Німеччини вже заявило про фінансову підтримку платформи у сумі 5 000 000 євро.

Ця важлива ініціатива міністерки екології, захисту довкілля, ядерної безпеки та захисту споживачів Німеччини Штеффі Лемке стане ефективним механізмом для залучення досвіду та експертного потенціалу провідних країн світу до зеленого відновлення України, а також осередком обміну новітніми напрацюваннями та ідеями. Вона створить всі умови для започаткування та ефективної діяльності нових проєктів у сфері “зеленого” відновлення.

Міжнародна платформа діятиме за такими ключовими пріоритетами для зеленої відбудови:
▪️Реформи у сфері захисту довкілля: Впровадження нових законодавчих ініціатив, які підтримують екологічну сталість та низьковуглецевий розвиток.
▪️Інституційна підтримка: Зміцнення інституційної спроможності для реалізації зеленої відбудови.
▪️Фінансові механізми: Розробка фінансових інструментів, які сприяють зеленим інвестиціям та мобілізації ресурсів.
▪️Науково обґрунтований підхід: Використання наукових даних та досліджень для прийняття рішень.
▪️Залучення громадськості: Активне залучення громадськості та місцевих спільнот до процесу зеленої відбудови.

За потреби в рамках Платформи можуть бути створені спеціалізовані робочі групи, які зосереджуватимуться на вибраних пріоритетних сферах, таких як відновлення інфраструктури, управління водними ресурсами, запобігання промисловому забрудненню, екологічна безпека, збереження біорізноманіття, відновлювані джерела енергії чи стале сільське господарство, або наскрізні теми такі як зелене фінансування, дотримання екологічних норм, екологічне врядування або оцінка впливу на довкілля.

▶️Також на панелі “Зелене відновлення та Європейський зелений курс для України: умови для екологічно безпечного відновлення та зростання” на Ukraine Recovery Conference Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, Комісар ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініус Сінкевічюс, колишня Міністерка закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем, віцепрезидент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Марк Боумен та голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство та довкілля» представник громадянського суспільства Наталія Андрусевич обговорили можливості “зеленої” відбудови у контексті української євроінтеграції.

▶️Представники команди підтримки відновлення та реформ при Міндовкіллі взяли в участь у заході "Відбудова енергетичної системи України під час та після війни", що відбувся напередодні Конференції з відновлення України у Берліні. Там зокрема, обговорили розбудову кліматично нейтрального та стійкого енергетичного сектору України, роботу над спільною енергетичною стійкістю Європи та інтеграцією України до європейського енергетичного ринку.

▶️На полях URC2024 Міндовкілля спільно з Українським кліматичним офісом провели “Український кліматичний діалог: Розвиток національної політики на шляху до ЄС”, де обговорили з міжнародною спільнотою нову кліматичну політику України.

Участь у заході взяли колишня Міністерка закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем, Леннард де Клерк, голова Екокомітету Олег Бондаренко, перший заступник Міністра Олександр Краснолуцький, заступники Міністра Євгеній Федоренко, Вікторія Киреєва та інші.

​​Представники бізнесу обговорили практичні аспекти оцінки впливу на довкілля на зустрічі з Міндовкілля

👥Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України провело зустріч для представників бізнесу, присвячену обговоренню роботи нового Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (ОВД) та підготовки звітів з ОВД. Понад 100 учасників долучились до заходу, який мав на меті пояснити найбільш поширені питання, що виникають при здійсненні процедури ОВД.

🔎На зустрічі детально розглядалися питання, пов'язані з користуванням новим Реєстром у процесі подачі документів для отримання висновку з ОВД та підготовки матеріалів звіту. Зокрема, були обговорені такі аспекти:

➡️Розпочаті та нові справи в Реєстрі: Представники бізнесу дізналися, як розпочати нову справу з ОВД з подання повідомлення про плановану діяльність або продовжити вже розпочату в старому реєстрі справу.

➡️Основні проблеми та помилки при подачі документів: Обговорювалися типові проблеми, такі як неправильне підключення контактних даних, некоректний опис технічних або територіальних альтернатив, та неправильне визначення категорії планованої діяльності.

➡️Оприлюднення документації: Учасники зустрічі ознайомилися з вимогами до розміщення повідомлень та оголошень у публічних місцях або друкованих медіа, а також особливостями заповнення електронних форм документів про плановану діяльність та оформлення фотодоказів розміщення повідомлень.

➡️Як користуватися модулем укладання договорів оферти: Було роз'яснено способи укладання таких договорів та платіжних доручень, а також узгодження дат громадських слухань.

➡️Оформлення звіту з оцінки впливу на довкілля: Особливу увагу було приділено вимогам до звіту, включаючи проведення досліджень та здійснення розрахунків ймовірних впливів на довкілля, підписання звітів з ОВД авторами, визначення конфіденційної інформації, а також розміщення звіту в органах місцевого самоврядування для належного інформування громадськості.

❗️Нагадаємо, з 29 грудня 2023 року набули чинності зміни у сфері оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України від 13.07.2023 № 3227-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля".

#УправлінняВідходами_НовиниСвіту

🟡 Незаконний обіг відходів: хто забруднює планету та як світ бореться зі злочинцями

Щорічно у світі прибуток від незаконної утилізації відходів складає 10-12 млрд доларів США. Такі дані FATF - Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей. Ці суми, співрозмірні з прибутками в інших основних сферах злочинності, таких, наприклад, як торгівля людьми.

Відходи зазвичай мають від'ємну вартість – підприємствам доводиться витрачати кошти, щоб поводитися з ними безпечно і не завдавати шкоди довкіллю. Тому деякі компанії обирають експортувати відходи в інші країни з менш суворими екологічними стандартами або незаконно їх захоронювати та утилізувати.

У світі склалося кілька основних центрів “приймання” різних видів відходів. Згідно зі звітом ООН «Стан знань про злочини, що мають серйозний вплив на навколишнє середовище», відходи пластику та паперу транспортуються переважно в Китай. Гана, Нігерія, Єгипет, Сомалі та Сенегал приймають брухт, старі автомобілі та побутову техніку. Буркіна-Фасо, Гана, Сенегал, Китай, Індія та В'єтнам – відходи електричного та електронного обладнання, Туніс, Індія, Албанія – текстильні відходи.

“Швидка” мода та споживацька культура призвели до того, що тільки в ЄС щороку утворюється близько 5,8 млн тонн текстильних відходів. За даними Агентства з охорони довкілля (EPA), лише 15% текстильних відходів в світі переробляється, а решта потрапляє на сміттєзвалища.

Міндовкілля розпочинає серію публікацій про поширені у світі порушення у сфері управління відходами та досвід країн з протидії таким злочинам і впроваджувані системи покарань. Для початку розглянемо найбільш популярні “злочинні схеми”.

Зазвичай порушники вдаються до таких методів:
⏺ Нелегальне захоронення відходів. Коли підприємства чи окремі особи скидають відходи в невстановлених місцях, щоб уникнути витрат на легальну утилізацію. Наприклад, у 2018 році в Італії поліція виявила мережу підприємств, які незаконно викидали відходи в покинутих кар'єрах, річках та на нелегальних сміттєзвалищах.

⏺ Нелегальний експорт відходів. Наприклад, у 2019 році в Індонезії було виявлено близько 100 контейнерів з відходами, які були незаконно ввезені з Канади, США, Австралії та Німеччини. Більшість з цих відходів були задекларовані як вторинна сировина але насправді містили змішані відходи, включаючи токсичні речовини.

⏺ Маніпуляції з документами та фальсифікація звітності. Наприклад, у 2020 році в Китаї було викрито підприємство, яке фальсифікувало документи про утилізацію відходів, щоб уникнути високих витрат на їх безпечну переробку. Скидали небезпечні відходи в довкілля.

⏺Участь організованих злочинних угруповань у сфері управління відходами. Участь організованих злочинних угруповань у сфері управління відходами. Ця проблема відома багатьом країнам світу. Такі угруповання намагаються знайти та використати слабкі місця в регуляторних системах.

Про те, які інструменти запобігання порушенням у сфері управління відходами та системи відповідальності діють в різних країнах світу ми розкажемо вже у наступних публікаціях. Тож слідкуйте за нашими новинами. Буде цікаво!