За перший же день роботи «єПідтримки» – вже більш ніж 2 мільйони 100 тисяч заявок на виплату 1000 гривень. Зокрема, майже пів мільйона заявок на виплату дітям. «єПідтримка» працює для кожного й кожної в Україні – і для дорослих, і для дітей. Важливі цифри, які доводять своєчасність програми.

Кошти можна буде спрямувати для оплати українських товарів та послуг, зокрема комунальних послуг, українських ліків, залізничних квитків, українських книжок. Є можливість спрямувати виплату на підтримку Сил оборони України через волонтерські фонди. Кошти можна отримати впродовж 3 місяців – до 28 лютого, а витратити до кінця 2025 року.

2 500 000+ заяв про Зимову єПідтримку за добу. Це абсолютний рекорд для цифрових сервісів. Безперечно, вона стала наймасовішою онлайн-послугою у світі.

По цифрах:
— на дітей подали 551 000+ заяв
— 64 % користувачів жінки, 36 % — чоловіки
— середній вік — 30–40 років

Якщо ще не встигли подати заяву, оновлюйте застосунок та оформлюйте допомогу від держави. Інструкція, як це зробити, — тут.

Послуга настільки швидка, що майже непомітна, щоб подати заяву треба всього кілька секунд. Супернавантаження, до речі, витримали, Дія працює стабільно.

Роботу над помилками після Нацвідбору провели 😉

​​🦌Вриваємося в зиму так, як цей олень з Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника!

Взагалі, зимовий період в житті тварин різко відрізняється від інших сезонів року. Зниження температури, короткий світловий день, сніговий покрив, відсутність зеленої біомаси – все це є викликом для існування представників фауни.

Птахи мігрують в теплі краї, комахи, амфібії та рептилії входять до стану заціпеніння. Ведмідь, єнотоподібний собака та борсук впадають у зимову сплячку.

🦌А от копитні переживають зиму активно.

🌱Взимку на території Чорнобильського заповідника найчастіше можна зустріти оленя звичайного. Зазвичай співробітники фіксують стада, розмір яких варіює від 3-4 до 10-15 особин. Основу їх раціону харчування складають пагони кущів і дерев. Справжній делікатес в цей час для копитних – зелена омела.

❄️Сніг є фактором зниження мобільності: швидкість пересування та відстані істотно зменшуються. Разом з тим, тварини активно використовують ландшафт для захисту від холоду: під час вітру та снігопаду відходять до лісових масивів, в сонячні дні виходять на відкриті перелоги.

🔍Підсумки здійснених процедур з оцінки впливу за листопад: ключові зауваження щодо порушень у процедурі ОВД

Міндовкілля продовжує працювати над забезпеченням відкритості та доступності інформації щодо оцінки впливу на довкілля, створюючи умови для прозорого обговорення та залучення громадськості до прийняття важливих екологічних рішень.

📊 Ключові результати роботи за листопад:
▪️28 висновків з ОВД та 28 звітів про громадське обговорення було підготовлено відповідно до вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
▪️Проведено 33 громадських слухання щодо планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.

❎Прийнято три рішення про відмову у видачі висновків через порушення, серед яких:
▪️Недотримання строків надання відповідей на запитання громадськості.
▪️Відсутність оголошень про громадські обговорення в населених пунктах, що можуть зазнати впливу.
▪️Недостовірна інформація у звітах про вплив на довкілля.
▪️Невідповідність поданих документів вимогам екологічного законодавства.

🔗Детальніше за посиланням:
https://mepr.gov.ua/pidsumky-zdijsnenyh-protsedur-z-otsinky-vplyvu-za-lystopad-klyuchovi-zauvazhennya-shhodo-porushen-u-protseduri-ovd/

🖥️Громадські слухання у форматі відеоконференцій проводяться міністерством згідно з графіком, який постійно оновлюється за посиланням: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1KBXnZ91JdilZHZ3QaVMXEqfVTKDePIeadA_ANmI4CoM/edit?gid=1158343585#gid=1158343585

🎥 Також відеозаписи всіх громадських слухань доступні для громадськості на YouTube-каналі Міндовкілля, що забезпечує прозорість процесу.

📢Міністерство закликає всіх учасників процесу ОВД дотримуватися чинного законодавства та забезпечувати повноту і точність поданих документів, що сприятиме ефективності та прозорості екологічних процедур.

​​4 грудня відзначають Всесвітній день охорони дикої природи

Це ще один привід для роздумів про нагальну потребу збереження флори й фауни Землі, що перебувають під загрозою зникнення.

Цей день, заснований у 2012 році є нагадуванням про відповідальність людства перед світом природи. Ми маємо усвідомити, замислитися і вжити заходів проти загроз для балансу біологічного різноманіття планети.

🐯І сьогодні ми приділимо вашу увагу рисі європейській, яку нещодавно зафіксували у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

Рись європейська компанію не любить. Самці з самками влаштовують шлюбні ігри недовго – наприкінці зими - на початку весни. Зазвичай, після спарювання народжується двоє-троє кошенят, яких вигодовує і виховує тільки рись-мати.
Малюки залежать від матері протягом перших двох років, поки не навчиться жити й полювати самостійно.

📝У 1994 році рись внесли до Червоної книги України зі статусом “рідкісний вид”. Вона охороняється Червоним списком МСОП, CITES та Бернською конвенцією. Сьогодні популяція рисі в Україні оцінюється приблизно в 500 особин — від 400 до 430 особин у Карпатах, і до 100 особин на Поліссі.

🔗Міндовкілля своїм наказом затвердило План дій щодо збереження рисі євразійської, який має на меті вжиття комплексу заходів, спрямованих на охорону та відновлення її популяції.

​​✅Новостворена тристороння Експертна група по басейну річки Прут розпочала свою роботу

3 грудня 2024 року у м. Кишинів Республіки Молдова відбулось перше засідання Експертної групи по басейну річки Прут Міжнародної комісії із захисту річки Дунай ( ICPDR ). Це результат започаткованої у жовтні 2023 року співпраці у рамках Декларації щодо співробітництва та управління транскордонним басейном річки Прут.

Українську сторону представляли національні експерти від Міндовкілля, Держводагентства та експерти Blue rivers consulting та WWF Україна, що є членами експертних груп ICPDR.

🟢Під час засідання Експертна група обговорила питання національних політик у сфері управління водними ресурсами, зокрема щодо планів управління річковими басейнами та планів управління ризиками затоплення в Україні, Республіці Молдова та Румунії.

Українська делегація представила інформацію щодо прогресу України у впровадженні планів управління річковими басейнами, результати напрацювань у сфері розроблення планів управління посухами та відновлення вільної течії річок.

🟢Експертна група досягла домовленостей щодо пріоритетних завдань у рамках плану роботи на період 2025-2027 років, а саме:
- проведення скринінгу планів управління річковими басейнами країн басейну Прута – України, Румунії та Республіки Молдова;
- підготовки Інтегрованого плану управління річковим басейном Пруту;
- розвитку системи моніторингу вод, у частині узгодження нових пунктів моніторингу, синхронізації оцінки стану вод;
- посилення міжсекторального діалогу між водокористувачами, зокрема аграрного сектору та навігації.

🟢Далі Експертна група працюватиме над 2 проєктами для підготовки стратегічних документів для управління річковим басейном Пруту — це Інтегрований план управління річковим басейном і план управління ризиками затоплення, а також спільним моніторингом вод. Робота проводиться з метою їх подальшої реалізації у рамках програм міжнародної технічної допомоги та Програм добросусідства Interreg.

Експертна група підтримала ініціативу проведення наступного засідання в Україні у 2025 році. Підтримку у проведенні засідання та започаткування роботи Експертної групи було надано ICPDR та Європейською Економічною Комісією ООН.

🇺🇦🇪🇺 Поточний стан імплементації права ЄС та підготовка до двосторонніх зустрічей в рамках офіційного скринінгу: Україна та ЄС провели 10-те засідання Кластера 3

У режимі відеоконференції Київ – Брюссель відбулося 10-те засідання Кластера 3 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС. Це перше засідання Кластера після офіційного оголошення початку переговорів про вступ України до ЄС 25 червня 2024 року.

У рамках зустрічі представники Міндовкілля обговорили з європейськими колегами поточний стан імплементації законодавства ЄС у довкіллєвій сфері.

Зокрема, як відзначила заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ольга Юхимчук, попри усі виклики Україна продовжує реформувати своє екологічне законодавство відповідно до права ЄС.

“Лише у поточному році Україна прийняла два ключові закони у сфері довкілля та клімату – про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення, а також Кліматичний закон, який визначив нашу мету - досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Це повністю відповідає цілям Європейського Союзу”, - розповіла Ольга Юхимчук.

Кліматичній політиці України була приділена особлива увага у рамках засідання. Йшлося не лише про подальше впровадження рамкового кліматичного закону, але й про оновлення Національного плану енергетики та клімату, підготовку плану заходів впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, а також відновлення обов’язкової системи моніторингу, звітності та верифікацій викидів парникових газів.

В рамках кліматичного блоку також обговорили виконання Паризької угоди: розроблення Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку, підготовку наступного Національно визначеного внеску, дворічного звіту з прозорості відповідно до Паризької угоди. Також обговорили питання ратифікації Кігалійської поправки до Монреальського протоколу.

Крім того, серед питань порядку денного - наближення горизонтального законодавства України до права ЄС, збитки, завдані довкіллю України внаслідок повномасштабного вторгнення рф, управління водними ресурсами та відходами, якість повітря, охорона природи, промислове забруднення, хімічна безпека, фінансові ресурси тощо.

Як відзначила Ольга Юхимчук, Україна продовжує активно працювати над реформами з метою гармонізації національного законодавства у зазначених сферах, а також над реалізацією рекомендацій Європейської Комісії, викладених у цьогорічному Звіті щодо прогресу України в межах Пакету розширення 2024.

Європейські партнери представили огляд останніх нововведень у законодавстві ЄС. Окремо обговорили питання підготовки України до участі у двосторонній зустрічі з Єврокомісією в рамках офіційного скринінгу законодавства у сфері довкілля та зміни клімату, яке заплановане на червень 2025 року.

👨‍💻Наймолодший журналіст України, 14-річний Кирило Передрій з Покровська, провів інтерв’ю з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Світланою Гринчук

Вони обговорили:
▪️Екологічні злочини росії: чи можливо відновити довкілля після злочинів агресора.
▪️Репарації за екологічну шкоду: як росія має компенсувати завдані збитки.
▪️Адаптація та запобігання зміні клімату: що Україна робить для збереження майбутнього Планети.

🎥 Детальніше — дивіться інтерв’ю за посиланням: https://youtu.be/ZpXPZWoPRFY?si=Vu2wrJV3dSLlIZoC