#Довкілля2024

Управління лісовим господарством: підсумки 2024 та плани на 2025 рік

У 2024 році:
✅24 600 га самозалісених земель передані від громад до ДП «Ліси України»;
✅230 млн сіянців висаджено у рамках Програми Президента «Зелена країна»;
✅Продовжено цифровізацію лісової галузі.

У 2025 році продовжуємо реформування лісової галузі для забезпечення її прозорості, ефективності та сталого розвитку.
 
Детальніше – в інфографіці.

#Довкілля2024

Міжнародна співпраця у сфері захисту довкілля: підсумки 2024 року та плани на 2025

✅Понад 150 міжнародних зустрічей сприяли зміцненню партнерств і залученню міжнародної підтримки.
✅Ключовими подіями стали підписання 9 угод, серед яких меморандуми з ПРООН, ЮНІСЕФ, KPMG та USAID, а також угода з Японією щодо механізму спільного кредитування.

✅У 2025 році пріоритетами міжнародної роботи залишаються посилення співпраці з міжнародними партнерами, а також участь у ключових подіях, таких як URC2025 у м. Рим, Італія, та COP30 у м. Белен, Бразилія.

💻 Уряд затвердив вимоги до висновків щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу в Україні

Надання таких висновків - один з етапів процедури видачі підприємствам інтегрованих довкіллєвих дозволів у рамках реформи зменшення та контролю промислового забруднення.

Зокрема, свої висновки надаватимуть Міндовкіллю Держекоінспекція, Держводагентство, ДСНС, МОЗ, Держенергоефективність, обласні військові адміністрації та інші органи влади. На їх основі Міністерство прийматиме рішення щодо видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів.

Для того, щоб уникнути неоднозначності тлумачення і заповнення різними органами цих документів, Кабінет Міністрів затвердив уніфіковану форму та вимоги до змісту висновків.

“Це перша постанова, яка схвалена на виконання Закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення та є складовою великої реформи. Загалом плануємо прийняти ще близько 20 нормативно-правових актів. Всі вони проходитимуть обговорення, забезпечуючи прозорість і залучення громадськості. Реформа поступово набирає обертів і ми продовжуємо працювати над її реалізацією”, - прокоментувала Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

З усіма етапами процедури видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу можна ознайомитися за посиланням https://bit.ly/3BDONRP

Нагадаємо, на шляху до ЄС у липні цього року в Україні прийнято Закон “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”. Він імплементує глави 1, 2 та 7 Директиви 2010/75/ЄС і створює базис для отримання промисловими підприємствами інтегрованого довкіллєвого дозволу на кожну установку. Це сприятиме зменшенню промислових викидів, а отже зниженню рівня забруднення довкілля. Кожне підприємство, яке буде отримувати інтегрований дозвіл, має працювати відповідно до європейських найкращих доступних технологій та методів управління. Така процедура показала свою ефективність у ЄС. І цим шляхом крок за кроком рухається Україна.

📁 Також Кабмін схвалив рішення, яке спрощує обмін інформацією між Держлісагентством, Нацкомісією з цінних паперів, Державною податковою службою та Держмитслужбою щодо операцій з лісоматеріалами та виробами з деревини. Це рішення дозволить налагодити ефективний електронний обмін даними між цими органами, що, своєю чергою, значно підвищить прозорість та контроль на ринку деревини, а також допоможе запобігти нелегальним операціям.

✅ Верховна Рада України відновила обов’язкову звітність щодо викидів парникових газів

Парламент схвалив у другому читанні законопроєкт про відновлення системи МЗВ. Це – важливий довкіллєвий законопроєкт для продовження переговорного процесу та декарбонізації за європейськими стандартами.

298 голосів народних депутатів “За” проєкт Закону № 12131 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”.

💬 «Віднині звітність операторів установок у межах МЗВ більше не є добровільною. Проте норми Закону враховують реалії воєнного стану. Підхід до звітності залежить від місця розташування установок та ступеню їх руйнування. Законом передбачені послаблення вимог для операторів шляхом добровільного подання звітних документів за попередні роки, а також спрощення реєстрації. Усе це має на меті знизити організаційне та фінансове навантаження на підприємства, які підпадають під дію Закону про МЗВ», - коментує Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

💬 За її словами, відновлення цієї практики – це про отримання чітких верифікованих даних, згідно зі світовою практикою розрахунків, щодо викидів парникових газів. Це є передумовою до створення системи торгівлі викидами (СТВ), а також є одним із кроків наближення якості наших інструментів декарбонізації до європейських стандартів. До того ж прийняття цього Закону забезпечує виконання індикатору України в межах Плану Ukraine Facility, який є важливою частиною відновлення після бойових дій.

🚗 «Джипінг» у природно-заповідному фонді відтепер заборонено

Верховна Рада України схвалила у другому читанні проєкт Закону № 11024 «Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України» щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду». Народні депутати віддали 246 голосів «За».

Заборона «джипінгу» – без перебільшення нова сторінка нашого природоохоронного менеджменту. Шлях до прийняття цього Закону офіційно стартував після запуску петиції «Про врегулювання джипінгу в Україні» у вересні 2022 року. І сьогодні Закон прийнято в цілому.

«"Джипінг” на заповідних територіях забруднює ґрунти, знищує рослинний світ, шкодить диким тваринам. І сьогодні прийняття цього Закону є важливим кроком до європейських традицій управління природоохоронними територіями. Пересування на транспортних засобах частково залишиться лише для виконання службових обов'язків працівниками природоохоронних установ, правоохоронними органами та іншими службами. Якщо вам запропонують помилуватися краєвидами національного природного парку і використати для проїзду по природній території квадроцикл – знайте, що це незаконно. Закон про заборону «джипінгу» пройшов шлях довжиною понад 2 роки, має схвалення суспільства та підтриманий природоохоронними організаціями. Дякую всім причетним до прийняття цього рішення», - наголосила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

🌡 ​​Критичні 1,5°C вже досягнуто? Темпи потепління б'ють “рекорди рекордів”

▪️За даними вчених, протягом 12 місяців поспіль (з липня 2023 року по червень 2024 року) середня глобальна температура Землі досягала або перевищувала 1,5°C порівняно з доіндустріальною. І до того ж у травні рівень вуглекислого газу в атмосфері досяг рекордного показника 426,90 ppm. Це найвищий рівень за мільйони років, і він продовжує зростати швидше, ніж будь-коли за часів існування людства.

▪️За таких темпів довготермінове потепління у 1,5°C буде досягнуто приблизно на початку 2030-х років. Перевищення цього порогу буде мати наслідки, що значно погіршать життя людини та екосистем, а також ставлять під сумнів виконання Паризької угоди. Вона має на меті утримати «підвищення глобальної середньої температури на рівні значно нижче 2°C вище доіндустріального рівня». І її учасники докладають зусиль, щоб «обмежити підвищення температури до 1,5°C вище доіндустріального рівня» до кінця сторіччя.

▪️Враховуючи, що попередня найдовша серія перевищення 1,5°C тривала три місяці у 2016 році, нинішня послідовність демонструє значно більші аномалії, ніж будь-коли раніше.

▪️Така безпрецедентна частота перевищення цих порогових значень свідчить про те, що глобальне потепління наближається до 1,5°C.

▪️Треба розуміти, що науковці дуже обережно роблять прогнози, адже йдеться про глобальні і надзвичайно складні процеси, на які впливає багато чинників. Але навіть з цих стриманих формулювань зрозуміло, що справи у нас кепські. Власне, минулий рік, який також ознаменувався серією природних катаклізмів по всьому світу, яскраво нам це демонструє.

📚 Треба пояснити: ці, поки що тимчасові, перевищення температурного порогу поки не означають, що ціль Паризької угоди не буде досягнута. Угода передбачає «довгострокове підвищення температури», тому ми можемо вважати, що встановлений нею ліміт буде порушено, коли середньосвітова температура залишатиметься на 1,5°C вищою за доіндустріальну протягом двадцяти або тридцяти років — періоду, який зазвичай використовується для визначення клімату. Однак Паризька угода не містить чіткої методології або орієнтирів для офіційного методу визначення того, коли межа в 1,5°C може бути порушена, і це питання є предметом наукових дискусій на міжнародному рівні.

❔ Чому ж так важливо втримати потепління хоча б на рівні 1,5°C? У своїй спеціальній доповіді «Глобальне потепління на 1,5°C» (2018 р.) Міжурядова група експертів зі зміни клімату детально описує наслідки перевищення порогових значень у 1,5° та 2° для організмів, екосистем, інфраструктури тощо. Наприклад, згідно з доповіддю, при підвищенні температури на 1,5°C до 6% комах, 8% рослин і 4% хребетних тварин втратять більше половини свого кліматичного географічного ареалу, тобто території, де вони можуть вижити. При 2°C ці цифри стають значно вищими: до 18% комах, 16% рослин і 8% хребетних тварин.

▪️Вплив на екосистему океану та океанічні течії вже є дуже високим при потеплінні на 1,5°C: скажімо, може зникнути переважна більшість тропічних коралових рифів, змінюється напрям та температура течій. А при подальшому потеплінні до 2°C, не тільки втрачається біорізноманіття та посилюються катаклізми на планеті, але й запустяться ланцюгові процеси (наприклад, океани почнуть віддавати накопичене тепло, вивільниться метан, який поки що “законсервований” у вічній мерзлоті), і потепління відбуватиметься надзвичайно швидкими темпами.

▪️ Це лише кілька прикладів, що ілюструють важливість утримання глобального потепління якомога ближче до 1,5°C. До того ж чим повільніше відбуватиметься цей процес, тим більше маємо часу для адаптації і людей, і всього живого. Саме тому факт, що порогові значення порушуються так часто – дуже тривожний сигнал, і вимагає кардинальних рішень від людства.

✏️ Особливості використання біомаси: відбудеться тренінг щодо МЗВ парникових газів

15 січня Міндовкілля проведе черговий тренінг для операторів установок, верифікаторів, консультантів та інших зацікавлених осіб у сфері моніторингу, звітності та верифікації парникових газів.

✉️ Тема заходу: Особливості використання біомаси
📆 Коли: 15 січня, 10:00 до 12:00.
🔍 Де: в онлайн-форматі на платформі Webex.

Нагадаємо, що 8 січня Верховна Рада прийняла законопроєкт №12131, яким передбачено відновлення роботи системи МЗВ вже в цьому році.

🔗 Тренінгові сесії організовані в рамках проєкту «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні», що реалізується GIZ в Україні за дорученням Федерального міністерства економіки та клімату Німеччини в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи. Навчальні заходи допоможуть операторам установок, верифікаторам та іншим зацікавленим учасникам процесу розібратися в особливостях системи і законодавчих нововведеннях, а також відновити свої знання для сумлінного виконання обов’язків у сфері МЗВ.

Запитання та пропозиції, які потребують особливої уваги та розгляду, можна надсилати на електронну адресу: nci.org.ua24@gmail.com

Про наступні тренінгові заняття буде оголошено під час занять.

Відкритий діалог «Стан реалізації реформи запобігання промисловому забрудненню»

📆Дата та час: 16 січня 2025 року, 15:00–16:00
🗺Місце проведення: онлайн через Webex

Запрошуємо представників бізнес-асоціацій, промисловості, громадськості та інших заінтересованих сторін на онлайн-зустріч, присвячену обговоренню стану реалізації реформи запобігання промисловому забрудненню.

✏️Під час зустрічі будуть розглянуті:
• Поточний стан реалізації реформи;
• Подальші кроки впровадження реформи;
• Виконання вимог Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».

❓Чому це важливо? З 8 серпня 2025 року запроваджуються інтегровані підходи до дозвільної діяльності та контролю промислового забруднення, які базуються на використанні найкращих доступних технологій та методів управління.

Це сприятиме поступовому переходу національних підприємств на сучасні екологічні стандарти.

Відкритий діалог допоможе учасникам:
• Зрозуміти прогрес у впровадженні реформи;
• Обговорити виклики та можливості її реалізації;
• Поставити запитання та висловити пропозиції.

❓Як взяти участь? Для участі необхідно зареєструватися до 18:00 15 січня 2025 року, заповнивши форму за посиланням.

Посилання для підключення буде надіслане зареєстрованим учасникам додатково.

У разі зміни часу або формату проведення заходу, ми обов’язково проінформуємо зареєстрованих учасників. Чекаємо на вашу активну участь!