⚡️ Управління небезпечними відходами, кліматичні фінанси та розвиток реформ: Міндовкілля та Світовий банк окреслили напрямки співпраці

Перший заступник Міністра Олена Крамаренко, заступник Міністра з питань європейської інтеграції Ольга Юхимчук та заступник Міністра Олександр Семенець провели зустріч із представниками Світового банку.

У рамках зустрічі обговорили:

🟡 запуск за ініціативи Глобального екологічного фонду нового проєкту міжнародної технічної допомоги щодо управління небезпечними відходами. Наразі через постійні обстріли в Україні утворюється велика кількість відходів руйнації, які можуть містити поліхлордифеніли, азбест, свинець, ртуть тощо. У рамках проєкту партнери планують надати Україні методологічну та технічну допомогу щодо визначення обсягів утворених таких відходів та ефективного управління ними. Бюджет проєкту складає 8 млн доларів США. Тривають перемовини з іншими міжнародним фінансовими установами для залучення додаткових ресурсів;

🟡 створення умов та додаткові інструменти залучення інвестицій в кліматичні проєкти та стійку відбудову України. Зокрема, обговорено можливість вироблення уніфікованих методологічних підходів до підготовки проєктів екологічного спрямування, які допоможуть підприємствам та установам якісно та швидко готувати документацію для отримання міжнародного фінансування. Також йшлося про можливість долучення України до використання таких інструментів як Debt-for-Climate Swaps (DFCS). Суть такої практики полягає у досягненні домовленостей між країнами та їх кредиторами щодо спрямування частини боргових зобов'язань на інвестиції в боротьбу зі зміною клімату. Такий підхід вже, наприклад, успішно реалізують Німеччина, Туніс, Кенія тощо.

⚡️ Міндовкілля затвердило Програму державного моніторингу вод на 2025 рік

Моніторинг охоплюватиме 7 річкових басейнів - Дніпра, Дністра, Дунаю, Південного Бугу, Дону, Вісли та Причорномор'я.

До Програми також включено додаткові пункти:
⏺ на річці Сейм - у зв'язку з минулорічною ситуацією із забрудненням річок Сейм та Десна з території рф, та для продовження моніторингу поточної ситуації.
⏺ в суббасейні Нижнього Дніпра та Дону - для дослідження впливу військових дій на поверхневі води.

Загалом моніторинг проводитимуть у 547 пунктах, з них 139 - на масивах поверхневих вод, з яких здійснюється забір води для потреб населення. При цьому:
⏺ у 87 пунктах здійснюватиметься діагностичний моніторинг;
⏺ у 445 пунктах операційний моніторинг;
⏺ у 15 пунктах - дослідницький моніторинг.

Дослідження проводитимуть:
⏺ ДСНС – за біологічними, гідроморфологічними та фізико-хімічними показниками;
⏺ Держводагентство – за фізико-хімічними, хімічними пріоритетними та басейновими специфічними показниками.

Отримані результати використовуватимуть для оцінки стану поверхневих вод та аналізу ефективності реалізації заходів у рамках планів управління річковими басейнами.

Програма сформована також з урахуванням міжнародних зобов’язань України в частині транскордонного співробітництва та потенційних ризиків забруднень вод внаслідок воєнних дій. При формуванні Програми враховано й завдання для досягнення цілі 5 Водної Стратегії України на період до 2050 року.

Ознайомитися з документом можна за посиланням.

🌿 Питання гендеру у кліматичній політиці: Міндовкілля та міжнародні партнери провели тренінг для держслужбовців

Понад 60 державних службовців з міністерств та центральних органів виконавчої влади взяли участь у двогодинному онлайн-тренінгу на тему “Питання гендеру у кліматичній політиці”. Тренінг організувала команда Міндовкілля та експерти Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за підтримки Програми розвитку ООН (UNDP Ukraine / ПРООН в Україні) у межах глобальної ініціативи Climate Promise.

“Теми забезпечення гендерної рівності та боротьби зі зміною клімату є крос-секторальними і входять до євроінтеграційного треку України, – зазначила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Киреєва Вікторія у привітальному слові до учасників. – Тому отримувати знання і розвивати навички у цій сфері потрібно усім державним службовцям. І я дуже рада, що сьогодні серед учасників цього тренінгу є як фахівці Міндовкілля, так і Міністерства енергетики та інших міністерств та відомств. Висловлюємо вдячність спікерам та організаторам цього заходу за корисну інформацію, яка допоможе державним службовцям у подальшій роботі над зеленим та інклюзивним відновленням України ”.

У ході тренінгу експертки з питань гедерної рівності у сферах кліматичної політики та енергетики Світлана Сушко та Юлія Галустян розповіли учасникам та учасницям про:
⏺що таке гендерна політика, основні поняття та стан гендерної політики в Україні;
⏺міжнародні рамки в рамках РКЗК ООН щодо інтеграції гендерної проблематики, включаючи Лімську робочу програму з гендерних питань та план заходів по гендеру;
⏺процеси інтеграції гендерної проблематики на рівні управління, політики та планування, інтеграція гендерної проблематики в адаптаційні заходи, гендерно-чутливі стратегії для заходів з пом'якшення наслідків зміни клімату;
⏺як розробити гендерно-чутливу систему моніторингу та оцінки з індикаторами;
⏺гендерно-чутливе бюджетування.

Відеозапис тренінгу доступний на YouTube-сторінці Міндовкілля за лінком>> https://youtu.be/bH_LAqtQXA4?si=tx99BdcLRxpE9ElW

⚡️Запобігання промисловому забрудненню в Україні: що зроблено за пів року від запуску реформи та які кроки наступні 

Закон “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” набере чинності вже 8 серпня цього року. Документ впровадить інтегровані підходи до дозвільної процедури та контролю промислового забруднення на основі застосування європейських найкращих доступних технологій та методів управління. 

Відтак державні органи, представники промисловості та інші зацікавлені сторони мають бути готові до початку у серпні цього року першої процедури видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу - документа, що замінить одразу три дозволи, які видаються підприємствам наразі. До цього часу мають бути прийняті численні підзаконні акти, внесені зміни до чинних нормативно-правових актів, створена і протестована відповідна ІТ-система. 

Про те, як в Україні триває реформа запобігання та зменшення промислового забруднення говорили під час Відкритого діалогу Міндовкілля з  представниками бізнес-асоціацій, промисловості, експертів, органів місцевої влади та  громадськості.

“Реформа запобігання промисловому забрудненню досить складна та одна з найактуальніших у довкіллєвій сфері. Україна має успішно провести її для продовження інтеграції з Європейським Союзом. Саме тому Міндовкілля розпочинає цей діалог, мета якого - почути, що хвилює всі зацікавлені сторони, відповісти на питання, отримати зворотний зв’язок”, - наголосила заступниця Міністра Вікторія Киреєва. 

Для того, щоб нова дозвільна процедура запрацювала на практиці наразі вже:
✅ затверджено форми та вимоги до змісту висновків щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу;
✅ Міндовкілля подано на розгляд Уряду Порядок затвердження висновків найкращих доступних технологій та методів управління та Порядок проведення узгоджувальної наради щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу;
✅ проходять міжвідомче погодження Порядок організації та проведення громадських слухань у процесі видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу та Вимоги до форми і змісту заяви про отримання такого дозволу;
✅ доопрацьовуються Вимоги до звіту про громадське обговорення та Вимоги до змісту і форми інтегрованого довкіллєвого дозволу;
✅ напрацьовується ще низка нормативно-правових актів, необхідних для врегулювання всіх механізмів та етапів отримання інтегрованого дозволу;
✅ триває робота над розробленням ІТ-системи видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів, тестування якої заплановане навесні цього року;
✅ Міністерство спільно з міжнародними експертами продовжує працювати над перекладом європейських довідкових документів та висновків НДТМ. Вже завершено опрацювання 10 НДТМ.

Допомагає у цьому Міндовкіллю  проєкт міжнародної технічної допомоги  «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» (GIZ). Для того, щоб бізнес та всі учасники процесу були готові до нових правил, вже незабаром проєкт розпочне серію безоплатних тренінгів для держслужбовців, підприємців, представників громадськості, які полегшать процес отримання дозволів. Крім того  GIZ запустить новий проєкт, що сприятиме виконанню Паризької Угоди та містить блок подальшої підтримки реформи запобігання промисловому забрудненню.

Крім того, щоб забезпечити максимальну прозорість процесу реформи Міндовкілля проводитиме відкриті діалоги з усіма зацікавленими сторонами на постійній основі. Зокрема, наступний захід планується вже 19 лютого 2025 року. Про всі деталі буде повідомлено на ресурсах Міністерства додатково. 

Ознайомитися з презентацією можна за посиланням.

⚡️ Уряд затвердив порядок здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття

Сьогодні Кабінет Міністрів України схвалив постанову, яка визначає основні вимоги до організації та здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття. Цей документ встановлює перелік об’єктів моніторингу, визначає суб’єктів процесу, порядок їхньої взаємодії та обміну відповідною інформацією.

«До переліку об’єктів моніторингу включено всі види флори та фауни, угруповання, оселища та території, які підлягають особливій охороні відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України. Також до переліку увійшли види флори та фауни, що використовуються у господарській діяльності, чужорідні види, які негативно впливають на біорізноманіття, та індикаторні види. Такий моніторинг дозволить оцінювати стан сільськогосподарських угідь, земель лісового фонду, водних об’єктів, природних територій і біорізноманіття в цілому», — зазначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

Порядок також визначає суб’єктів моніторингу, до яких належать центральні органи виконавчої влади, установи природно-заповідного фонду, а також підприємства, установи та організації, що займаються вивченням і використанням біологічного та ландшафтного різноманіття. Документ встановлює порядок їхньої взаємодії, збору та обміну інформацією, покладаючи відповідальність за організацію моніторингу на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

«Це рамковий документ, який передбачає здійснення подальших кроків для організації моніторингу, зокрема розробку та впровадження програм моніторингу різного рівня, а також визначає основні вимоги до їхнього змісту», — додала Світлана Гринчук.

Здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття за цим Порядком забезпечить не лише збір первинних даних щодо біорізноманіття, а й їх ретельний аналіз. Дані моніторингу будуть оприлюднені, що сприятиме ухваленню ефективних управлінських рішень у сфері охорони, збереження, відтворення та сталого використання біологічного та ландшафтного різноманіття.

Схвалення цього Порядку є важливим кроком у створенні державної системи моніторингу довкілля, реформування якої здійснюється відповідно до Закону України №2973-IX «Про державну систему моніторингу довкілля».

Документ розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України за підтримки Команди підтримки реформ та відновлення при Міністерстві і Робочої групи з питань реформування державної системи моніторингу довкілля в Україні за напрямом «Біорізноманіття». До складу робочої групи увійшли представники провідних наукових установ та громадських організацій.

❄️Дефіцитний сніг❄️

Сьогодні, 19 січня, відзначається День снігу. Свято започаткували любителі зимових видів спорту. Але останніми десятиліттями зимові розваги стали важкодоступними, адже сніг тепер  – у дефіциті. І справа не лише в тому, що ніде кататися на лижах чи санчатах. Сніговий покрив має величезне значення для всіх екосистем.

❓Що ж з ним зараз відбувається і які наслідки це має для природи?

Зими останніх років в Україні значно змінилися. Якщо раніше зима була сезоном морозів та хуртовин, то зараз погода часто нагадує пізню осінь чи ранню весну. Тепла погода, відсутність тривалих морозів та температурні рекорди стали звичним явищем. Головна причина – глобальне потепління. 

💬“Україна входить до регіонів планети, де протягом останнього десятиріччя зростання температури відбувалося найвищими темпами, – говорить завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська. – За останні 60 років підвищення середньої температури на нашій території відбувалося майже у 2,5 раза швидше, ніж загалом у світі. Ми випереджаємо навіть Європу: швидкість зростання середньої річної температури в Україні у 1961–2023 рр. становила 0,41 градуса за десять років, а в Європі – 0,34 градуса. Причому основне потепління відбувається насамперед у зимовий період”.

Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря падає нижче 0 °C і стабільно там тримається. Ще чверть століття тому вона наступала практично за календарем. А тепер, через глобальне потепління зими, можна сказати, нема. Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії, кліматична зима не фіксувалася в Києві протягом останніх трьох років: 2022, 2023 та 2024. В ці роки середня температура повітря за зимовий період була вищою за 0 °C.

💬“Зараз для України характерні коливання температури в зимовий період: від +5 до -5 градусів. Щоправда, на тлі досить високої температури можуть траплятися короткочасні хвилі екстремальних морозів або аномально сильні хуртовини, які паралізують інфраструктуру – і це теж прояви зміни клімату. Через глобальне потепління клімат став «розхитаним» і непередбачуваним, відхилення від норм значно збільшуються. Тобто на тлі безсніжної зими можуть траплятися аномальні погодні явища, коли тепла плюсова температура за кілька днів змінюється короткочасними, але дуже сильними морозами, які прориваються до нас з Арктики,” – пояснює науковиця.

Тож стабільний сніговий покрив формується рідко та тримається недовго. ⬇️