⚡️Запобігання промисловому забрудненню в Україні: що зроблено за пів року від запуску реформи та які кроки наступні 

Закон “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” набере чинності вже 8 серпня цього року. Документ впровадить інтегровані підходи до дозвільної процедури та контролю промислового забруднення на основі застосування європейських найкращих доступних технологій та методів управління. 

Відтак державні органи, представники промисловості та інші зацікавлені сторони мають бути готові до початку у серпні цього року першої процедури видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу - документа, що замінить одразу три дозволи, які видаються підприємствам наразі. До цього часу мають бути прийняті численні підзаконні акти, внесені зміни до чинних нормативно-правових актів, створена і протестована відповідна ІТ-система. 

Про те, як в Україні триває реформа запобігання та зменшення промислового забруднення говорили під час Відкритого діалогу Міндовкілля з  представниками бізнес-асоціацій, промисловості, експертів, органів місцевої влади та  громадськості.

“Реформа запобігання промисловому забрудненню досить складна та одна з найактуальніших у довкіллєвій сфері. Україна має успішно провести її для продовження інтеграції з Європейським Союзом. Саме тому Міндовкілля розпочинає цей діалог, мета якого - почути, що хвилює всі зацікавлені сторони, відповісти на питання, отримати зворотний зв’язок”, - наголосила заступниця Міністра Вікторія Киреєва. 

Для того, щоб нова дозвільна процедура запрацювала на практиці наразі вже:
✅ затверджено форми та вимоги до змісту висновків щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу;
✅ Міндовкілля подано на розгляд Уряду Порядок затвердження висновків найкращих доступних технологій та методів управління та Порядок проведення узгоджувальної наради щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу;
✅ проходять міжвідомче погодження Порядок організації та проведення громадських слухань у процесі видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу та Вимоги до форми і змісту заяви про отримання такого дозволу;
✅ доопрацьовуються Вимоги до звіту про громадське обговорення та Вимоги до змісту і форми інтегрованого довкіллєвого дозволу;
✅ напрацьовується ще низка нормативно-правових актів, необхідних для врегулювання всіх механізмів та етапів отримання інтегрованого дозволу;
✅ триває робота над розробленням ІТ-системи видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів, тестування якої заплановане навесні цього року;
✅ Міністерство спільно з міжнародними експертами продовжує працювати над перекладом європейських довідкових документів та висновків НДТМ. Вже завершено опрацювання 10 НДТМ.

Допомагає у цьому Міндовкіллю  проєкт міжнародної технічної допомоги  «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» (GIZ). Для того, щоб бізнес та всі учасники процесу були готові до нових правил, вже незабаром проєкт розпочне серію безоплатних тренінгів для держслужбовців, підприємців, представників громадськості, які полегшать процес отримання дозволів. Крім того  GIZ запустить новий проєкт, що сприятиме виконанню Паризької Угоди та містить блок подальшої підтримки реформи запобігання промисловому забрудненню.

Крім того, щоб забезпечити максимальну прозорість процесу реформи Міндовкілля проводитиме відкриті діалоги з усіма зацікавленими сторонами на постійній основі. Зокрема, наступний захід планується вже 19 лютого 2025 року. Про всі деталі буде повідомлено на ресурсах Міністерства додатково. 

Ознайомитися з презентацією можна за посиланням.

⚡️ Уряд затвердив порядок здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття

Сьогодні Кабінет Міністрів України схвалив постанову, яка визначає основні вимоги до організації та здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття. Цей документ встановлює перелік об’єктів моніторингу, визначає суб’єктів процесу, порядок їхньої взаємодії та обміну відповідною інформацією.

«До переліку об’єктів моніторингу включено всі види флори та фауни, угруповання, оселища та території, які підлягають особливій охороні відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України. Також до переліку увійшли види флори та фауни, що використовуються у господарській діяльності, чужорідні види, які негативно впливають на біорізноманіття, та індикаторні види. Такий моніторинг дозволить оцінювати стан сільськогосподарських угідь, земель лісового фонду, водних об’єктів, природних територій і біорізноманіття в цілому», — зазначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

Порядок також визначає суб’єктів моніторингу, до яких належать центральні органи виконавчої влади, установи природно-заповідного фонду, а також підприємства, установи та організації, що займаються вивченням і використанням біологічного та ландшафтного різноманіття. Документ встановлює порядок їхньої взаємодії, збору та обміну інформацією, покладаючи відповідальність за організацію моніторингу на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

«Це рамковий документ, який передбачає здійснення подальших кроків для організації моніторингу, зокрема розробку та впровадження програм моніторингу різного рівня, а також визначає основні вимоги до їхнього змісту», — додала Світлана Гринчук.

Здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття за цим Порядком забезпечить не лише збір первинних даних щодо біорізноманіття, а й їх ретельний аналіз. Дані моніторингу будуть оприлюднені, що сприятиме ухваленню ефективних управлінських рішень у сфері охорони, збереження, відтворення та сталого використання біологічного та ландшафтного різноманіття.

Схвалення цього Порядку є важливим кроком у створенні державної системи моніторингу довкілля, реформування якої здійснюється відповідно до Закону України №2973-IX «Про державну систему моніторингу довкілля».

Документ розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України за підтримки Команди підтримки реформ та відновлення при Міністерстві і Робочої групи з питань реформування державної системи моніторингу довкілля в Україні за напрямом «Біорізноманіття». До складу робочої групи увійшли представники провідних наукових установ та громадських організацій.

❄️Дефіцитний сніг❄️

Сьогодні, 19 січня, відзначається День снігу. Свято започаткували любителі зимових видів спорту. Але останніми десятиліттями зимові розваги стали важкодоступними, адже сніг тепер  – у дефіциті. І справа не лише в тому, що ніде кататися на лижах чи санчатах. Сніговий покрив має величезне значення для всіх екосистем.

❓Що ж з ним зараз відбувається і які наслідки це має для природи?

Зими останніх років в Україні значно змінилися. Якщо раніше зима була сезоном морозів та хуртовин, то зараз погода часто нагадує пізню осінь чи ранню весну. Тепла погода, відсутність тривалих морозів та температурні рекорди стали звичним явищем. Головна причина – глобальне потепління. 

💬“Україна входить до регіонів планети, де протягом останнього десятиріччя зростання температури відбувалося найвищими темпами, – говорить завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська. – За останні 60 років підвищення середньої температури на нашій території відбувалося майже у 2,5 раза швидше, ніж загалом у світі. Ми випереджаємо навіть Європу: швидкість зростання середньої річної температури в Україні у 1961–2023 рр. становила 0,41 градуса за десять років, а в Європі – 0,34 градуса. Причому основне потепління відбувається насамперед у зимовий період”.

Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря падає нижче 0 °C і стабільно там тримається. Ще чверть століття тому вона наступала практично за календарем. А тепер, через глобальне потепління зими, можна сказати, нема. Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії, кліматична зима не фіксувалася в Києві протягом останніх трьох років: 2022, 2023 та 2024. В ці роки середня температура повітря за зимовий період була вищою за 0 °C.

💬“Зараз для України характерні коливання температури в зимовий період: від +5 до -5 градусів. Щоправда, на тлі досить високої температури можуть траплятися короткочасні хвилі екстремальних морозів або аномально сильні хуртовини, які паралізують інфраструктуру – і це теж прояви зміни клімату. Через глобальне потепління клімат став «розхитаним» і непередбачуваним, відхилення від норм значно збільшуються. Тобто на тлі безсніжної зими можуть траплятися аномальні погодні явища, коли тепла плюсова температура за кілька днів змінюється короткочасними, але дуже сильними морозами, які прориваються до нас з Арктики,” – пояснює науковиця.

Тож стабільний сніговий покрив формується рідко та тримається недовго. ⬇️

❄️❄️❄️Снігова подушка відіграє величезне значення в багатьох екосистемах:

❄️Сніг є важливим джерелом вологи в ґрунті. Його відсутність призводить до зменшення запасів води, що негативно впливає на ріст рослин та врожайність сільськогосподарських культур. Крім того, сніг поповнює підземні водоносні шари.

❄️Сніг захищає рослини від морозів. Якщо настає сильне похолодання, а снігу немає, це може призвести до промерзання ґрунту та пошкодження кореневої системи рослин. Це стосується як сільськогосподарських культур, так і дикорослих рослин. Наприклад, у Карпатах дефіцит снігу може негативно вплинути на ялинові ліси, які є важливою частиною екосистеми регіону.

❄️Снігова  подушка має величезне значення для тварин нашого регіону. Багато видів тварин, птахів та комах використовують його як укриття. Наприклад, зайці еволюційно маскуються від хижаків в білий колір, а тепер відсутність снігу робить їх більш вразливими. Тварини, що впадають у зимову сплячку, через теплу погоду та відсутність снігової ковдри мають проблеми зі сном. Наприклад, не висипаються борсуки, ведмеді, їжаки та інші.

❄️Сніговий покрив запобігає ерозії ґрунту, утримуючи його від вивітрювання та вимивання. Відсутність снігу посилює ерозійні процеси, що негативно впливає на родючість ґрунтів.

❄️Тепла зима призводить до того, що сніг тане швидко та нерівномірно, що збільшує ризик паводків навесні.

❄️Дефіцит снігу негативно впливає на різні галузі економіки України. Зокрема, знижується врожайність багатьох сільськогосподарських культур. Адже без снігу рослини часто вимерзають, а в ґрунті бракує вологи. Страждає зимовий туризм, який є важливим джерелом доходу для гірських регіонів. 

❄️Так що сніг має величезне значення! Тож бережімо клімат, хоча б для того, щоб бути взимку зі снігом❄️. 

До речі, 2025 – рік кріосфери. Це міжнародна ініціатива, започаткована Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО) у співпраці з ЮНЕСКО, з метою підвищення обізнаності про важливість льодовиків, снігу та льоду для кліматичної системи та гідрологічного циклу планети.