⚡️За ініціативи України відбулося позачергове 45-те засідання Чорноморської комісії
31 січня відбулося позачергове 45-те засідання Комісії із захисту Чорного моря від забруднення за участі представників Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії, України, а також рф. Українська делегація приймала участь у засіданні на чолі з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Світланою Гринчук.
Позачергове засідання було скликане Україною відповідно до статті XVII Бухарестської Конвенції через масштабну екологічну катастрофу в Керченській протоці внаслідок аварії російських танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239», що спричинили масовий витік мазуту у морське середовище, створивши потенційну загрозу для довкілля Чорного моря.
У своєму виступі Міністр Світлана Гринчук запропонувала членам Комісії обговорити два ключових питання:
✅Ситуацію, що склалася 15 грудня 2024 року в Керченській протоці, внаслідок якої до морського середовища потрапила значна кількість мазуту, та вироблення Комісією спільного бачення щодо заходів з мінімізації цих наслідків;
✅Оцінку Комісією відповідальності російської федерації як сторони Бухарестської конвенції за спричинення масштабного екологічного забруднення та невжиття належних заходів із запобігання катастрофі, а також дотримання нею вимог статті 3 та 4 Протоколу про співробітництво у боротьбі з забрудненням морського середовища Чорного моря нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях.
ДЕТАЛІ ЗАСІДАННЯ
31 січня відбулося позачергове 45-те засідання Комісії із захисту Чорного моря від забруднення за участі представників Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії, України, а також рф. Українська делегація приймала участь у засіданні на чолі з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Світланою Гринчук.
Позачергове засідання було скликане Україною відповідно до статті XVII Бухарестської Конвенції через масштабну екологічну катастрофу в Керченській протоці внаслідок аварії російських танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239», що спричинили масовий витік мазуту у морське середовище, створивши потенційну загрозу для довкілля Чорного моря.
У своєму виступі Міністр Світлана Гринчук запропонувала членам Комісії обговорити два ключових питання:
✅Ситуацію, що склалася 15 грудня 2024 року в Керченській протоці, внаслідок якої до морського середовища потрапила значна кількість мазуту, та вироблення Комісією спільного бачення щодо заходів з мінімізації цих наслідків;
✅Оцінку Комісією відповідальності російської федерації як сторони Бухарестської конвенції за спричинення масштабного екологічного забруднення та невжиття належних заходів із запобігання катастрофі, а також дотримання нею вимог статті 3 та 4 Протоколу про співробітництво у боротьбі з забрудненням морського середовища Чорного моря нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях.
ДЕТАЛІ ЗАСІДАННЯ
👍8❤3🔥1
🏞️Болотні угіддя мають не лише високу біологічну цінність – це ще й важливі туристичні осередки!
До Всесвітнього Дня водно-болотних угідь продовжуємо цикл розповідей про ці екосистеми в Україні. На фото – популярний туристичний об’єкт у межах Чорногірського гірського масиву – озеро Бребенескул, або славнозвісне “Синє око Карпат”. Щороку тисячі туристів приїжджають помилуватися його неймовірною красою. Озеро Бребенескул є найвищим озером в Україні, розташоване на висоті 1801 м над рівнем моря. Має площу понад 0,6 га та глибиною понад 3 метри. Вода у озері крижана – сніг на березі тримається іноді до травня!
⛰️Мало кому це відомо, проте озеро Бребенескул – частина водно-болотного угіддя міжнародного значення “Озірний-Бребенескул”. Площа водозбірного басейну – 1656,91 га. Обіймає схили гір Говерла, Брецкул, Туркул, Пожижевська, Бребенескул. У межах угіддя знаходяться 4 найбільші озера льодовикового походження: Верхнє і Нижнє Озірні, Брецкул і, власне, карове озеро Бребенєскул.
ВБУ “Озірний-Бребенескул” розташоване на периферії найпопулярнішого в Україні туристичного маршруту на гору Говерла та інші вершини Чорногірського хребта, який щороку відвідує понад 100 тис. осіб.
💚Мандруючи до озера, не забудьте взяти з собою теплий спальник і дотримуватися екологічної ввічливості. На жаль, великий наплив туристів відображається на стані озера – часто у воді можна побачити сміття, яке залишили відвідувачі. Будьмо екологічно свідомими та бережімо природні багатства нашої мальовничої країни!
До Всесвітнього Дня водно-болотних угідь продовжуємо цикл розповідей про ці екосистеми в Україні. На фото – популярний туристичний об’єкт у межах Чорногірського гірського масиву – озеро Бребенескул, або славнозвісне “Синє око Карпат”. Щороку тисячі туристів приїжджають помилуватися його неймовірною красою. Озеро Бребенескул є найвищим озером в Україні, розташоване на висоті 1801 м над рівнем моря. Має площу понад 0,6 га та глибиною понад 3 метри. Вода у озері крижана – сніг на березі тримається іноді до травня!
⛰️Мало кому це відомо, проте озеро Бребенескул – частина водно-болотного угіддя міжнародного значення “Озірний-Бребенескул”. Площа водозбірного басейну – 1656,91 га. Обіймає схили гір Говерла, Брецкул, Туркул, Пожижевська, Бребенескул. У межах угіддя знаходяться 4 найбільші озера льодовикового походження: Верхнє і Нижнє Озірні, Брецкул і, власне, карове озеро Бребенєскул.
ВБУ “Озірний-Бребенескул” розташоване на периферії найпопулярнішого в Україні туристичного маршруту на гору Говерла та інші вершини Чорногірського хребта, який щороку відвідує понад 100 тис. осіб.
💚Мандруючи до озера, не забудьте взяти з собою теплий спальник і дотримуватися екологічної ввічливості. На жаль, великий наплив туристів відображається на стані озера – часто у воді можна побачити сміття, яке залишили відвідувачі. Будьмо екологічно свідомими та бережімо природні багатства нашої мальовничої країни!
❤13
🪷2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь.
Світ відзначає цей день, аби підвищити обізнаність населення про біологічну цінність боліт та їхню ключову роль у збереженні екосистем.
💚Тема 2025 року – «Захист водно-болотних угідь для нашого спільного майбутнього».
Часто водно-болотні угіддя асоціюються з непрохідними хащами та небезпечними торф’яниками, проте їхнє значення набагато ширше.
Типи водно-болотних угідь:
- Прісноводні – річки, озера, ставки, заплави, торфовища, болота, трясовини.
- Морські – естуарії (гирла річок), ватти (частини морського узбережжя, що затоплюються під час припливів і осушуються під час відпливів), приморські марші (солоноводні болота), мангрові ліси, лагуни, коралові та молюскові рифи.
- Створені людиною – ставки для розведення риби, рисові чеки (заливні поля), водосховища, солепромислові водойми.
⚪️Менше ніж 1% прісної води на планеті придатні для вживання, і лише 0,3% цієї води припадає на річки та озера. Саме водно-болотні угіддя є основним джерелом цієї води.
🔵Водно-болотні угіддя захищають нас від повеней, поглинають вуглекислий газ і підтримують біорізноманіття.
Наш добробут напряму залежить від водно-болотних угідь – так само, як їхній стан залежить від нашої діяльності.
Наше життя без них неможливе, але саме ми визначаємо їхнє майбутнє.
✔️Пам’ятаймо про це під час кожного рішення та дії!
Світ відзначає цей день, аби підвищити обізнаність населення про біологічну цінність боліт та їхню ключову роль у збереженні екосистем.
💚Тема 2025 року – «Захист водно-болотних угідь для нашого спільного майбутнього».
Часто водно-болотні угіддя асоціюються з непрохідними хащами та небезпечними торф’яниками, проте їхнє значення набагато ширше.
Типи водно-болотних угідь:
- Прісноводні – річки, озера, ставки, заплави, торфовища, болота, трясовини.
- Морські – естуарії (гирла річок), ватти (частини морського узбережжя, що затоплюються під час припливів і осушуються під час відпливів), приморські марші (солоноводні болота), мангрові ліси, лагуни, коралові та молюскові рифи.
- Створені людиною – ставки для розведення риби, рисові чеки (заливні поля), водосховища, солепромислові водойми.
⚪️Менше ніж 1% прісної води на планеті придатні для вживання, і лише 0,3% цієї води припадає на річки та озера. Саме водно-болотні угіддя є основним джерелом цієї води.
🔵Водно-болотні угіддя захищають нас від повеней, поглинають вуглекислий газ і підтримують біорізноманіття.
Наш добробут напряму залежить від водно-болотних угідь – так само, як їхній стан залежить від нашої діяльності.
Наше життя без них неможливе, але саме ми визначаємо їхнє майбутнє.
✔️Пам’ятаймо про це під час кожного рішення та дії!
❤13👍3
Forwarded from Програма «Ти як?»
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Світ не чекає. Але й (обіцяємо) не зупиниться, якщо ти хвилинку подивишся на равлика 🐌
Він тут, щоб нагадати: сповільнення — не трата часу, а можливість відчути себе «в моменті»: зробити кілька глибоких вдихів, прислухатися до свого тіла, прожити мить усвідомлено. Видихнути.
Бо коли рухаєшся повільніше, то і помічаєш більше 😌
Він тут, щоб нагадати: сповільнення — не трата часу, а можливість відчути себе «в моменті»: зробити кілька глибоких вдихів, прислухатися до свого тіла, прожити мить усвідомлено. Видихнути.
Бо коли рухаєшся повільніше, то і помічаєш більше 😌
❤11🔥1
2 лютого відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. Це наші природні союзники у пом'якшення наслідків зміни клімату, збереженні біорізноманіття та забезпеченні здоров'я людей. Ці унікальні екосистеми здатні накопичувати воду та очищати її, захищати від екстремальних погодних явищ (таких як паводки та посухи), слугують домівкою для величезної кількості видів рослин та тварин. Їх «здоров’я» – це ключ до сталого майбутнього наступних поколінь.
Попри визнання їх важливості, водно-болотні угіддя України продовжують зазнавати загроз через несталий розвиток, забруднення та військові дії. Збройна агресія російської федерації створила нову серйозну загрозу для цих територій. Постійні обстріли, використання артилерії, балістичних ракет та безпілотників завдають непоправної шкоди унікальним екосистемам як на суші, так і на узбережжях.
Пам'ятаймо, що захист природи – це наш спільний обов’язок перед наступними поколіннями!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤15
#Хвилина_памяті🕯
Павло Буряцький народився 4 липня 1999 року у місті Славутич Київської області. Навчався у загальноосвітній школі №3. Отримав диплом Чернігівського промислово-економічного коледжу Київського національного університету технологій та дизайну.
Працював слюсарем на ДСП «Чорнобильська АЕС». У 2020 році був мобілізований до лав ЗСУ. У 2021 році продовжив службу за контрактом.
Павло учасник багатонаціональних військових навчань Sea Breeze. Почесний учасник військового Параду на честь 30-ліття Незалежності України у 2021 році. З 2021 року – учасник бойових дій.
На момент повномасштабного вторгнення знаходився в зоні АТО. Матросом проходив службу у 1-му окремому Феодосійському батальйоні морської піхоти. У складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського разом з побратимами став на захист Маріуполя. Загинув 12 квітня 2022 року.
Посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича».
Шана і слава Герою!🇺🇦
Павло Буряцький народився 4 липня 1999 року у місті Славутич Київської області. Навчався у загальноосвітній школі №3. Отримав диплом Чернігівського промислово-економічного коледжу Київського національного університету технологій та дизайну.
Працював слюсарем на ДСП «Чорнобильська АЕС». У 2020 році був мобілізований до лав ЗСУ. У 2021 році продовжив службу за контрактом.
Павло учасник багатонаціональних військових навчань Sea Breeze. Почесний учасник військового Параду на честь 30-ліття Незалежності України у 2021 році. З 2021 року – учасник бойових дій.
На момент повномасштабного вторгнення знаходився в зоні АТО. Матросом проходив службу у 1-му окремому Феодосійському батальйоні морської піхоти. У складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського разом з побратимами став на захист Маріуполя. Загинув 12 квітня 2022 року.
Посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича».
Шана і слава Герою!🇺🇦
😢22❤5👍1
Чи готове сільське господарство до викликів зміни клімату? На жаль, вони вже тут. Посухи, аномальна спека, раптові заморозки та зливи, що знищують урожай, – це реальність, з якою стикаються аграрії. У цій ситуації перед Україною постає вибір: або активно впроваджувати механізми адаптації до кліматичної зміни, або опинитися в умовах, коли сільське господарство перестане бути стабільною основою економіки.
Підходи до ведення сільського господарства обговорювали під час стратегічної сесії «Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них», яка об’єднала представників уряду, експертів, екологів та аграріїв. У сесії взяли участь понад 50 учасників. Під час сесії обговорювали особливості Зеленого курсу ЄС, а також основну ціль Стратегії розвитку сільських територій та сільського господарства до 2030 року - кліматично орієнтоване сільське господарство.
За словами заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергія Власенка, українське сільське господарство має два шляхи: або ми адаптуємося до кліматичних викликів, впроваджуючи сучасні рішення, або зіткнемося зі скороченням врожаю, дефіцитом води та деградацією ґрунтів. Необхідно терміново впроваджувати нові підходи до ведення агробізнесу, зокрема шляхом використання інноваційних технологій, модернізації інфраструктури та залучення зеленого фінансування.
«Ми маємо всі можливості, щоб зробити агросектор не лише стійким, а й конкурентоспроможним на світовому рівні. Україна повинна адаптуватися до нових кліматичних реалій і зберегти аграрний потенціал», – зазначає Сергій Власенко.
Більше інформації на нашому сайті.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍6😢1
3 лютого нацпарку «Дністровський каньйон» виповнюється 15 років!
🏞Дністровський каньйон — найбільший каньйон в Україні й один з найбільших у Європі. Тут протікає одна з найкрасивіших річок Європи й друга за величиною в Україні – Дністер, загальна довжина якого 1365 км.
🏞Гордість нацпарку – травертинові скелі – унікальні за своєю привабливістю порівняно молоді геологічні утворення з таємничими печерами і гротами, знаменитий Джуринський водоспад, химерні вапнякові відслонення.
🌱На території парку зростають рідкісні та зникаючі види рослин: таволга польська, лещиця дністровська, рутвиця смердюча, шоломниця весняна.
🦇Тут унікальний тваринний світ: у долині р. Дністер мешкає річкова видра, найбільша у світі сова – пугач. Понад 10 видів кажанів, занесених до Червоної книги України, мешкають у печерах Тернопільщини.
🏞Дністровський каньйон — найбільший каньйон в Україні й один з найбільших у Європі. Тут протікає одна з найкрасивіших річок Європи й друга за величиною в Україні – Дністер, загальна довжина якого 1365 км.
🏞Гордість нацпарку – травертинові скелі – унікальні за своєю привабливістю порівняно молоді геологічні утворення з таємничими печерами і гротами, знаменитий Джуринський водоспад, химерні вапнякові відслонення.
🌱На території парку зростають рідкісні та зникаючі види рослин: таволга польська, лещиця дністровська, рутвиця смердюча, шоломниця весняна.
🦇Тут унікальний тваринний світ: у долині р. Дністер мешкає річкова видра, найбільша у світі сова – пугач. Понад 10 видів кажанів, занесених до Червоної книги України, мешкають у печерах Тернопільщини.
❤15👍3
🔹Екологічні служби прозвітували про ситуацію з забрудненням мазутом Чорноморського узбережжя на Одещині
За ініціативи Міндовкілля, відбулася онлайн-нарада за участю Держекоінспекції, ДСНС, Департаменту екології та природних ресурсів та Управління з цивільного захисту Одеської ОВА й УкрНЦЕМ.
💬«Ми зібралися, щоб заслухати оперативну та всебічну інформацію від служб, які офіційно займаються питаннями фіксації та дослідження ситуації з виявлення мазутних згустків на Одещини. Постійний моніторинг та обмін інформацією, визначення лабораторій, які будуть проводити дослідження зразків забруднення, формування рекомендацій і алгоритму взаємодії між органами влади — це основні завдання цієї наради», — зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Сергій Власенко.
🔹Як зазначили представники Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОВА, у результаті проведення позачергової обласної комісії з питань ТЕБ та НС визначено 4 державні установи, які будуть проводити лабораторні дослідження на факт забруднення морських вод в акваторії Чорного моря:
- Держекоінспекція Південно-Західного округу;
- Український науковий центр екології моря;
- Інститут морської біології НАН України;
- Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України.
Також проінформовано, що територіальні громади Одещини продовжують роботи зі збору виявлених згустків мазуту на узбережжі. Саме територіальні громади відповідальні за збір забруднення та тимчасове зберігання у спеціальних місцях. Після укладання договорів з відповідними утилізаторами — забруднюючі речовини будуть передані на утилізацію.
Представники Департаменту подякували громадськості й зазначили, що при виявленні забруднення в першу чергу будуть інформувати територіальні громади та Держекоінспекцію.
📎Читати більше
За ініціативи Міндовкілля, відбулася онлайн-нарада за участю Держекоінспекції, ДСНС, Департаменту екології та природних ресурсів та Управління з цивільного захисту Одеської ОВА й УкрНЦЕМ.
💬«Ми зібралися, щоб заслухати оперативну та всебічну інформацію від служб, які офіційно займаються питаннями фіксації та дослідження ситуації з виявлення мазутних згустків на Одещини. Постійний моніторинг та обмін інформацією, визначення лабораторій, які будуть проводити дослідження зразків забруднення, формування рекомендацій і алгоритму взаємодії між органами влади — це основні завдання цієї наради», — зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Сергій Власенко.
🔹Як зазначили представники Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОВА, у результаті проведення позачергової обласної комісії з питань ТЕБ та НС визначено 4 державні установи, які будуть проводити лабораторні дослідження на факт забруднення морських вод в акваторії Чорного моря:
- Держекоінспекція Південно-Західного округу;
- Український науковий центр екології моря;
- Інститут морської біології НАН України;
- Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України.
Також проінформовано, що територіальні громади Одещини продовжують роботи зі збору виявлених згустків мазуту на узбережжі. Саме територіальні громади відповідальні за збір забруднення та тимчасове зберігання у спеціальних місцях. Після укладання договорів з відповідними утилізаторами — забруднюючі речовини будуть передані на утилізацію.
Представники Департаменту подякували громадськості й зазначили, що при виявленні забруднення в першу чергу будуть інформувати територіальні громади та Держекоінспекцію.
📎Читати більше
❤9
🤝🇺🇦🇵🇱Продовжуємо співпрацю з польськими колегами у сфері впровадження безбар’єрності у природоохоронних установах
У рамках Міжнародного проєкту «Україна: національні парки, доступні для людей з інвалідністю», який реалізується за сприяння Міндовкілля нацпарком «Гуцульщина» у співпраці із Ландшафтним парком «Пуща Ромінська» відбулася робоча поїздка представників Міндовкілля та Національний природний парк "Гуцульщина" до Республіки Польща.
⏹️Учасники заходу разом із представниками Ландшафтного парку «Пуща Ромінська» відвідали Національний парк Кампіноський та ознайомилися з освітніми та рекреаційно-туристичними ресурсами установи, особливостями функціонування та облаштуванням інфраструктури, доступної для людей з інвалідністю.
📎Читати детальніше
У рамках Міжнародного проєкту «Україна: національні парки, доступні для людей з інвалідністю», який реалізується за сприяння Міндовкілля нацпарком «Гуцульщина» у співпраці із Ландшафтним парком «Пуща Ромінська» відбулася робоча поїздка представників Міндовкілля та Національний природний парк "Гуцульщина" до Республіки Польща.
⏹️Учасники заходу разом із представниками Ландшафтного парку «Пуща Ромінська» відвідали Національний парк Кампіноський та ознайомилися з освітніми та рекреаційно-туристичними ресурсами установи, особливостями функціонування та облаштуванням інфраструктури, доступної для людей з інвалідністю.
📎Читати детальніше
❤7👍1
✅Починаючи з 2016 року, 11 лютого відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці (International Day of Women and Girls in Science)
Започаткований ООН для «досягнення повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки, а також забезпечення гендерної рівності і розширення прав і можливостей жінок і дівчат» (з Резолюції 70/212 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 2015 року).
Ми розпочинаємо серію публікації про жінок-науковиць, які працюють у наших національних парках та заповідниках і обрали шлях з дослідження природи, її охорони та збереження.
👋Знайомтеся:
🔹Попова Олена
кандидатка біологічних наук, ботанік, доцент кафедри фізіології рослин та садово-паркового господарства ОНУ імені І.І.Мечникова та відважна природоохоронниця.
Свою наукову діяльність Олена Миколаївна розпочала у 1981 році в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, де навчалася сама і по цей день навчає студентів. Окрім того вже 12 років свого життя вона присвятила вивченню рослинності нацпарку "Тузлівські лимани"
Олена Миколаївна є однією з найулюбленіших доповідачок молоді на семінарах, конференціях та на дитячих екологічних експедиціях «Тузлім». Її наукові здобутки налічують понад 280 публікацій, включаючи статті та монографії.
Нею пройдено та обстежено тисячі гектарів територій, визначено сотні видів рослин, досліджено усі рослини, що занесені до Червоної книги України. За активної участі Попової Олени створено десятки об’єктів природно-заповідного фонду, серед яких НПП «Куяльницький», НПП «Тилігульський» та ціла низка об’єктів ПЗФ місцевого значення.
#жінкавнауці
Започаткований ООН для «досягнення повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки, а також забезпечення гендерної рівності і розширення прав і можливостей жінок і дівчат» (з Резолюції 70/212 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 2015 року).
Ми розпочинаємо серію публікації про жінок-науковиць, які працюють у наших національних парках та заповідниках і обрали шлях з дослідження природи, її охорони та збереження.
👋Знайомтеся:
🔹Попова Олена
кандидатка біологічних наук, ботанік, доцент кафедри фізіології рослин та садово-паркового господарства ОНУ імені І.І.Мечникова та відважна природоохоронниця.
Свою наукову діяльність Олена Миколаївна розпочала у 1981 році в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, де навчалася сама і по цей день навчає студентів. Окрім того вже 12 років свого життя вона присвятила вивченню рослинності нацпарку "Тузлівські лимани"
Олена Миколаївна є однією з найулюбленіших доповідачок молоді на семінарах, конференціях та на дитячих екологічних експедиціях «Тузлім». Її наукові здобутки налічують понад 280 публікацій, включаючи статті та монографії.
Нею пройдено та обстежено тисячі гектарів територій, визначено сотні видів рослин, досліджено усі рослини, що занесені до Червоної книги України. За активної участі Попової Олени створено десятки об’єктів природно-заповідного фонду, серед яких НПП «Куяльницький», НПП «Тилігульський» та ціла низка об’єктів ПЗФ місцевого значення.
#жінкавнауці
👍8❤3🔥3
🕯У загальнонаціональну хвилину мовчання вшановуємо світлу пам'ять наших Героїв
Віхарєв Юрій Едуардович (Суровий) - працівник ДСП «Чорнобильська АЕС», Захисник України.
Народився 7 травня 1987 року в м. Київ.
Закінчив ЗОШ №3 м. Славутича, займався панкратіоном.
Після строкової військової служби навчався в Севастопольському університеті ядерної енергії та промисловості.
Працював інженером електроцеху ДСП «Чорнобильська АЕС».
З першого дня повномасштабного вторгнення в Україну перебував у лавах ЗСУ. Відтоді розпочалася нова сторінка його життя як воїна-захисника рідної землі. Служив у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка, гасло якої «Собі – честь, Україні – слава!». Брав участь у контрнаступі зі звільнення Харківської області.
💔 Загинув Юрій Віхарєв 23 вересня 2022 року під селом Петропавлівка, Куп’янського району на Харківщині. Пішов виручати побратимів, які потрапили в засідку, й дістав поранення несумісне з життям.
Похований у м. Славутич.
Посмертно отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня та звання «Почесний громадянин міста Славутича».
Герої не вмирають. Вони завжди залишаються у наших серцях та пам'яті.
🇺🇦 Слава Україні!
Вічна слава Героям!
Віхарєв Юрій Едуардович (Суровий) - працівник ДСП «Чорнобильська АЕС», Захисник України.
Народився 7 травня 1987 року в м. Київ.
Закінчив ЗОШ №3 м. Славутича, займався панкратіоном.
Після строкової військової служби навчався в Севастопольському університеті ядерної енергії та промисловості.
Працював інженером електроцеху ДСП «Чорнобильська АЕС».
З першого дня повномасштабного вторгнення в Україну перебував у лавах ЗСУ. Відтоді розпочалася нова сторінка його життя як воїна-захисника рідної землі. Служив у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка, гасло якої «Собі – честь, Україні – слава!». Брав участь у контрнаступі зі звільнення Харківської області.
💔 Загинув Юрій Віхарєв 23 вересня 2022 року під селом Петропавлівка, Куп’янського району на Харківщині. Пішов виручати побратимів, які потрапили в засідку, й дістав поранення несумісне з життям.
Похований у м. Славутич.
Посмертно отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня та звання «Почесний громадянин міста Славутича».
Герої не вмирають. Вони завжди залишаються у наших серцях та пам'яті.
🇺🇦 Слава Україні!
Вічна слава Героям!
😢17
🇺🇦🇸🇪 Підготовка до переговорів з ЄС, реалізація Нацплану управління відходами та зміцнення хімічної безпеки: Швеція посилює підтримку України
Обмін досвідом та надання технічної допомоги Україні - ці питання обговорювали у Стокгольмі під час робочих зустрічей фахівців Міндовкілля із представниками Шведського агентства з охорони навколишнього середовища, SALAR International, Шведської асоціації переробки та управління відходами, Шведського хімічного агентства (KEMI) та Шведського агентства з міжнародного співробітництва (Sida).
Під час зустрічі учасники погодили запуск нового проєкту міжнародної технічної допомоги для України - “Institutional cooperation on EU-accession in the environment and waste sector” (ENSU27). Бюджет проєкту становить близько 4 млн євро. Він реалізовуватиметься до 2027 року та включатиме наступні напрямки співпраці:
⏺ євроінтеграція. Шведські експерти допоможуть Україні підготуватися до участі у двосторонній зустрічі з Європейською Комісією у рамках офіційного скринінгу та переговорного процесу за розділом 27 “Довкілля та зміна клімату”. Спільно працюватимуть над аналізом європейських актів та підготовкою обґрунтувань щодо потенційно необхідних Україні перехідних періодів для їх імплементації. Вивчатимуть і досвід інших країн у цих питаннях та розроблятимуть плани впровадження європейських норм та стандартів.
⏺ управління відходами. Експерти проєкту працюватимуть із органами місцевого самоврядування та органами державної влади для реалізації Національного плану управління відходами в Україні. Зокрема, проєкт передбачає активну роботу із чотирма кластерами в Україні щодо впровадження практичних змін - в Івано-Франківській, Одеській, Харківській та Полтавській областях. Співпрацею буде охоплено 38 українських громад, які обмінюватимуться досвідом з 40 шведськими муніципалітетами та 16 операторами управління відходами.
⏺ хімічна безпека - щодо впровадження європейського законодавства, зокрема положень Мінаматської та Стокгольмської конвенцій, а також створення реєстру хімічних речовин й інтеграції його із європейським реєстром. Наразі в ЄС в рамках технічного регламенту REACH зареєстровано понад 24500 хімічних речовин, понад 240 з них є особливо небезпечними. Україна вже почала рухатися до європейських стандартів та впроваджувати реформу власної системи хімічної безпеки.
У рамках робочого візиту представники української делегації також відвідали низку сміттєобробних об'єктів Швеції:
⏺ сміттєсортувальний завод Brista. Завод використовує новітню технологію для сотрування пластику та металу із залишків відходів, які в іншому випадку були б спалені. Зазначений об'єкт почали будувати у 2019 році. У нього було інвестовано 400 млн шведських крон та 134 млн шведських крон грантових коштів. Вже у 2021 році завод розпочав свою роботу. Відтоді він щороку переробляє 140 000 тонн відходів. З них виокремлюють 11 000 тонн пластику та 2500 тонн металу. Тобто понад 75% пластику, який надходить на завод, відправляється на переробку;
⏺ найбільший в Європі завод з переробки небезпечних відходів та виробництва електроенергії. Завод обробляє 4,4 млн тонн відходів на рік, а також займається очищенням стічних вод та надає послуги підприємствам із сортування хімічних речовин;
⏺ найбільшу шведську муніципальну компанію у сфері управління відходами, яка обслуговує 340 000 домогосподарств та 10 000 компаній, має 18 переробних заводів, 5 станцій управління відходами, одну біогазову установку, 133 станції переробки відходів тощо.
Обмін досвідом та надання технічної допомоги Україні - ці питання обговорювали у Стокгольмі під час робочих зустрічей фахівців Міндовкілля із представниками Шведського агентства з охорони навколишнього середовища, SALAR International, Шведської асоціації переробки та управління відходами, Шведського хімічного агентства (KEMI) та Шведського агентства з міжнародного співробітництва (Sida).
Під час зустрічі учасники погодили запуск нового проєкту міжнародної технічної допомоги для України - “Institutional cooperation on EU-accession in the environment and waste sector” (ENSU27). Бюджет проєкту становить близько 4 млн євро. Він реалізовуватиметься до 2027 року та включатиме наступні напрямки співпраці:
У рамках робочого візиту представники української делегації також відвідали низку сміттєобробних об'єктів Швеції:
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍8❤4👏2