#Lakelure
Айзек Гіббс, власник і працівник єдиної в Лейклурі ремонтної майстерні, був простим і цілісним персонажем, чий світ тримався на простих принципах. Do the right thing. Don’t judge a book by its cover. Everything comes with a price. Навіть коли пів міста починає розмовляти з невидимими гостями, це не похитнуло його здорового глузду. «Гаразд, я не вірю в те, що ти кажеш, але якщо для тебе це важливо, хай буде так» – проживши все життя з педантичною й авторитарною матір’ю, а потім такою ж сестрою, він звик до подібного ставлення.
Те, що здатне його стривожити – це сни, де він втрачає найдорожчих людей. Айзек іде до Рейчел, щоб розібратися в них, але згодом бачить, що кожен заспокоює себе у звичний спосіб, навіть коли відбувається щось незвичне. «Людина шукає загублені ключі під ліхтарем, бо там світліше, – каже Мелані, – хоча в глибині душі розуміє, що вони лежать у темряві. Не всі здатні піти туди, це стрибок віри. Але хтось мусить ходити в темряву». Він згадує ці слова, коли бачить на березі озера її сумку і без роздумів стрибає в воду. Так, віра справді рятує, як врятувала пастора Джессі під час зіткнення з тим, що могло зруйнувати його світ. У що ж ти віриш, Айзеку?
«В обов’язок», – вирішує Айзек. Що б не сталося, він мусить дбати про місто і про трьох найрідніших для нього людей у цьому місті. І саме після цього Сара зникає і повертається розбита, з розповіддю про страшні кімнати, і в розпал свята падає йому на руки бездиханна.
Він майже не дивується, сидячи в барі з пляшкою бурбону й дірою в серці розміром з Сару, коли до нього підходить покійний Андервуд і пропонує зустрітися нарешті з тими, хто спричинив усе це. Вони виявляються саме такими, як йому розповідали: жорстокими й злостивими демонами. Вони катують його – чи це він сам себе катує? Вони кидають йому докори – чи це він докоряє собі тим, що не вберіг Сару? Вони підводять його до дзеркала, не дозволяючи заплющити очі – він дивиться бачить роззявлений від крику рот і вирячені очі й жахається: невже це я?! («Айзек, що в тебе з обличчям?! Мені здалося, що воно перетворилося на звірячу морду!» ¬– лунає в пам’яті голос Мелані). Тоді він дивиться собі в очі й каже: «Айзек, ти не впорався. Але в тебе ще залишились обов’язки». Тепер він розуміє, що означає «Do the right thing». Це можливість потім дивитися в ці очі без сорому й огиди. Він більше не слухає, що кажуть духи. Йому треба повертатися.
І от він знов заливає горе сльозами й бурбоном, але воно лише розгорається сильніше. Щоб загасити його, не вистачить води всього озера… Аж раптом у цій воді з’являється Мелані. Він витягає її на берег, наливає їй чарку, і тоді знов бачить Сару.
– Ми живі, доки про нас пам’ятають, – усміхається вона.
– Я зроблю все можливе, щоб про тебе пам’ятали якомога довше, – він тримає її в обіймах і сміється й ридає водночас. Як казав Ґейб у барі, комусь іти на війну, а комусь підстригати газон. Робити свою справу і не заважати іншим робити їхні. Хтось іде в темряву, а хтось стоїть на березі з мотузкою й пляшкою. Звучить не надто складно і не так уже й оригінально як для одкровення з підозерного потойбіччя.
То що ж змінилося, Айзеку?

Tonight I'll be on that hill 'cause I can't stop
I'll be on that hill with everything I got
Lives on the line where dreams are found and lost
I'll be there on time and I'll pay the cost
For wanting things that can only be found
In the darkness on the edge of town
https://youtu.be/6PC60gY6LRQ

Писав сьогодні пояснення для ЄСПЛ про події минулорічного прайду. Втомився, наче знов усе це пережив.
Ненавиджу.

I didn't get if that was good awful or awful good.
@blackpomegranate did you?
https://youtu.be/7YRMV7ffPpY

Придумалася персонажка: аристократка, роялістка й інтриганка. Немолода й потворна, завжди зі стиснутими в нитку губами й ідеально прямою спиною, навіть в одиночній камері. "З поваги до Вашого титулу, міледі: що я можу для Вас зробити? - Отрута, миттєвої дії. Якщо це неможливо, то кинджал, але краще отрута. Я завжди вважала публічне пролиття крові вульгарним жестом". Крок до краю ешафоту з букетом у руках: "Якщо мене судять крамарі й золотарі, студенти в стоптаних черевиках і м'ясники з плямами крові на обличчі, я з гордістю приймаю їхній вирок! А якщо тут є ті, хто мене любить, знайте: ні перед ким, окрім Всевишнього, я ніколи не схилила голови!" Квіти летять у натовп, натовп зойкає; кат зривається з місця, щоб підхопити агонізуюче вже тіло...
Де б тепер таке зіграти?..

Цього дуже давно бракувало

🖥 Користь: чудова онлайн-служба — YouGlish. Шукає в Youtube ролики, які містять введене вами слово або фразу, причому з точною вказівкою моменту.

Інтерфейс інтуїтивно зрозумілий. Можна зазначити стать мовця: щоб це був чоловік, потрібно додати в запит :m, щоб жінка — :f.

Це неймовірно корисна річ, коли потрібно знайти яку-небудь цитату або коли вчиш мову та потрібно дізнатися, як вимовляється те чи інше слово. Пошук здійснюється 16 мовами, є найпоширеніші, зокрема англійська, німецька, французька, іспанська, італійська, турецька тощо. Української, на жаль, немає. Вибирати мову доведеться вручну, автоматичного розпізнавання немає.

Приклад: фразу «Colorless green ideas sleep furiously» вимовляють усього в трьох роликах.

#корисніпосилання #youtube

Час від часу хтось із знайомих питається, навіщо всі звітують у соцмережах про свої медичні процедури, з жартами про чипування й 5G. Багато хто каже, що таким чином намагається "популяризувати вакцинацію" і "протидіяти антивакцинаторам". Згоден, соціальний тиск приблизно так і працює, але трохи смішно від цієї серйозності. Як на мене, це просто кумедна соціальна гра. Цей злоїбучий вірус уже другий рік отруює нам життя, тож хіба не природно шукати в ньому бодай якийсь привід посміятися?

Один з неприємних наслідків перенесеного ковіду: багато рослинних запахів тепер мають неприємний гнильний відтінок. Їсти це не дуже заважає, а от м'ятний чай став рідкісною гидотою.
Не хворійте.

Песимістична пісня для тих, кого нагребло понеділком
https://youtu.be/A9kb4-wUAU4

На тлі новин про заохочення до вакцинації у США виникла цікава думка.
Припустимо, ми маємо велику кількість людей, яких треба вакцинувати. Що ефективніше мотивуватиме їх: гарантована винагорода у розмірі $100 чи розіграш $1.000.000 у безкоштовній лотереї?

Прочитав новину про прийдешній візит до Одеси однієї контраверсійної зірки й укотре порадів, що свого часу уникнув гризот через позицію російських і навколоросійських "діячів культури" - бо одними ніколи не захоплювався, інші якось безболісно втратили для мене актуальність, а Лєтов дуже вчасно помер.
От хіба що за Бреговича й Кустурицю було трохи сумно. Та й таке.

А німецький Макдональдз тим часом відсмалив: https://youtu.be/zFEvuVP_vNI

Сьогодні мене попередили, що через регулярну участь у прайдах мій телефон може прослуховувати поліція.
Почуваюся наче в поганій пародії на шпигунський детектив.

Раніше я думав, що незнайомі люди звертаються до мене по допомогу, бо в мене специфічне обличчя.
Але сьогодні я був у масці й окулярах!

Цікава історія. Під моїм вчорашнім дописом у фейсбуку стоїть відмітка про п'ять репостів. Я бачу лише три. Хто міг репостнути мій допис таємно від мене?🤔🤨

Очікування: легендарні геї, богині-лесбійки, бісексуальні пригоди міфічних героїв.
Реальність: памчіму геї і лесбіянкі савращают гетеросексуалов?