Mind your monkey – Telegram
Mind your monkey
94 subscribers
226 photos
15 videos
155 links
Гірський потік свідомості
Download Telegram
СЕЗОННЕ АФЕКТИВНЕ ПОРУШЕННЯ

Як авторка публікацій про здоров’я, я відчуваю настання найкоротших днів в році не лише за довжиною світлового дня, а й за медійним запитом: треба терміново писати про “осінню хандру”. Людям важливо зрозуміти, як пізньою осінню і взимку зберегти енергійність та добрий гумор. На жаль, літній період поганого настрою в деяких людей і річний пік самогубств в найдовші дні у році поки залишаються поза медійною увагою. Мабуть, про глінтвейн і нові рукавички писати безпечніше.

Сезонне афективне порушення (САП) це регулярний депресивний розлад, що регулярно стається в певну пору року. САП вважають частиною великого депресивного розладу чи біполярного розладу, тобто це не окреме порушення. Є зимове САП, яке в Північній півкулі починається приблизно в листопаді і минає навесні, “коли танцюють сніги і ріки полишають свої береги”. Є літнє САП, приурочене до довгих днів до і після літнього сонцестояння.

І зимове, і літнє САП виражаються як поганий настрій, сум, байдужість, відчуття безнадії та нікчемності. Проте взимку люди радше схильні до малої активності, сонливості і переїдання, а літнє САП забирає спокій, сон, апетит і приносить невгамовну збудливість і тривожність. Якщо ніяк не лікувати це порушення, воно може повторитися через пів року – тож зіпсованими будуть і літо, і зима.

Найчастіше від зимового афективного порушення потерпають молоді жінки, що живуть в середніх і північних широтах. Чоловіки потерпають від САП в чотири рази рідше. Якщо в людини були в житті чи в родині випадки депресії, шизофренії і біполярного розладу, то шанси мати зимове САП ще більше. Гратуляції всім дотичним.

В зимового САП є субклінічна форма – ота сама зимова хандра. Діагноз САП ставлять, якщо депресивні симптоми розпочинаються саме зі суттєвим скороченням світлового дня, минають навесні, спостерігаються дві зими поспіль, і за все життя депресивних зим було більше, ніж не-депресивних.

В Британії від САП потерпає 2% людей, а від його субклінічної форми – вдесятеро більше. На Алясці САП в 9% людей.

Тут ви можете знайти опитувальник для діагностики САП.

Терапія САП може полягати в світловій терапії, прийомі антидепресантів та когнітивно-поведінковій терапії. Прийом вітаміну Д в рамках подолання САП і не лише його буде корисний тим, в кого клінічно діагностований цей авітаміноз. (та ми на днях говорили про вітамін Д в наших широтах, і що по 400 одиниць щодня з жовтня по квітень його краще пити, ніж не пити).

В краях по той бік Збруча людей, що переживають САП чи зимову хандру, вчать менше їсти борошнистого і солодкого, навіть якщо дуже хочеться, та їсти більше овочів та білка, не відмовлятися від спілкування, розваг і перебування на відкритому повітрі, хай там які погані погода і настрій. Розповідають там і про світлову терапію та антидепресанти. Якщо на всю зиму лишитися вдома в кублі, краще не стане. Не знаю, чи є в нас курси, де вчать зимувати зиму. Вважайте, що ви уже їх пройшли.
Копіюю з фейсбуку, перепрошую, якщо бачите вдруге.
Почну здалека. У 1950 році ведучий американської радіовікторини Truth or Consequences Ральф Едвардз оголосив, що проведе ювілейний випуск своєї передачі в населеному пункті, який змінить свою назву на її честь. Цю умову виконало містечко Hot Springs у штаті Нью-Мексико, відоме, як нескладно здогадатися, своїми гарячими джерелами. Едвардз дотримав слово: передача вийшла в перейменованому містечку, започаткувавши в ньому щорічний весняний фестиваль.
Тридцять років потому в іншому крихітному містечку на ім'я Палмер на Алясці народилася дівчинка Наомі. Життя в цьому суворому краї не балує нікого, але для людини, що мріє про кар'єру музиканта, воно особливо тяжке. Хоча місцева аудиторія невибаглива й радо вітає всіх гастролерів, відстані між містами поглинають більше часу, ніж власне музика.
Отже, ще тридцять років потому Наомі вантажить свої речі й пса Тритона в машину і прямує на південь до Портленду. Позаду лишилися чоловік, друзі, робота, церква - все, що заступало дорогу до мрії. Розрив із усталеним життям був дуже болісним: щоночі, засинаючи в сльозах у крихітній портлендській квартирі, Наомі вмовляла себе протриматися ще трохи.
Скоро Наомі почала працювати з портлендським музикантом і продюсером Робом Струпом, чиє ім'я випадково побачила на обкладинці диску знайомого гурту. Наступного року вона видала перший альбом "It was a Great October" (місце для жартів про Жовтневу Революцію тут). Далі були десять років музики, довгі, як 6000 кілометрів доріг між льодами Аляски й пустелею Нью Мексико. У них вклалися ще два альбоми, незліченні концерти, партнерство й розлучення з Робом, переїзд до Truth or Consequences і переосмислення себе як людини й мисткині.
Цьогоріч Наомі, що взяла псевдонім Rooster Blackspur, вирішила перезаписати свій перший альбом. Кілька днів тому на її Патреоні з'явився запис першої пісні - він ще не до кінця зведений, але з нього вже можна почути, скільки всього сталося в житті авторки (версію з оригінального альбому Наомі записала в один тейк, водночас співаючи й акомпануючи собі на клавішах).
Запис відкритий лише для підписників, і я, звісно, вважаю, що він цілком вартий $1 місячної підписки, але можу поділитися ним в особисті (Наомі просила не розповсюджувати його публічно). А от оригінальна версія альбому є у вільному доступі.
Have a great October.
It was a great October now it is November
The colors line the streets but all I know is grey
These shapes and sizes fragment all I can remember
It was a great October now it is November
It was a great October now it’s January
The white of winter helps me to stay paralyzed
We mourn the death of summer as is customary
It was a great October now it’s January
Hold on for a while
Give things just a little
More time
It was a great October now it is July
Under these blankets there is cold trapped in my bones
The business outside will never ask me why
It was a great October now it is July
Hold on for a while
Give things just a little
More time
It was a great October now it is September
My thoughts are pouring with the rain in perfect time
The blaze that scorched weariness is now an ember
It was a great October now it is September
Яскравий приклад того, як людина намагається вдавати, що знає українську краще, ніж насправді, трапився мені в робочому тексті. Багато конструкцій з дієсловом "є", де без нього можна обійтись, не дуже вдалі синонімічні заміни, що звучать "менш російськими" ("пасує" замість "підходить") - проте жодної складної форми майбутнього часу.
Чомусь пісенна творчість Жадана у мене викликає враження мікроскопа, яким не лише забивають цвяхи, а й вимахують замість битки чи кастета.
Втім, список пісень, під які я, можливо, колись вийду у вікно, сьогодні поповнився.
Хвилинка укртві на цьому каналі
Одрук дня! Чогось ми не знаємо про професійні футбольні матчі 🤔
Отримав роботу в незнайомій програмі, переплутав завдання, зробив 78% чужого проєкту. Тим часом, свій проєкт все одно треба зробити сьогодні.
Переможець по житті, серія не пам'ятаю яка.
A proper word for Mondays
Картинка з фейсбуку Tash Sultana, дуже схожа на прикрасу, яку я купив наприкінці серпня
Ютуб порекомендував канал реконструкторки, що спеціалізується на історичному вбранні. Трохи важко встежити за її темпом мовлення, але можна увімкнути субтитри.
https://www.youtube.com/c/SnappyDragon/featured
Якось ютуб видав мені невеликий фільм про Одесу, якою вона була за кілька місяців до мого народження. Я впізнавав вулиці, якими ходив багато разів - от тільки відтоді там змінилося практично все. Коли я думаю про той час, він здається мені чимось нереальним, чому немає місця в сьогоденні. Але ж я залишився, я досі тут, і від цього в мене дивне відчуття, ніби я - релікт того часу, ніби я зберігаю в собі його рештки, як шматок черепашника зберігає в собі мушлі прадавніх молюсків.
Коли я вбиваю в ґуґл назву гурту, що слухав років шість чи сім тому, і бачу дату, на якій обривається його дискографія, а далі - смерті, хвороби, розлучення... Це ніби прийти до дому, в якому був ще вчора, й побачити замість нього порожнє місце, де вітер здіймає пил. Але ж ось мій дім - той самий дім, і в тих самих динаміках ті самі пісні. Тож чи справді все лишилося, чи щось-таки безповоротно втрачено?
І що залишиться завтра від мене сьогоднішнього?
https://youtu.be/cvDd3Ow-pcc
Обкладинка нового альбому лондонського гурту Spiritualized. По-моєму, дуже стильно.
Написав у фейсбуку про новий препарат від трохи менш нового коронавірусу. Тепер думаю, треба було ще пожартувати про те, що консерватизм до добра не доводить 😂
Читати тут: https://www.facebook.com/gennadiy.kats/posts/4671934129524136
Зрозумів, що запах цитрусових зараз нагадує мені герань 🥺
Слухаю на ютубі гурт "Селяни з міста Яніни" і намагаюся зрозуміти, коли моє життя повернуло в цей бік
(жарт, насправді гурт прикольний 🙃)
https://youtu.be/w7nFBED-dGU
Тим часом у моїй голові оселилася історія про подорож методистського пастора до містечка Свомп Гейвен десь на півдні Луїзіани у другій половині ХІХ століття.
Можливо, я навіть не полінюся це записати, хоча це фактично фанфік, а я не люблю фанфіки як явище.
Couldn't agree more
Mind your monkey
2700 слів, і це приблизно третина. Схоже, таки напишу. Правда, не знаю, хто це буде читати.
4,5 тисячі слів. Дві ночі вивчення історії й географії Луїзіани, а також трошки флори, фауни й ритуалів вуду.
Божевілля.
P.S. І це ще не кінець! Точніше, кінець і початок уже є, лишилася середина (: